Рішення № 14289147, 07.02.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2011 р. Справа № 1/238/09

м. Миколаїв

За позовом: Виробничо-торгівельної фірми “ВЕЛАМ”

товариства з обмеженою відповідальністю.

/54003, м. Миколаїв, вул. Кірова, 67, а/с 894/

До відповідача: Приватного підприємства “Техстрой-99”.

/54001, м. Миколаїв, вул. Московська, 4а, кв.22/

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “СДІ Україна”

/03057, м. Київ, вул. Довженко, 7/

про: стягнення з відповідача 240 084,89 грн. збитків.

Суддя Васильєва Л.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Хоменко –директор

Ластовина В.Я., дов. № А-1-170 від 12.10.2010р.

Від відповідача: Щедров Є.В., дов. № 1 від 10.12.2009р.

Григорян Г.Г. –директор

Від третьої особи –представник не з’явися

18.11. 2009 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 333 954 грн. шкоди, завданої йому неякісним виконанням будівельних робіт по договорам підряду від 18.02.2004 року та 14.03.2005 року (т.1 а.с.2-3, 85-87).

12.02.2011 року позивач зменшив суму позову до 240 084,89 грн., посилаючись на висновок експерта (т.3 а.с.85).

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що позивач не довів наявність його вини в зміні якості сонцезахисної плівки, вказані зміни виникли після закінчення гарантійного строку на плівку, встановленого виробником(т.1 а.с.56-60, 100-104).Відповідач виявив згоду щодо відшкодування вартості заміни двох склопакетів, в яких виявлені дефекти (розгерметизація та тріщина скла) в сумі 1679 грн. (т.3 а.с.125).

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “СДІ Україна” будь яких пояснень чи документів не надходило.

Розглянувши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях - суд

в с т а н о в и в:

18.02.2004 року та 14.03.2005 року між позивачем та відповідачем укладено договори підряду, відповідно до яких відповідач зобов’язався виконати будівельні роботи по виготовленню та установці фасадної системи засклення на об’єкті –«Реконструкція магазину по вул. Кірова, 67 в м. Миколаєві»(т.1 а.с.5, 10), а позивач зобов’язався здійснити оплату вартості виконаних робіт.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов’язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України та ГК України. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Сторони виконали свої зобов’язання по вказаним договорам підряду, про що свідчать акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в від 31.03.2004 року, 26.06.2004 року, 09.06.2005 року (т.1 а.с.15-17,т.2 а.с.72-75). Будь-яких зауважень щодо якості виконаних робіт позивач не зазначив.

20.03.2009 року позивачем було складено акт про виявлені недоліки в якості тонованого засклення, а саме сонцезахисна плівка частини склопакетів на фасадній частині будівлі втратила свої архітектурні якості, дзеркально-синій колір змінився, з’явились вицвілі до матово-сірого кольору плями на площі близько 40% від загальної площі засклення, один склопакет розгерметизований, ще один має розколоте скло (т.1 а.с.19), про що було повідомлено відповідача(т.1 а.с.20).

Приписом статті 320 Господарського кодексу України встановлено, що недоліки виконання робіт чи матеріалів, що використовуються для робіт, допущені з вини підрядника або субпідрядника, повинні бути усунені підрядником за свій рахунок.

Пунктом 1 статті 883 Цивільного кодексу України також встановлена відповідальність підрядника за недоліки збудованого об’єкту, якщо він не доведе, що вони сталися не з його вини.

Оскільки між позивачем та відповідачем виник спір з приводу недоліків виконаної роботи та їх причин за клопотанням позивача(т.2 а.с.60, 84-85) та відповідно приписів пункту 4 статті 853 Цивільного кодексу України ухвалою від 12.10.2010 року (т.3 а.с.34-36) призначена судова будівельно-технічна експертиза.

Перед експертом були поставлені наступні питання:.

1.Чи є плівка, що наклеєна в склопакетах на об’єкті за адресою вул. Кірова, 67, м. Миколаїв, сонцезахисною плівкою з дзеркальним ефектом "Sun Gard" типу М20ВL кольору "silver blu"?

2.Яким державним, міжнародним стандартам чи технічним умовам має відповідати архітектурна сонцезахисна з дзеркальним ефектом виробництва фірми "Sun Gard" типу М20ВL кольору "silver blu"?

3.Які гарантійні строки експлуатації для склопакетів будівельного призначення з вмонтованою (наклеєною) всередині сонцезахисною плівкою з дзеркальним ефектом "Sun Gard" типу М20ВL кольору "silver blu"?

