Рішення № 14288916, 15.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.11                                                                                           Справа№ 24/179 (2010)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Експорттрансбуд”, м.Чоп Закарпатської області

До відповідача: Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця”, м.Львів

Про внесення змін до договору про подачу та забирання вагонів №442,шляхом доповнення його пунктом 16.6 „ Плата за користування вагонами інозалізниць колії 1435 мм нараховується за період з моменту подання на під’їзну колію достатньої кількості порожнього рухомого складу колії 1520 мм , придатного, як у комерційному, так і в технічному відношенні для перевезення відповідного вантажу і до надання власником повідомлення про готовність вагонів до забирання”

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

За участю представників:

від позивача - Сабов Ю.Ю.- комерційний директор, Славянський Д.Д. –юрист

від відповідача – Шинкова Л.С.. –представник

Суть спору: позов заявлено про:

- визнання недійсним повністю протоколу розбіжностей від 03.12.2010року;

- визнання дійсною додаткову угоду від 18.11.2010року;

- внесення змін до договору про подачу та забирання вагонів №442, шляхом доповнення його пунктом 16.6 „16.6 Плата за користування вагонами інозалізниць колії 1435 мм нараховується за період з моменту подання на під’їзну колію достатньої кількості порожнього рухомого складу колії 1520 мм, придатного як у комерційному, так і в технічному відношенні для перевезення відповідного вантажу і до надання власником повідомлення про готовність вагонів до забирання”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.11.2010р. сторонами укладено договір про подачу та забирання вагонів № 442. Позивач скерував відповідачу додаткову угоду від 18.11.2010р. до договору, в якій запропонував доповнити договір пунктом 16.6 наступного змісту: «Плата за користування вагонами інозалізниць колії 1435 мм нараховується за період з моменту подання на під’їзну колію достатньої кількості порожнього рухомого складу колії 1520 мм, придатного, як у комерційному, так і в технічному відношенні для перевезення відповідного вантажу і до надання власником повідомлення про готовність вагонів до забирання”. Відповідач не погодився з пропозицією позивача, підписав угоду 03.12.2010р. з протоколом розбіжностей, який надіслав позивачу. Позивач підписав протокол розбіжностей та просив відповідно до пункту 3.4 розділу 12 Правил перевезення вантажів провести нараду по розгляду вказаних у протоколі розбіжностей. Посилаючись на ст.181 ГК України, позивач зазначає, що сторони не дійшли згоди щодо запропонованих позивач доповнень до договору, тому позивач вправі звернутися з позовом до суду.

До початку розгляду спору по суті представники позивача в судовому засіданні уточнили свої вимоги, підтримують позовні вимоги про внесення змін до договору про подачу та забирання вагонів №442, шляхом доповнення його пунктом 16.6 наступного змісту: „ Плата за користування вагонами інозалізниць колії 1435 мм нараховується за період з моменту подання на під’їзну колію достатньої кількості порожнього рухомого складу колії 1520 мм, придатного як у комерційному, так і в технічному відношенні для перевезення відповідного вантажу і до надання власником повідомлення про готовність вагонів до забирання”. Решту вимог позивач не підтримує.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що запропоновані позивачем зміни до договору не відповідають вимогам закону.

Так, відповідно до пункту 14 договору №442 власник сплачує залізниці плату за користування вагонами ( контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, за користування вагонами інозалізниць колії 1435мм згідно ставок ПГВ та РІВ.

Пункт 1.8 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій передбачає, що час користування вагонами обчислюється з моменту подачі на місце навантаження (вивантаження) до моменту одержання залізницею повідомлення вантажовласника про закінчення вантажних операцій.

Пункт 4.5 Правил обслуговування колій встановлює, що облік часу і порядок визначення, внесення плати за користування вагонами ( контейнерами) встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами.

Крім того, відповідач вказує, що відповідно до пункту 3.4 Правил обслуговування під’їзних колій позивач не пізніше 20 днів після отримання протоколу розбіжностей мав призначити день розгляду розбіжностей до договору та повідомити залізницю не пізніше ніж за 10 днів до призначеної дати розгляду. Якщо підприємство у вказаний термін не призначить дату розгляду розбіжностей, договір набирає чинності в редакції залізниці.

Відповідач також стверджує, що позивачем не дотримано вимог, встановлених пунктом 3.4 Правил щодо строків надсилання залізниці повідомлення про дату розгляду розбіжностей, оскільки повідомлення надіслане 21.12.2010р. про призначення наради на 23.12.2010р., тому договір набрав чинності в редакції залізниці.

