Рішення № 14289534, 01.03.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2011 р. Справа № 15/218/10

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Електротехніка”, 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 19, код ЄДРПОУ 34319287;

До відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Облсортнасіннєовоч”, 54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 157, код ЄДРПОУ 00488898;

про: погодження суміжної території.

Суддя Ржепецький В.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Представник позивача: Осипенко В.В. директор, Логвинов О.О., дов. від 17.01.2011р.

Представник відповідача: Дубчак В.О. довіреність від 01.01.2011р., Частій І.І., дов. від 01.03.2011р.

В судове засідання, призначене на 01.03.2011р. представники сторін з’явились. Позивач позов підтримав. Представники відповідачів просили в його задоволенні відмовити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Електротехніка” 15.12.2010р. звернулось в господарський суд Миколаївської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Облсортнасіннєовоч” про погодження суміжної території.

Відповідачем позов не визнано з посиланням на його необгрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як витікає з позовної заяви, фактично позовні вимоги позивача полягають у визнанні за ним права постійного користування земельною ділянкою, а саме земельною ділянкою, яка розташована в м. Миколаєві по вул.. Новозаводська, 19, площею 735 кв.м.

При цьому позовні вимоги обґрунтовуються позивачем тим фактом, що зазначена земельна ділянка належить йому на підставі державного акту на право постійного користування землею від 31.10.1994р., а також тим, що відповідач відмовляється погодити межі земельної ділянки, про що свідчить відповідна переписка, яку додано до позовної заяви.

Разом з тим, твердження позивача, покладені в основу позову, не відповідають матеріалам справи.

Як видно з зазначеного акту на право постійного користування землею та витягу з рішення Миколаївської міської ради народних депутатів від 20.09.1994р. №2/13, земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 19, надано в постійне користування Акціонерному товариству «Завод Електротехніка».

Відповідно до ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Як встановлено частиною другою статті 152 Земельного кодексу України, лише власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Таким чином лише зазначена в акті особа або її правонаступник має право на звернення до суду з позовом про захист прав та законних інтересів, які витікають з наданого їй права постійного користування земельною ділянкою.

Доказів наявності відносин правонаступництва між Акціонерним товариством «Завод Електротехніка»та позивачем у справі останнім не надано.

Жодних доводів стосовно нормативних підстав визнання за позивачем права постійного користування на спірну земельну ділянку позовна заява не містить.

Натомість вимоги, викладені в ній протирічать чинному законодавству, зокрема, ч. 2 ст. 92 ЗК України, відповідно до якої, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, в той час як позивач до жодної з наведених категорій не належить.

Зазначене унеможливлює визнання позову обґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складено 04.03.2011р.

Суддя В.О.Ржепецький