4.Чи дотримані існуючі технологічні умови при виконанні робіт по наклеюванню сонцезахисної плівки на склопакетах об’єкту за адресою вул. Кірова, 67, м. Миколаїв?

5.Чи є втрата сонцезахисною плівкою архітектурного вигляду (зміна кольору, плями) результатом природного зносу чи наслідком порушень відповідачем технології при виготовленні (в тому числі наклеюванні плівки) та встановленні фасадної системи застеклення?

6.Чи є тріщина на внутрішньому склі склопакету в приміщенні “Цеху стьобаних полотен №2”за адресою вул. Кірова, 67, м. Миколаїв результатом неналежної експлуатації чи наслідком неякісного монтажу фасадної системи застелення?

7.Чи є розгерметизація склопакету в приміщенні “Швейного цеху”за адресою вул. Кірова, 67, м. Миколаїв результатом неналежної експлуатації чи наслідком неякісного виконання робіт по монтажу фасадної системи застеклення?

23.12.2010 року до господарського суду надійшов висновок експерта, в якому зазначено, що:

- сонцезахисна плівка є плівкою ефектом "Sun Gard" типу М20ВL кольору "silver blu";

- скло з нанесеною на нього плівкою повинно відповідати вимогам Державного стандарту України ДСТУ Б.В.2.7-123-2004 «Скло багатошарове будівельного призначення,Технічні умови»;

- гарантійний строк експлуатації склопакетів з сонцезахисною плівкою складає 5 років;

- стався передчасний природний знос сонцезахисної плівки у складі багатошарового скла із-за невірного вибору клейового складу на плівці, тому вона не витримала кліматичних навантажень на протязі 5-ти річного гарантійного строку;

- тріщина скла та розгерметизація склопакета є результатом неякісної роботи відповідача.

Також експертизою встановлена вартість відновлювальних робіт у сумі 240 084, 89 грн.

Суд не погоджується з експертним висновком з огляду на наступне: Державний стандарт України ДСТУ Б.В.2.7-123-2004 «Скло багатошарове будівельного призначення. Технічні умови»не може поширюватись на скло з сонцезахисною плівкою, використане відповідачем при виконанні підрядних робіт, з тих підстав, що цей національний стандарт затверджений та введений в дію з 1 січня 2005 року (наказ Держбуду України від 20.07.2004 року №150), в той час як роботи по договору від 18.02.2004 року були прийняті 31.03.2004 року та 26.06.2004 року.

Скло з сонцезахисною плівкою, використане відповідачем при виконанні підрядних робіт, взагалі не є багатошаровим склом:

у пункті 3.3. вказаного вище стандарту зазначені види багатошарового скла: стійке до механічних впливів, безпечне при експлуатації, пулестійке, вибухобезпечне, вознебезпечне, шумозахисне, морозостійке, тощо. Такі розділи як «Загальні технічні вимоги», «Правила приймання», «Методи контролю», «Транспортування та зберігання», «Вказівки по експлуатації», «Гарантії виробника»свідчать, що даний стандарт стосується промислового виробництва багатошарового скла.

Укладені договори від 18.02.2004 року та 14.03.2005 року взагалі не містять умов установки багатошарового скла (вид скла взагалі не передбачений). Лише в локальному кошторисі (т.1 а.с.14) та в комерційній пропозиції відповідача зазначено комплектацію конструкцій системи засклення: фасадна алюмінієва система, склопакет, зовнішнє безпечне загартоване скло, тоноване плівкою з дзеркальним ефектом виробництва "Sun Gard" типу М20ВL кольору "silver blu". З огляду на умови договору, призначення плівки –тонування скла. Використання її у вказаних цілях зазначено в Гігієнічному висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортовану продукцію (т.1 а.с.64).

Зазначені умови договорів відповідачем виконані, що не заперечується позивачем. Отже, висновок щодо п’ятирічного гарантійного строку на встановлене відповідачем загартоване скло, тоноване плівкою з дзеркальним ефектом виробництва "Sun Gard" типу М20ВL кольору "silver blu" є помилковим.

Помилковим є висновок експертизи щодо передчасного природного зносу плівки, оскільки в паспорті якості на плівку гарантійний строк складає 36 місяців (т.1 а.с.65-66). Зміну кольору плівки позивач встановив 20.03.2009 року, тобто відповідно через 2 роки, 1 рік 9 місяців, 9 місяців після спливу гарантійного строку(враховуючи дату прийняття виконаних робіт).