В судовому засіданні оголошувалась перерва: 27.01.2011р. –до 17.02.2011р., 17.02.2011р. –до 01.03.2011р.

Згідно з ухвалою суду від 27.01-01.03.2011р., був продовжений на 15 днів строк вирішення спору, встановлений ст. 69 ГПК.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.11.2010р. сторонами укладено договір про подачу та забирання вагонів № 442, відповідно до умов якого здійснюється подача, розставляння на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під’їзної колії, що належить власнику . Час перебування вагонів на під’їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під’їзну колію до моменту отримання залізницею повідомлення власника про готовність вагонів до забирання( п. 10 договору). За користування вагонами ( контейнерами) власник сплачує залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; за користування вагонами інозалізниць колії 1435мм згідно сплачує згідно ставок ПГВ та РІВ( п. 14.2 договору).

07.12.2010р. позивач скерував відповідачу додаткову угоду від 18.11.2010р. до договору, в якій запропонував доповнити договір підпунктом 16.6 наступного змісту «Плата за користування вагонами інозалізниць колії 1435 мм. нараховується за період з моменту подання на під’їзну колію достатньої кількості порожнього рухомого складу колії 1520 мм. придатного, як у комерційному, так і в технічному відношенні для перевезення відповідного вантажу і до надання власником повідомлення про готовність вагонів до забирання”( копія угоди і докази її надсилання додані до матеріалів справи).

Відповідач не погодився з пропозицією позивача, підписав угоду 03.12.2010р. разом з протоколом розбіжностей від 03.12.2010р., в якому вказав, що підпункт 16.6 належить виключити. Угоду і протокол розбіжностей 06.12.2010р. відповідач надіслав позивачу.

Позивач підписав протокол розбіжностей та звернувся до відповідача листом від 09.12.2010р. №220, в якому просив відповідно до пункту 3.4 розділу 12 Правил перевезення вантажів провести нараду по розгляду вказаних у протоколі розбіжностей.

Залізниця листом від 13.12.2010р.№25-С/394 повідомила позивача, що підписання позивачем протоколу розбіжностей означає визнання редакції залізниці про виключення пункту 16.6, отже, відсутність будь-яких розбіжностей.

Позивач, посилаючись на пункт 3.4 Розділу 12 Правил перевезення вантажів, не погодився з позицією залізниці. Як вбачається з листа позивача від 21.12.2010р. позивач повідомив відповідача про проведення 23.12.2010р. наради по розгляду розбіжностей, у відповідь на який відповідач надіслав факсом лист від 23.12.2010р. № 1499/03, що призначення наради є безпідставним, оскільки між сторонами відсутні будь-які розбіжності.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.64 Статуту залізниць України ( далі –Статут) до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство).

В силу ст.71 Статуту взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.

Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно із ст.72 Статуту час перебування вагонів (контейнерів) на залізничній під'їзній колії визначається за їх номерами.

Статтею 73 Статуту встановлено, що у разі обслуговування залізничної під'їзної колії локомотивом залізниці між залізницею і контрагентом укладається договір на подачу і забирання вагонів. Усі розрахунки за обслуговування здійснюються безпосередньо між ними.

Час перебування вагонів під навантаженням і вивантаженням у разі обслуговування залізничної під'їзної колії локомотивом залізниці визначається з моменту фактичної подачі вагонів на місце навантаження або вивантаження до моменту одержання станцією від підприємства повідомлення про готовність вагонів до забирання.

Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір про подачу та забирання вагонів розробляється з урахуванням єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії із станцією примикання.

Порядок розроблення та форма договорів встановлюються Правилами ( ст.76 Статуту).

Згідно із ст.77Статуту термін дії договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії і договору на подачу та забирання вагонів визначається сторонами. У випадку зміни технологічного устаткування або технології роботи станції чи залізничної під'їзної колії окремі пункти договору або увесь договір за вимогами однієї із сторін можуть бути переглянуті до закінчення терміну його дії.

