Рішення № 14288554, 14.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.03.11 р. Справа № 15/93

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” м. Київ (код ЄДРПОУ 21642228)

до відповідача Донецького комунального підприємства “Фармація” (код ЄДРПОУ 01976625)

про стягнення заборгованості в сумі 9768,50 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 1953,70 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Скачков А.Г. за довіреністю № 727 від 01.01.2011 р.

від відповідача: Лищук І.В. за дорученням б/н від 23.02.2011 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” м. Київ до Донецького комунального підприємства “Фармація” про стягнення заборгованості в сумі 9768,50 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 1953,70 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/93, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.06.2010 р. до 16.06.2010 р.

Ухвалою від 16.06.2010 року провадження у справі № 15/93 зупинено у зв’язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею справи № 22/130пд, що розглядається господарським судом Донецької області в іншому складі суддів.

Ухвалою суду від 24.02.2011 р. провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні, строк вирішення спору продовжено до 14.03.2011 р.

У порушення вимог ухвали суду від 23.04.2010 р., 18.05.2010 р. відповідач відзив на позовну заяву та витребувані документи до суду не надіслав.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2007 р. сторони уклали договір № 34758, згідно якого продавець (позивач) зобов’язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товари медичного та косметичного призначення, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, які є його невід’ємною частиною. Загальна сума по договору складається із всіх договірних вартостей по всіх видаткових накладних до даного договору.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором визначається продавцем.

Згідно п. 8.1 договору він вступив в силу з моменту його підписання та діяв до 31.12.2008 р. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мали місце під час дії договору, та обов’язку виконання усіх невиконаних зобов’язань за цим договором.

До спірного договору сторони підписали додаток, в якому передбачили найменування та виробника продукції. Спірний договір з додатком підписаний сторонами та скріплений печатками, завірена копія додана до позову.

Договір з боку ДКП “Фармація” був підписаний завідуючою аптекою № 29 Челах М.А. Ухвалою від 24.02.2011 р. суд зобов’язав відповідача надати завірену копію довіреності щодо права завідуючої аптекою № 29 Челах М.А. укладати господарський договір № 34758 від 10.07.2007 р. від імені відповідача. Відповідач вимоги суду не виконав, копію вказаної довіреності не представив, при цьому наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності завідуючої аптекою № 29 Челах М.А. на підписання договору № 34758 від 10.07.2007 р. не оспорював. Вказаний правочин був схвалений відповідачем проставленням відбитку печатки та його фактичним виконанням.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 34758 від 10.07.2007 р. ним за період з 02.09.2009 р. по 09.09.2009 р. було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними на загальну суму 9832,42 грн. Факт отримання відповідачем товару за вказаними накладними підтверджується підписами представників відповідача в графі „Прийняв” та відбитком печатки, а також податковими накладними, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 34758 від 10.07.2007 р. суд робить виходячи з того, що підставою поставки у видаткових накладних вказаний саме договір № 34758 від 10.07.2007 р. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

Відповідач отриманий товар оплатив частково, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість на користь позивача склала 9768,50 грн. В обґрунтування вказаної суми заборгованості позивач надав до суду акт звірки взаєморозрахунків за власним підписом за період з 10.07.2007 р. по 28.05.2010 р., який по суті є детальним та розширеним розрахунком суми позову. Також позивач надав до суду розноску платежів за період з 10.07.2007 р. по 02.06.2010 р. із зазначенням номеру, дати та суми кожного платіжного документу та визначенням конкретних поставок, в погашення яких позивач враховував отримані від відповідача грошові кошти. Оригінали вказаних акту звірки та розноски платежів містяться в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач не надав до суду жодного платіжного документа у підтвердження часткової або повної оплати вартості товару, отриманого по спірним видатковим накладним. Відповідач клопотання про призначення судової економічної експертизи не заявляв. За власною ініціативою суд не вбачає потреби в проведенні експертизи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 34758 від 10.07.2007 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним, та за своєю правовою природою з врахуванням видаткових накладних як невід’ємних частин цього договору містить усі необхідні та істотні умови для договору поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі № 34758 від 10.07.2007 р. передбачили дві форми оплати товару: передоплату та оплату товару з відстроченням платежу. Передплата – це термін оплати до настання події, в даному випадку передачі товару. Позивач поставив товар без отримання попередньої оплати, відповідач прийняв цей товар. Тобто, сторони своїми фактичними діями погодили здійснення оплати з відстрочкою платежу.

Згідно п. 3.4.1 договору при здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов’язаний здійснити оплату за товар на користь продавця, вказується продавцем у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній.

В кожній видатковій накладній вказана конкретна кількість днів відстрочення оплати отриманого товару на 14 днів.

Виходячи з того, що за спірними видатковими накладними товар був отриманий відповідачем ще у вересні 2009 р., строк оплати на день подачі позову до суду, тобто 20.04.2010 р., наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов’язання по цих партіях товару.

Таким чином відповідач не виконав зобов’язання оплатити в установлений договором строк вартість отриманого від позивача товару на суму 9768,50 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач, керуючись п. 9.4 договору, нарахував відповідачу проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 1953,70 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Згідно п. 9.4 договору за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити продавцю проценти за користування чужими коштами у розмірі двадцяти відсотків загальної вартості товару, з якого допущено прострочення виконання.

Перевіркою розрахунку суми процентів за користування чужими грошовими коштами судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 1953,70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати в частині задоволення позовних вимог покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Донецького комунального підприємства “Фармація” (юридична адреса: 83085, м. Донецьк, вул. Баумана, 5–А; код ЄДРПОУ 01976625; рахунок 26006301591381 у філії Пролетарське відділення ПІБ м. Донецьк, МФО 334301) на користь спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” (юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18–а; код ЄДРПОУ 21642228; рахунок 26003012817821 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313) суму 11722,20 грн. (а саме: основний борг на суму 9768,50 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 1953,70 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 117,22 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 14.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 17.03.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Богатир К.В.