Рішення № 14290065, 04.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2011 р.Справа № 13/182-10-5358 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Білоцерківської філії Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" до відповідача Закритого акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

про стягнення 13245,49 грн.

Суддя Панченко О.Л.

Представники:

від позивача не зявився

від відповідача не зявився

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 12531,78 грн. за полісом добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності від 21.05.2009р. № 19-G 0295594, вартість автотоварознавчого дослідження у розмірі 320 грн., пеню у сумі 329,28 грн. та 3% річних у сумі 64,43 грн.

Відповідач заперечень щодо позову не подав. Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Беручи до уваги, що:

Згідно з полісом добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності від 21.05.2009р. № 19-G 0295594, укладеним між позивачем та страхувальником ОСОБА_1, був застрахований транспортний засіб "Daewoo Lanos TF55YO", державний номер НОМЕР_1. Відповідно до умов зазначеного полісу страхування позивач при настанні страхового випадку зобовязаний здійснити виплату страхового відшкодування.

Згідно з полісом обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.02.2010р. № ВЕ/0557164 Закритим акціонерним товариством "Міська страхова компанія" був застрахований транспортний засіб ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, страхувальник - ОСОБА_3. Відповідно до умов зазначеного полісу Закрите акціонерне товариство "Міська страхова компанія" при настанні страхового випадку було зобовязане здійснити виплату страхового відшкодування.

03.05.2010р. о 21 год. 00 хв. на 43 км автодороги Київ-Одеса відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Daewoo Lanos TF55YO", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та транспортного засобу ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок якої автомобілю "Daewoo Lanos TF55YO", державний номер НОМЕР_1 завдано технічних пошкоджень.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 28.05.2010р. у справі № 3-5315/10 дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_3 п.п. 10.1, 10.3, 10.4 Правил дорожнього руху України.

05.05.2010р. ОСОБА_1 звернулась до позивача з заявою про страховий випадок та виплату страхового відшкодування.

19.05.2010р. на замовлення позивача було проведено автотоварознавче дослідження транспортного засобу "Daewoo Lanos TF55YO", державний номер НОМЕР_1, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу в результаті пошкоджень при дорожньо-транспортній пригоді, вартість якого склала 320 грн. Позивач сплатив вартість проведення зазначеного дослідження, що підтверджується платіжним дорученням від 27.05.2010р. № 324.

11.06.2010р. на підставі звіту про оцінку транспортного засобу від 19.05.2010р. № 33 позивачем був складений страховий акт № 105638 та розрахунок розміру страхового відшкодування, яке склало 12531,78 грн.

На підставі вищевказаних документів позивач виплатив страхувальнику ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 12531,78 грн. шляхом перерахування на рахунок СПД ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_1 від 10.06.2010р., що підтверджується платіжним дорученням від 21.06.2010р. № 369.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3, якого було визнано винним у скоєні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, був укладений поліс обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.02.2010р. № ВЕ/0557164 з відповідачем, строком дії з 13.02.2010р. по 12.08.2010р., на умовах першого типу, який передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Міська страхова компанія" страхового відшкодування у розмірі 12531,78 грн. та вартості автотоварознавчого дослідження у розмірі 320 грн. обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та відповідно до ст.ст. 526, 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 3, 5, 6, 15, 29, 37 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 393,71 грн. не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по держмиту у сумі 128,52 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 228,99 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2Б/1, код 30244124) на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" (м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, код 16467237) страхове відшкодування у розмірі 12851 (дванадцять тисяч вісімсот пятдесят одна) грн. 78 коп., держмито у сумі 128 (сто двадцять вісім) грн. 52 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 99 коп.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Суддя Панченко О.Л.

Повний текст рішення складений та підписаний 11.03.2011р.