Відповідно до пункту 3.4 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій, розроблених у відповідності до ст.12, 64 -77 Статуту залізниць України, оформлення договору про експлуатацію під'їзної колії та договору про подачу та забирання вагонів виконується в такому порядку:

проект договору розробляється залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору надсилається на підпис підприємству. Підприємство підписує і повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін. Цей термін обчислюється: у разі пересилки проекту договору з посильним - з дати розписки про отримання договору, у разі пересилки поштою - з дати календарного штемпеля поштового відділення в пункті знаходження адресата. Якщо при підписанні договору в підприємства виникнуть заперечення стосовно його умов, то незалежно від цього воно підписує договір, складає протокол розбіжностей і направляє його у двох примірниках залізниці одночасно з підписаним договором. Наявність розбіжностей оговорюється в договорі. У разі неповернення залізниці підписаного проекту договору у двадцятиденний термін, договір набирає чинності в редакції залізниці;

залізниця не пізніше ніж через 20 днів після отримання цього протоколу розбіжностей зобов'язана призначити день розгляду розбіжностей, про що вона має повідомити підприємство у десятиденний термін після отримання протоколу і не пізніше ніж за 10 днів до призначеної дати розгляду. Якщо залізниця у вказаний термін не призначить дату розгляду розбіжностей, договір набирає чинності в редакції підприємства. У випадку неприбуття представника підприємства у призначений термін для розгляду розбіжностей договір набуває чинності в редакції залізниці;

розбіжності, що залишилися неврегульованими, оформлюються новим протоколом і у двадцятиденний термін після дня їх розгляду передаються залізницею до господарського суду. Якщо в указаний термін розбіжності не будуть направлені до господарського суду, то договір набуває чинності в редакції підприємства.

Такий порядок оформлення поширюється на додаткові угоди до договору, на його продовження, доповнення або часткові зміни.

Пунктом 4.5 названих Правил встановлено, за подачу вагонів локомотивом залізниці до пунктів навантаження та вивантаження на під'їзній колії або на передавальну колію, якщо вона знаходиться на території підприємства, і забирання вагонів з цих колій стягується плата за ставками, встановленими тарифом.

Облік часу і порядок визначення, внесення плати за користування вагонами (контейнерами) встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу від 25.02.99 N 113 і зареєстрованими Мін'юстом України 15.03.99 за N 165/3458.

В силу пункту 1 Правил користування вагонами і контейнерами, ці Правила визначають порядок і умови користування вагонами і контейнерами:

- парку залізниць України;

- парку залізниць інших держав;

- які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування).

Згідно із п.3 Правил, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за "Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-46 (додаток 1), яка складається на підставі "Пам'яток про користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-45 (додаток 2), "Актів про затримку вагонів" форми ГУ-23а (додаток 3), "Актів загальної форми ГУ-23" (додаток 6).

Пунктом 4 встановлено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження і містять розрахунки платежів за користування вагонами, за маневрову роботу та за подавання й забирання вагонів.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Час подачі та забирання вагонів указується у пам'ятці про користування вагонами (контейнерами), яка заповнюється під час подавання або забирання вагонів і контейнерів.

Про закінчення вантажних операцій і готовність вагонів до забирання локомотивом залізниці вантажовласник повинен повідомити станцію. Спосіб повідомлення встановлюється в договорі про експлуатацію під'їзної колії (договором про подавання та забирання вагонів).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, який є власником залізничної під’їзної колії, та залізницею 10.11.2010р. укладено договір про подачу та забирання вагонів № 442, відповідно до умов якого здійснюється подача, розставляння на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під’їзної колії, що належить власнику, визначається плата за користування вагонами .

07.12.2010р. позивач скерував відповідачу додаткову угоду від 18.11.2010р. до цього договору, в якій запропонував доповнити договір підпунктом 16.6 наступного змісту: «Плата за користування вагонами інозалізниць колії 1435 мм. нараховується за період з моменту подання на під’їзну колію достатньої кількості порожнього рухомого складу колії 1520 мм. придатного, як у комерційному, так і в технічному відношенні для перевезення відповідного вантажу і до надання власником повідомлення про готовність вагонів до забирання”. Відповідач не погодився із запропонованими позивачем доповненнями до договору, підписав протокол розбіжностей до додаткової угоди, не призначив день розгляду розбіжностей, які виникли між сторонами.

Однак, суд вважає, що такі дії відповідача не відповідають вимогам закону. Названими вище нормами, зокрема, пунктом 3.4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій встановлений особливий порядок укладання договорів про експлуатацію під'їзної колії та договору про подачу та забирання вагонів, який поширюється на додаткові угоди до таких договорів, на їх продовження, доповнення або часткові зміни. При виникненні у сторін розбіжностей стосовно умов договору ( змін, доповнень до договору) чинне законодавство виключно на залізницю покладає обов’язок призначити день розгляду розбіжностей та повідомити про день розгляду розбіжностей іншу сторону.

За таких обставин суд вважає такими, що суперечать чинному законодавству доводи залізниці про те, що позивач мав призначити день розгляду розбіжностей до договору та повідомити залізницю не пізніше ніж за 10 днів до призначеної дати розгляду, а також вважає необґрунтованими доводи про те, що підписання позивачем протоколу розбіжностей означає визнання позивачем редакції залізниці про виключення підпункту 16.6 та відсутність між сторонами будь-яких розбіжностей.

