Рішення № 14289316, 18.02.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2011 р. Справа № 8/177/10

За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Соляні-2”,

54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 13-ж,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Інвест-Буд”,

54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 1/1,

про стягнення коштів у сумі 150526 грн. 15 коп.

Суддя Т.В. Гриньова Новицька

Представники:

Від позивача - Дейнекіна О.О., дов. від 15.12.2010р.

Від відповідача Нечай І.М., керівник.

Суть спору: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) “Соляні-2” (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “М-Інвест-Буд” (далі - відповідач) про стягнення 150526 грн. 15 коп., з яких: 129762 грн. 07 коп. основний борг з оплати послуг на утримання житлового будинку та прибудинкової території; 4335 грн. 13 коп. 3 % річних; 14998 грн. 50 коп. інфляційні втрати; 1430 грн. 45 коп. пеня, а також про відшкодування судових витрат, які складаються з оплати позовної заяви державним митом 1505 грн. 26 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Користуючись правом, наданим йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), позивач двічі збільшував розмір позовних вимог, остаточно визначившись таким чином: на підставі ст. ст. 4, 10, 13 Закону України “Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку” (далі ЗУ “Про ОСББ”), ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) просить стягнути з відповідача основний борг за грудень 2008 року січень 2011 року у сумі 133113 грн. 49 коп.; 3% річних 5168 грн. 93 коп.; інфляційні втрати 18046 грн. 08 коп.; пеню 1430 грн. 45 коп., а також відшкодувати судові витрати по оплаті позовної заяви державним митом у сумі 1577 грн. 58 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. (т. 2, а. с. 139-143).

Заяву про збільшення розміру позовних вимог позивач оплатив державним митом, подав її до прийняття рішення по справі, тому суд прийняв цю заяву до розгляду відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що квартири, власником яких він є, являються для нього товаром, “полуфабрикатом” і не пристосовані для проживання в них; статтями 19, 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що відносини між сторонами здійснюються виключно на договірних засадах; постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 20.05.2009р. № 529 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є обовязковим для сторін; тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мають бути погоджені рішенням органу місцевого самоврядування по кожному виконавцю житлово-комунальних послуг та будинку, а копія цього рішення є невідємною частиною договору про надання послуг. Договір від 05.01.2009р. між сторонами укладався лише на два місяці; послуги з теплопостачання відповідач сплачує у повному обсязі, щодо решти послуг підстав для їх сплати не вбачає.

У судових засіданнях 03.02.2011р., 10.02.2011р., та 17.02.2011р. оголошувалися перерви; 18.02.2011р. засідання поновлено і в ньому судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

Власниками квартир будинку АДРЕСА_1 було створено обєднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) “Соляні - 2”, яке є юридичною особою, зареєстроване у встановленому порядку 15.12.2008р. з ідентифікаційним кодом за ЄДРПОУ 36271064 (т. 1, а. с. 39).

На момент створення ОСББ “Соляні - 2” відповідач був власником 46 квартир у вказаному будинку, але до складу членів обєднання не увійшов.

Відповідно до Статуту позивача (т. 1, а. с. 33-37) та ст. ст. 1, 4 ЗУ “Про ОСББ” обєднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обовязків, належного утримання та використання неподільного та загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно зі ст. 10 ЗУ “Про ОСББ” вищім органом управління обєднання є загальні збори, до виключної компетенції яких, зокрема, відноситься визначення розмірів внесків та платежів членів обєднання (п. 4.5 Статуту).

Рішенням загальних зборів ОСББ “Соляні-2”, оформленим протоколом № 1 від 21.12.2008р., був затверджений тариф на утримання будинку і споруд та прибудинкової території для всіх власників житлових та нежитлових приміщень (т. 2, а. с. 6). Вказаним рішенням встановлено, що платежі з утримання будинків і споруд та прибудинкової території з розрахунку 1,6251 грн. за 1 кв.м., усі власники житлових і нежитлових приміщень сплачують не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно зі ст. 13 ЗУ “Про ОСББ” відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики.

Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обовязковим і не залежить від членства в обєднанні.

Такий договір (т. 1, а. с. 14) був укладений між сторонами 05.01.2009р. строком на два місяці, тобто до 05.03.2009р. За умовами вказаного Договору (п. 3.1) відповідач зобовязався сплачувати виставлені позивачем рахунки за послуги з опалення та утримання квартир і прибудинкової території протягом трьох банківських днів.

Пунктом 4.4 Договору сторони встановили, що за несвоєчасно проведену оплату відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.2 Договору сторони мають право вносити до нього зміни а також доповнення, шляхом підписання додаткової угоди, але це є можливим лише протягом дії Договору, тобто в період з 05.01.2009р. по 05.03.2009р. Виходячи з наведеного, суд не бере до уваги додаткові угоди, що підписані сторонами 01.11.2009р. та 01.12.2010р. вже після спливу терміну дії Договору.

