Рішення № 14288186, 15.03.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 березня 2011 р. Справа 13/30/2011/5003

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця" (м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 23 А)

до:Закритого акціонерного товариства - Науково-виробничої фірми "Елекомс" (21100, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Карла Маркса, буд. 8)

про стягнення 95 110,79 грн. заборгованості по кредитному договору № 06-2.1/871

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

позивача : Говор Д.І., довіреність

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 18.02.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця" до Закритого акціонерного товариства - Науково-виробничої фірми "Елекомс" про стягнення 95 110,79 грн. заборгованості по кредитному договору № 06-2.1/871, а саме нарахованих процентів за користування кредитом в період з 18.02.2010 р. по 28.10.2010 р., з призначенням до слухання на 02.03.2011 р., однак в зв'язку з неявкою представника відповідача судове засідання було відкладено на 15.03.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

На визначену дату з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 20.03.2011 р. №1498р-1499р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

27.09.2007 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі виконуючого обов'язки керуючого філією "Відділення Промінестбанку в м.Вінниці та ЗАТ НВФ "Елекомс" (позичальник) було укладено кредитний договір №06-2.1/871, відповідно до якого, позичальнику було надано кредит в сумі 1000 000,00 грн. наступними траншами: 1-й транш в сумі 840 000,00 грн., 2-й транш в сумі 160 000,00 грн., та на умовах вказаного договору повернути отриманий кредит із сплатою процентів (п.2.1 договору).

Договорами №06-2.1/262 від 18.04.2008 р., №06-2.1/562а від 28.07.2008 р. , №06-2.1/594 від 26.08.2008 р. та №06-2.1/820 від 05.12.2008 р. сторонами вносились зміни до кредитного договору №06-2.1/871 від 27.09.2007 р.

23.04.2009 р. загальними зборами акціонерів ПАТ "Акціоекрного комерційного промислово-інвестиційного банку" протоколом №28 затверджено зміни до установчих документів та 08.06.2010 р. були зареєстровані. Згідно яких Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" став правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства).

Керуючись ст.104 ЦК України та ст. 59 ГК України, де передбачено, що правонаступникам переходить все майно, права і обов'язки юридичної особи, що припинила свою діяльність, до позивача перейшло право вимоги до ЗАТ НВФ "Елекомс" по кредитному договору №06-2.1/871 від 27.09.2007 р. та договорів про внесення змін до кредитного договору: №06-2.1/262 від 18.04.2008 р., №06-2.1/562а від 28.07.2008 р., №06-2.1/594 від 26.08.2008 р., №06-2.1/820 від 05.12.2008 р.

Відповідно до п.3.5 договору №06-2.1/820 від 05.12.2008 р. про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/871 від 27.09.2007 р., у випадку порушення відповідачем (позичальником) встановленого п.2.2 кредитного договору строку погашення одержаного кредиту відповідач (позичальник) надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 36% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється п.3.3, 3.4 кредитного договору.

Вищевказаним договором одночасно були внесені зміни до п. 2.2. кредитного договору, яким сторонами встановлено новий графік погашення боргу та визначено кінцевий термін повернення кредиту - 29.03.2009 р.

Однак відповідач взяті на себе зобов'язання по кредитному договору щодо погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом не виконав.

Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 06.05.2010 р. по справі №2-2114/10 за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Вінниця" до ЗАТ НВФ "Елекомс" та Карнауха В.С., з останніх солідарно було стягнуто нарахованих процентів за кредитним договором №06-2.1/871 від 27.09.2007 р. в розмірі 91841,91 грн. (за період з 01.06.2009 р. по 17.02.2010 р.).

Таким чином, станом на 07.02.2011 р., за період з 18.02.2010 р. по 28.10.2010 р., заборгованість відповідача перед позивачем по кредитному договору складала 381153,25 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

В зв"язку з чим, позивачем на підставі п.3.5 договору, нараховано відповідачу проценти за користування кредитом в період з 18.02.2010 р. по 28.10.2010 р. по ставці 36 % річних, що складає 95110,79 грн.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Дії позивача по наданню кредитних коштів згідно умов договору та дії відповідача по їх прийняттю на умовах встановлених кредитним договором, свідчить про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по поверненню кредитних коштів та процентів за їх користування.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вище вказувалось сторонами п.3.5 договору №06-2.1/820 від 05.12.2008 р. про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/871 від 27.09.2007 р., погоджено, що у випадку порушення відповідачем (позичальником) строків повернення кредитних коштів, останній сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 36% річних.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимога позивача є обґрунтованою та доведеною доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягає задоволенню, а саме стягнення з відповідача 95110,79 грн. заборгованості по нарахованим процентів, за період з 18.02.2010 р. по 28.10.2010 р., в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредитних коштів по кредитному договору №06-2.1/871 від 27.09.2007 р. та договорів про внесення змін до кредитного договору: №06-2.1/262 від 18.04.2008 р., №06-2.1/562а від 28.07.2008 р., №06-2.1/594 від 26.08.2008 р., №06-2.1/820 від 05.12.2008 р., з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити .

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства - Науково-виробничої фірми "Елекомс" (21100, Вінницька обл. , м. Вінниця, вул. Карла Маркса, буд. 8, код ЄДРПОУ 20110825) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця" (м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 23 А, код ЄДРПОУ 09302576) 95 110,79 грн. - заборгованості, 951,11 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 17 березня 2011 р.

віддрук. прим.:1 - до справи, 2- відповідачу