Суд погоджується з доводами відповідача, що гарантійні умови не стосуються зміни кольору плівки, про що свідчить Європейська гарантійна програма, надана позивачем, якою гарантується, що наклеєна плівка не буде лущитись, тріскатись, розшаровуватись, не відбудеться процес деметалізації (т.1 а.с.75-76), а також лист виробника від 11.12.2009 року, надісланий позивачу на його запит (т.1 а.с.145-146). Доказів будь яких недоліків, крім зміни кольору позивачем не надано.

Не заслуговує на увагу експертний висновок щодо невірного застосування клейового складу, оскільки сама плівка містить клей, нанесений виробником. Крім того, слід зазначити, що вказані вище документи (Європейська гарантійна програма, лист виробника від 11.12.2009 року) не містять будь-яких застережень щодо застосування плівки в певних кліматичних умовах. Отже, помилковим є висновок експерта щодо не витримки плівкою кліматичних навантажень.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що судова будівельно-технічна експертиза проведена з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини 3 статті 41 якого проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам Закону України «Про судову експертизу». Ухвалою господарського суду від 12.10.2010 року проведення судової експертизи доручено експерту Сафонову В.В. Разом з тим, як свідчить експертний висновок, крім експерта Сафонова В.В., експертизу здійснював експерт Шпирько Н.В., тобто особа, якій проведення судової експертизи господарським судом не доручалось.

При проведенні експертизи порушені вимоги Закону України «Про судову експертизу»: відбір зразків плівки здійснювався на підставі ухвали суду від 22.06.2010 року, яка була скасована постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 року, а не у відповідності з ухвалою господарського суду від 12.10.2010 року.

Крім того, відбір зразків плівки, який відбувався 09.07.2010 року, здійснювався шляхом її зняття зі скла, тобто плівка піддавалась значному механічному впливу, що ставить під сумнів її подальше дослідження (т.3 а.с.60).

З зазначених вище підстав, експертний висновок від 30.11.2010 року не може бути прийнятий судом як доказ наявності вини відповідача в зміні кольору тонуючої плівки.

Суд відхиляє доводи позивача щодо 10-річного строку гарантії на плівку, який передбачений статтею 884 Цивільного кодексу України, оскільки цей гарантійний строк стосується об’єкту в цілому, а не комплектуючих матеріалів. Доказів того, що змонтована фасадна система засклення з алюмінієвих конструкцій має які-будь дефекти(окрім двох склопакетів) позивачем не надано.

Не може бути доказом неякісного виконання робіт відповідачем Технічний висновок ТОВ «Будівельна лабораторія»(т.1 а.с.22-28), оскільки вказане дослідження не призначалось судом, в ньому є посилання на ДСТУ Б.В.2.7-123-2004 «Скло багатошарове будівельного призначення. Технічні умови», що є неприйнятним, оскільки, як встановлено вище судом, загартоване скло з тонуючою плівкою не є багатошаровим склом, відсутні дослідження, які стали підставою для висновків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є (в тому числі) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права - реальні збитки (позивачем реальні збитки визначені в сумі 240 084, 89 грн.).

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Отже, відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення.

Позивачем не доведено факт неякісного виконання робіт, вини відповідача в зміні кольору тонуючої плівки. Суд дійшов висновку, що зміна кольору є наслідком природного зносу, який стався після спливу трирічного гарантійного строку експлуатації. Отже, відповідно припису частини 2 статті 884 Цивільного кодексу України відповідач не може бути притягнутий до відповідальності.

Суд також погоджується з доводами відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, передбаченого статтею 332 Господарського кодексу України, про застосування якого зазначено у відзиві на позовну заяву (т.1 а.с.56-60). Відповідно пункту 3 вказаної норми позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить один рік щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - два роки.

Виконані відповідачем роботи відповідно до пункту 3 Додатку до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві , пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, затверджених наказом міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 11.03.2009 року № 47 є некапітальними конструкціями.

Пунктом 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, відповідач згоден сплатити вартість заміни двох склопакетів (розгерметизація та тріщина скла), що відповідно розрахунку складає 1679 грн. (а.с.т.3 а.с.125-126).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1679 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити. Судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Техстрой-99” /54001, м. Миколаїв, вул. Московська, 4а, кв.22, код ЄДРПОУ 24054153/ на користь Виробничо-торгівельної фірми “ВЕЛАМ” товариства з обмеженою відповідальністю /54003, м. Миколаїв, вул. Кірова, 67, а/с 894, код ЄДРПОУ 13842002/ 1679,00 грн. збитків, 21,00 грн. витрат на проведення судової будівельно –технічної експертизи, 23,37 грн. державного мита, 1,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I.Васильєва