Свої зобовязання за Договором відповідач виконував неналежним чином: з моменту укладення Договору сплачував лише послуги з опалення належних йому квартир; решту платежів з утримання квартир та прибудинкової території не сплачував взагалі.

З метою укладення договорів за формою, встановленою чинною на той час Постановою КМУ від 12.07.2005р. № 560, супровідним листом № 05 від 05.01.2009р. (т. 2, а. с. 3-5) позивач направив відповідачеві для підписання низку договорів. Факт отримання документів відповідачем 08.01.2009р. підтверджений підписом директора гр. Нечая І.М. на зазначеному супровідному листі і його усною заявою у судовому засіданні 10.02.2011р. Пропозиція позивача щодо укладення договорів залишена відповідачем без реагування.

У такому разі, відповідно до ст. 13 ЗУ “Про ОСББ” обєднання (позивач) має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Право на звернення до суду виникає у обєднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.

Таким чином, зі спливом 05.03.2009р. шістдесятиденного строку, встановленого ст. 13 ЗУ “Про ОСББ”, у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з оплати утримання будинку і прибудинкової території. Щодо періоду з 05.01.2009р. по 05.03.2009р. таке право позивач мав на підставі Договору та ст. 526 ЦК України, згідно з якою зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За розрахунком позивача (т. 1, а. с. 27-30; т. 2, а.с. 142, 143) заборгованість відповідача за період з грудня 2008 року по січень 2011 року складає 133113 грн. 49 коп. Суд не погоджується з цією сумою і вважає, що 1976 грн. 42 коп., що нараховані за грудень 2008 року, стягненню не підлягають, оскільки на той час у договірних відносинах сторони не перебували; Договір між ними укладено лише 05.01.2009р.

Таким чином борг відповідача з утримання будинку та прибудинкової території (основний борг) з січня 2009 року по січень 2011 року включно складає 131137 грн. 07 коп. (133113 грн. 49 коп. 1976 грн. 42 коп. = 131137 грн. 07 коп.).

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобовязання до яких, зокрема, віднесено стягнення неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Крім того ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлює відповідальність особи за порушення грошового зобовязання: боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спираючись на наведені норми ЦК України, а також п. 4.4 Договору позивач просить стягнути з відповідача 1430 грн. 45 коп. пені за 120 днів прострочення (з грудня 2009 року по березень 2010 року включно); 18046 грн. 08 коп. інфляційних втрат та 5168 грн. 93 коп. 3 % річних за весь час прострочення з грудня 2009 року по лютий 2011 року.

Суд погоджується з цими вимогами лише частково, виходячи з такого: згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалося, після 05.03.2009р. дати закінчення строку дії Договору, право на звернення до суду (рівно як і обовязок відповідача щодо здійснення платежів з утримання будинку та прибудинкової території) виникло у позивача на підставі ст. 13 ЗУ “Про ОСББ”. Оскільки строк виконання боржником (відповідачем) обовязку не встановлений, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України кредитор (позивач) має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Вимогу про оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території разом з рахунком фактурою № СФ 0000006 від 01.09.2009р. позивач направив відповідачеві 18.09.2009р. рекомендованим листом № 4034 (т. 1, а. с. 25, т. 2, а. с. 91). З урахуванням поштового перебігу відповідач був зобовязаний сплатити борги не пізніше 01.10.2009р. і саме з цієї дати його слід вважати таким, що прострочив виконання грошового зобовязання.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року позивач безпідставно нарахував 3% річних у сумі 934 грн. 97 коп. та інфляційні втрати у сумі 3774 грн. 24 коп., тому в цієї частині позову слід відмовити.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, тому не можуть вплинути на висновок суду про часткове задоволення позову.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст. ст. 526, 530, 610-612, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 13 Закону України “Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку”, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85, 111-12 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Інвест-Буд” (54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 1/1; ідентифікаційний код 35473242) на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку “Соляні - 2” (54025, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 36271064) грошові кошти у сумі 131137 (сто тридцять одна тисяча сто тридцять сім) грн. 07 коп. основний борг; 4233 (чотири тисячі двісті тридцять три) грн. 96 коп. 3% річних; 14271 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 84 коп. інфляційні втрати; 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 45 коп. пеня; 1510 (одна тисяча пятсот десять) грн. 73 коп. на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 225 (двісті двадцять пять) грн. 99 коп. на погашення витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1976 грн. 42 коп. основного боргу; 934 грн. 97 коп. 3% річних; 3774 грн. 24 коп. інфляційних втрат в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28 лютого 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька