Постанова № 14287470, 21.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2010 року 15:08 № 2а-16413/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Горбатенка А.О.;

відповідача: не зявились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

доСубєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

простягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25 січня 2006 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту позивач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) звернулась до Господарського суду міста Києва з адміністративним позовом до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач, СПД ФО ОСОБА_1), в якому просить стягнути заборгованість у розмірі 45 259,27 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 03 квітня 2006 року у справі №46/85-А, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30серпня 2006 року, позов ДПІ у Шевченківському районі м. Києва задоволено, стягнуто з СПД ФО ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 45 259,27 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2009 року постанову Господарського суду міста Києва від 03 квітня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2006 року у справі №46/85-А скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі протоколу розподілу справ між суддями автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративній справі №46/85-А присвоєно номер №2а-16413/09/2670 та передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2009 року адміністративну справу №2а-16413/09/2670 прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду на 05 лютого 2010 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався у звязку з необхідністю одержання додаткових доказів.

В судовому засіданні 21 грудня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач не зявився, уповноваженого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 зареєстрований Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 25 листопада 2003 року як субєкт підприємницької діяльності-фізична особа, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до даних облікової картки з податку на додану вартість у позивача наявна недоїмка (податковий борг) у розмірі 45 259,27 грн., що виникла внаслідок несплати ним узгодженого податкового зобовязання, враховуючи наступне.

За результатами планової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів СДП ФО ОСОБА_1 складено відповідний акт від 25 травня 2005 року №145/17-04 (далі по тексту Акт перевірки), в якому встановлено порушення, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 29 386 грн.; підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та підпункту “а” підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” неподання декларацій з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2004 року.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 27 травня 2005 року №751/17-01 відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 45264,00 грн., в тому числі за основним платежем 29836,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15428,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 01 червня 2005року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що сума податкового зобовязання з податку на додану вартість, визначена у податкового повідомлення-рішення від 27 травня 2005 року №751/17-01, у строки, встановлені підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідачем не сплачена, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржена.

Враховуючи факт не сплати відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання, позивач, посилаючись на підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, вважає, що сума податкового боргу має бути стягнення за рішенням суду.

Представник відповідача в письмових поясненнях зазначає про неправомірність висновків Акта перевірки, зокрема, що СПД ФО ОСОБА_1 не знав та не міг знати, що його контрагент ТОВ “Солфорт” не має права виписувати податкові накладні, а тому не несе за це відповідальність.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Києва обґрунтованими, виходячи з наступних підстав.

Скасовуючи попередні судові рішення по даній справі, Вищий адміністративний суд України в ухвалі 12 листопада 2009 року зазначив, що момент позбавлення ТОВ “Солфорт” статусу юридичної особи слід повязувати саме з датою вчинення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, судами попередніх інстанцій не було досліджено, коли саме було внесено запис щодо припинення юридичної особи ТОВ “Солфорт” до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, пунктом 9.6 статі 9 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість відбувається, зокрема, якщо зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку; та звернув увагу, що під час нового розгляду необхідно дослідити та врахувати факт дотримання податковим органом встановленого порядку стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини пятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обовязковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Так, як зазначено в Акті перевірки, СПД ФО ОСОБА_1 надав до перевірки податкові накладні, виписані ТОВ “Солфорт” на суму 160 048,62 грн. за період з грудня 2003 року по липень 2004 року; за інформацією ДПІ у Дарницькому районі м. Києва зазначене підприємство визнано банкрутом на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 27 лютого 2003 року та на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 01 квітня 2003 року виключено з реєстру платників податку на додану вартість та анульовано відповідне свідоцтво.

Судом прийнято до уваги висновки і мотиви Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі 12 листопада 2009 року, та встановлено, що за даними довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державна реєстрація припинення ТОВ “Солфорт” у звязку з визнанням його банкрутом проведена 13 квітня 2007року; відповідно до акту №288 від 14 серпня 2003 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ “Солфорт” №3878649 видане 18 серпня 1999 року. Доказів скасування зазначеного акту про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість сторонами не надано.

Разом з тим, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що предметом даного спору є стягнення податкового боргу з СПД ФО ОСОБА_1, а не правомірність висновків Акта перевірки; позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 травня 2005 року №751/17-01 відповідач не подавав, доказів про оскарження в судовому порядку такого податкового суду не надано. Відтак, сума податкового зобовязання, визначена податковим повідомленням-рішенням від 27 травня 2005 року №751/17-01, підлягає сплаті у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і зборив порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органам державної податкової служби, надано право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до абзацу третього підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а” “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як встановлено вище, податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2005 року №751/17-01 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 45264,00 грн., відповідач отримав особисто 01 червня 2005 року, що підтверджується копією відповідного повідомлення про вручення поштового відправлення, тобто сума податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 45264,00 грн. вважається узгодженою з 01 червня 2005 року.

Матеріали справи свідчать, що в десятиденний строк зазначена сума податкового зобовязання відповідачем не сплачена, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржена; доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано, а тому узгоджена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 45264,00 грн. не сплачена відповідачем у строки, встановлені абзацом третім підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , є сумою податкового боргу.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Підпункт 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлює, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

З аналізу наведених правових норм, суд приходить до висновку, що за умови наявності у платника податків податкового боргу та виставлення йому першої та другої податкових вимог до моменту виникнення нового податкового боргу, податкові вимоги на суму нового податкового боргу не виставляються та не надсилаються.

Матеріали справи свідчать, що до виникнення спірного податкового боргу у розмірі 45 259,27 грн. у позивача вже існував податковий борг та виставлялися перша та друга податкові вимоги, а саме: перша податкова вимога від 28 жовтня 2004 року №1/3251 на суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 199,57 грн., яку розміщено на дошці податкових оголошень 14 березня 2005 року відповідно до акта про неможливість вручення податкової вимоги; друга податкова вимога від 14 квітня 2005 року на суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 399,57 грн., яку отримано позивачем особисто 13 травня 2005 року відповідно до підпису на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Тому податкові вимоги на суму податкового боргу у розмірі 45 259,27 грн. позивачу не виставлялися та не надсилалися.

Відповідно до приписів підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Пропорядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31119029700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) заборгованість у розмірі 45 259,27 грн. (сорок пять тисяч двісті пятдесят девять гривень двадцять сім копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко