Рішення № 14288882, 17.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.11                                                                                 Справа № 26/36/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Луганської міської ради, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автостатус”, м.Луганськ

про стягнення 17338 грн. 03 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – головний спеціаліст-юрисконсульт Кім Д.І., довіреність №01/03-30/5455/0/2-10 від 24.11.2010;

від відповідача –не прибув;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю у сумі 84282 грн. 98 коп. та пені у сумі 2047 грн. 12 коп.

Заявою б/н від 17.03.2011 позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за землю в сумі 16856 грн. 60 коп. та пеню у сумі 481 грн. 43 коп. Дана заява відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України приймається судом до розгляду.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Рішенням Луганської міської ради від 28.02.2006 №41/171 громадянину Ізмайлову Альберту Володимировичу була передана в оренду терміном на 49 років земельна ділянка загальною площею 0,4073 га за адресою: м.Луганськ, вул.Чорноморська (в районі АЗС на перехресті з об’їзною дорогою) під будівництво та розміщення будівлі адміністративно-торгівельного комплексу.

19.05.2006 на виконання вказаного рішення між сторонами було укладено договір оренди землі, реєстрація від 01.02.2007 за №040740200012.

Рішенням Ленінського районного суду м.Луганська від 07.11.2008 по справі №2-2402/2008 договір оренди землі був визнаний зміненим у наступній редакції „Змінити по тексту договору особу орендаря з громадянина Ізмайлова Альберта Володимировича на Товариство з обмеженою відповідальністю „Автостатус””. Дане рішення суду зареєстроване Луганським міським реєстраційним округом ЛРФ ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України” (реєстрація від 09.12.2008 за №040840200140).

Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 638862 грн. 27 коп. на момент укладення договору оренди.

Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях, збільшеного на коефіцієнт 2,5 (п.9 договору).

Щороку, станом на 1 січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України. Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше чи дорівнює одиниці, індексація орендної плати не проводиться (п.10).

Обчислення розміру річної орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку визначеному у п.10 договору, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку, що відбуваються протягом терміну дії договору оренди. Обчислення розмірів земельного податку визначається відповідно до фактичного функціонального використання і місця розташування земельної ділянки (п.11).

Річна орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі і рівними частками до 15 серпня і до 15 листопада (п.12 договору).

На момент укладання договору розмір річної орендної плати згідно визначеної мети використання складає 15971 грн. 55 коп. (п.15 договору).

Як вбачається з п.14 договору, сторони домовились, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Як зазначив позивач, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов даного договору, за останнім за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 утворилась заборгованість з орендної плати за землю у сумі 84242 грн. 98 коп., у зв’язку з чим йому нарахована пеня за період з 16.08.2010 по 20.01.2011 у сумі 2047 грн. 12 коп.

В заяві від 17.03.2011 про зменшення розміру позовних вимог позивач зазначив, що постановою Жовтневого районного суду м.Луганська від 04.03.2011 по справі №2-а-2077/2011 зобов’язано Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів застосовувати з 01.01.2009 при розрахунку орендної плати за землю за користування земельною ділянкою площею 0,4073 га, що розташована за адресою: м.Луганськ, вул.Чорноморська (в районі АЗС на перехресті з об’їзною дорогою) передана в оренду під будівництво та розміщення будівлі адміністративно торговельно-складського комплексу, коефіцієнту функціонування використання землі 0,5 „землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво” на весь період будівництва до введення об’єкта в експлуатацію, про що видати відповідні довідки.

Таким чином, враховуючи вказану заяву позивача від 17.03.2011, предметом розгляду по даній справі є стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 16856 грн. 60 коп. та пені у сумі 481 грн. 43 коп.

Слід зазначити, що спірні правовідносини сторін виникли до набрання чинності новим Податковим кодексом України (з 01.01.2011), тому до них слід застосовувати положення Закону України „Про плату за землю” відповідно до ст.5 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За правилами ст.ст.5, 15 Закону України „Про плату за землю” об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або у користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб’єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач.

Відповідно до ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” плата (податок) за землю належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до преамбули Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів).

Статтями 13, 14, 19 Закону України „Про плату за землю” визначено в якості підстав для нарахування земельного податку дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності –договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку щомісячних декларацій. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесено орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Стаття 19 цього Закону визначає, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Статтею 7 Закону України „Про плату за землю” визначено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах 5-10 цієї статті та ч.2 ст.10 цього Закону.

Стаття 14 цього Закону встановлює, що платники земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби.

Згідно п.4 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 5 вказаної статті передбачено, що зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов’язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Згідно ч.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Враховуючи вищезазначені умови договору оренди землі, приписи вищевикладених норм земельного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач не проводив оплату за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 16856 грн. 60 коп., що підтверджується матеріалами справи.

За несвоєчасну оплату орендної плати за землю позивач правомірно нарахував пеню за період з 16.08.2010 по 20.01.2011 у сумі 481 грн. 43 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідачем вимоги позову не оспорено, доказів відсутності боргу або його перерахування не надано.

За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

          Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 17.03.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Автостатус”, м.Луганськ, кв.Волкова, 2/17, код 36073555 на користь Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, б.14, код 26070794 заборгованість з орендної плати за землю у сумі 16856 грн. 60 коп. та пеню у сумі 481 грн. 43 коп., видати наказ позивачу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Автостатус”, м.Луганськ, кв.Волкова, 2/17, код 36073555 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 173 грн. 38 коп.; в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 47 грн. 20 коп., видати наказ Державній податковій інспекції у Жовтневому районі у м.Луганську.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 18.03.2011.

Суддя                                                             С.С. Єжова

Помічник судді                                                                       С.І. Заєць