В силу частини четвертої ст.188 ГК України, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Щодо заперечень відповідача по суті запропонованих позивачем доповнень до договору, слід зазначити наступне.

Суд погоджується з доводами відповідача, що час перебування вагонів під навантаженням і вивантаженням у разі обслуговування залізничної під'їзної колії локомотивом залізниці визначається з моменту фактичної подачі вагонів на місце навантаження або вивантаження до моменту одержання станцією від підприємства повідомлення про готовність вагонів до забирання, а також, що час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, запропоновані позивачем доповнення до договору не стосуються часу користування вагонами, які подаються на під’їзну колію під навантаження чи під вивантаження, як і не стосуються плати за користування такими вагонами. Запропоновані позивачем доповнення до договору стосуються виключно плати за користування вагонами при здійсненні перевантаження вантажів з вагонів однієї колії у вагони іншої колії, а саме - при здійсненні позивачем перевантаження вантажів з вагонів колії 1435 мм у вагони колії 1520 мм. При здійсненні таких операцій позивач не є ні вантажовласником, ні вантажовідправником, ні вантажоодержувачем, він не здійснює навантаження чи вивантаження вагонів. Позивач є власником під’їзної колії, який за домовленістю з вантажовласником, чи вантажовідправником, чи вантажоодержувачем здійснює перевантаження вантажів з вагонів однієї колії у вагони іншої колії, для виконання яких одночасно необхідні вагони як колії 1435 мм. так і вагони колії 1520 мм, оскільки перевантаження полягає в тому, що один і той же вантаж вивантажується з вагонів однієї колії і одночасно навантажується у вагони іншої колії.

Згідно з пунктом 12 Правил перевезення вантажів залізничними лініями вузької колії, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 871/5092, з наступними змінами і доповненнями, внесениминаказом Міністерства транспорту та зв'язку Українивід 1 грудня 2008 року N 1454, у разі перевантаження вантажів з вагонів однієї колії у вагони іншої колії засобами відправника (одержувача) з нього стягується плата за користування вагонами широкої і вузької колії згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за весь час перевантаження з моменту подачі вагонів під перевантаження до закінчення перевантажувальних операцій (закріплення вантажу, пломбування вагонів та оформлення перевізних документів).

Отже, при перевантаженні вантажів з вагонів однієї колії у вагони іншої колії засобами відправника (одержувача) плата стягується за користування вагонами широкої і вузької колії за весь час перевантаження з моменту подачі вагонів під перевантаження до закінчення перевантажувальних операцій, тобто, з моменту подачі як мінімум двох вагонів під перевантаження: вагона колії 1435 мм. та вагона колії 1520мм, оскільки здійснення перевантаження вантажу з вагонів колії 1435 мм у вагони колії 1520 мм.за відсутності будь - якого з вагонів є неможливим.

В силу ст.31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

На підставі викладеного суд вважає, що запропоновані позивачем доповнення до договору, а саме: плата за користування вагонами інозалізниць колії 1435 мм. нараховується за період з моменту подання на під’їзну колію достатньої кількості порожнього рухомого складу колії 1520 мм. , придатного, як у комерційному, так і в технічному відношенні для перевезення відповідного вантажу і до надання власником повідомлення про готовність вагонів до забирання, відповідають вимогам чинного законодавства, а заперечення відповідача суд вважає необґрунтованими.

З огляду на те, що позивач не наполягає на покладенні судових витрат на відповідача, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 69,77, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

Внести зміни до договору про подачу та забирання вагонів №442 від 10.11.2010р., укладеного Державним територіально-галузевим об’єднанням „Львівська залізниця”, ідентифікаційний код 01059900, м. Львів, в особі начальника відокремленого підрозділу Ужгородська дирекція залізничних перевезень», ідентифікаційний код 25449657, м. Ужгород, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Експорттрансбуд”, ідентифікаційний код 13583782, м.Чоп Закарпатської області, шляхом доповнення його пунктом 16.6 наступного змісту: «Плата за користування вагонами інозалізниць колії 1435 мм. нараховується за період з моменту подання на під’їзну колію достатньої кількості порожнього рухомого складу колії 1520 мм, придатного, як у комерційному, так і в технічному відношенні для перевезення відповідного вантажу і до надання власником повідомлення про готовність вагонів до забирання”.

Суддя                                                                                           

Повне рішення складене 16.03.2011р.