Рішення № 14290480, 18.03.2011, Господарський суд Чернігівської області

18.03.11У К Р А Ї Н А

Г О С П О Д А Р С Ь К И Й С У Д

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів

проспект Миру , 20 тел. 77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

17 березня 2011 р. справа № 2/48

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Ранок”

37200, Полтавська обл., с. Харківці

до товариство з обмеженою відповідальністю „Агробаз-12”

м. Бахмач, вул. Дружби,6

про стягнення 11015,88грн.

Суддя С.І.Михайлюк

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: не з’явився.

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 10695,03 грн. боргу на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами 28.09.10 р., та 320,85 грн. штрафу за прострочення виконання грошового зобов’язання. Позивач також просить стягнути з відповідача в дохід держави штраф у розмірі, встановленому законом, за залишення без відповіді претензії від 13.01.11р.

Сторони належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з’явились.

14.03.11 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності. 16.03.11 р. від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі у зв’язку зі сплатою відповідачем суми боргу.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

28.09.10 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу худоби № 1, відповідно до якого продавець (позивач) зобов’язується передати у власність покупця (відповідач), а покупець прийняти та оплатити живу худобу з відпускною відомістю про переміщення в порядку та на умовах визначених договором.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору ціна та кількість товару встановлюються у національній валюті України та вказується в протоколах погодження закупівельних цін, ціна за одиницю товару, що поставляється за договором , визначається сторонами в протоколах погодження закупівельних цін.

Згідно з ст.ст. 655, 691 ч. 1 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

На виконання взятих на себе зобов’язань позивач згідно з накладною № 1436 від 28.09.10р. передав відповідачу товар (худобу) на загальну суму 139035,35 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується прийомною квитанцією № 000385 від 28.09.10 р., що підписана та скріплена печаткою відповідача.

Сторони не встановили строку (терміну) виконання відповідачем грошового обов’язку. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач частково сплатив борг. 13.01.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою погасити заборгованість у розмірі 10695,03грн. Відповідач отримав претензію 18.01.2011р., однак сплатив заборгованість лише після звернення позивачем до суду (платіжне доручення № 235 від 14.03.2011р.), тим самим допустив порушення грошового зобов’язання. Зважаючи на врегулювання предмету спору в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Позивач нарахував до сплати відповідачеві штраф у розмірі 320,85грн., обґрунтовуючи вимогами ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку не вбачається про нарахування 3% саме річних. Штраф у розмірі 320,85грн. позивачем визначений шляхом множення 10695,03грн. на 0,03%. Однак добуток у такому випадку складає 3,21. Окрім того договором не передбачено відповідальності відповідача у вигляді сплати за прострочення виконання грошового обов’язку (ст. 547 ЦК України).

Суд дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог про стягнення штрафу у розмірі 320,85грн. Незважаючи на сплату відповідачем позивачеві такої суми (платіжне доручення № 236 від 14.03.2011р.) у позовних вимогах у цій частині слід відмовити.

Також слід зазначити про відсутність підстав до стягнення з відповідача в дохід держави штрафу за залишення без відповіді претензії позивача від 13.01.11.

Так, відповідач не подав доказів відповіді на претензію позивача від 13.01.2011р. Згідно з ст. 83 ч. 1 п. 4 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому статтею 9 цього Кодексу або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах. Проте, стаття 9 ГПК України виключена на підставі на підставі Закону України N 2705-IV від 23.06.2005р., іншого законодавством не встановлено. Відсутність досудового врегулювання спору не перешкоджає безпосередньому зверненню до суду.

Отже провадження у справі щодо стягнення 10695,03грн. підлягає припиненню, в решті позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи, що позивач правомірно звернувся до суду про стягнення 10695,03грн. боргу, на його користь з відповідача слід стягнути 106,85грн. держмита та 229,13грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Провадження у справі в частині стягнення 10695,03грн. боргу припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агробіз-12»(Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Дружби, 6, код 36463588) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок»(Полтавська область, Лохвицький район, с. Харківці, код 32078806) 106,85грн. держмита та 229,13грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.І. Михайлюк

Повний текст рішення підписаний 18.03.2011 р.