Постанова № 142814, 16.08.2006, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.08.2006 р. справа №40/157

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Дзюби О.М.

суддів

Стойки О.В., Шевкової Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача:

Бутова Л.В. (по дов.),

від відповідача:

Столяренкова Н.М. (по дов.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закрите акціонерне товариство "Ремоввугілля" м.Торез

на постанову (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від

31.05.2006 року

по справі

№40/157

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтез" м.Донецьк

до

Закрите акціонерне товариство "Ремоввугілля" м.Торез

про

стягнення 11150грн.25коп.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2006року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сінтез” м.Донецьк, звернувся з позовною заявою до господарського суду про стягнення з відповідача, Закритого акціонерного товариства „Ремовугілля” м.Торез, боргу у сумі 11150грн.25коп.

Рішенням від 31.05.2006року господарський суд Донецької області позовні вимоги позивача задовольнив, стягнувши з відповідача борг у сумі 11150грн.25коп., витрати по держмиту в сумі 111грн.50коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118грн.

Закрите акціонерне товариство „Ремоввугілля” м.Торез з прийнятим рішенням не згоден, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким провадження у справі припинити. В обгрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме, рішення суду було винесено без представника відповідача, клопотання про відкладення розгляду справи, судом не було розглянуто. У рішенні суду викладені тільки доводи позивача. Також судом не були з'ясовані у повному обсязі обставини, які мають значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сінтез” м.Донецьк просить рішення суду залишити без змін, скаргу без задоволення.

Згідно зі ст.ст.28,29 Закону України “Про судоустрій в Україні” розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного суду була призначена нова колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.129 Конституції України та ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України, однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов'язків.

В силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. До прав сторін, зокрема, належать право брати участь в господарських засіданнях; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 03 травня 2006року порушено провадження у справі, зобов'язано сторони виконати певні дії, явку представників сторін визнано обов'язковою. Тоді як при вирішенні даного спору по суті, господарський суд першої інстанції не забезпечив відповідачу можливості реалізувати вказані процесуальні права, оскільки прийняв рішення у справі за відсутності повноважного представника відповідача. Крім того, не розглянув його клопотання про перенесення розгляду справи (а.с.89).

Разом з тим, частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін та неподання витребуваних доказів.

Приписами ч.1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України передбачений строк вирішення господарського спору не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Із матеріалів справи вбачається, позовна заява була одержана судом 03.05.2006р. (а.с.5). Отже, на момент прийняття рішення (31.05.2006р.) місцевий господарський суд мав можливість відкласти розгляд справи в межах строків, встановлених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, тобто до 03.07.2006р. Проте, визнавши явку представників сторін обов'язковою та витребувавши докази, які необхідні для вирішення спору, місцевий господарський суд, незважаючи на неподання витребуваних доказів, які необхідні для вирішення спору, та на неявку представника відповідача у судове засідання, маючи клопотання про відкладення розгляду справи, не відклав розгляд справи в межах встановленого строку, а прийняв 31.05.2006року рішення.

Крім того, судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки у позовній заяві, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №19/1А-2004 від 01.01.2004р., а заборгованість випливає за 2003рік. Як визначено у ст.33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і додають до позовної заяви необхідні документи. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, суд зобов'язаний на підставі статті 38 Господарського процесуального кодексу України витребувати від сторін документи, необхідні для вирішення спору.

В даному випадку, судом першої інстанції рішення було прийняте без додаткових доказів та з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Стаття 104 Господарського процесуального кодексу України передбачає підстави для скасування або зміни рішення. Підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права та неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи. Судова колегія приймає нове рішення.

Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що між сторонами 01.01.2004року був укладений договір поставки нафтопродуктів №19/1А-2004 за умовами якого відповідачем не виконані зобов'язання по оплаті отриманої нафтопродуктів.

Так, відповідно до вищевказаного договору за період з січня до липня 2004року відповідачу був поставлений товар-нафтопродукти у кількості і в строки, які передбачені у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, на загальну суму 132910грн.30коп.

Як стверджує позивач, відповідач отриману продукцію оплатив частково, тому за ним утворився борг у сумі 11150грн.25коп.

У ході розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності боргу за договором від 01.01.2004року на підставі акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 15.05.2006р. (а.с.7,8).

Дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково визнав цей акт належним доказом наявності заборгованості у відповідача за спірним договором, оскільки акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами –договором, накладними, рахунками тощо.

Колегія суддів, дослідивши надані сторонами платіжні документи, з яких вбачається, що зобов'язання за договором №19/1А-2004 від 01.01.2004року відповідачем виконані у повному обсязі у сумі 132910,30грн., а тому, господарським судом неправильно були застосовані норми ст.ст.193 Господарського кодексу України, 526 Цивільного кодексу України, оскільки факт оплати поставленої продукції у повному обсязі підтверджений платіжними документами (приєднані до матеріалів справи).

У відповідності з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень на вимоги, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Факт відсутності боргу за договором №19/1А-2004 від 01.01.2004року підтверджується самим позивачем у судовому засіданні апеляційної інстанції. А сума, яка вказана у позовній заяві, є заборгованістю за договорами 2002р. 2003р. і не може бути предметом розгляду спору за договором 2004р.

За результатами апеляційного провадження відповідачем належним чином доведено відсутність заборгованості за спірним договором, а позивач не довів наявність боргу у відповідності саме з підстав, вказаних у позові.

За таких обставин, судова колегія, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв’язку з недоведеністю.

Витрати по сплаті державного мита покладаються на сторони у відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Ремоввугілля” м.Торез на рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2006року у справі №40/157 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2006року у справі №40/157 скасувати.

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтез” м.Донецьк до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Ремовугілля” м.Торез, про стягнення боргу у сумі 11150грн.25коп. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтез” м.Донецьк (83016, м.Донецьк, вул.60 років СРСР, 1/1, ін.код 24806634, р/р 26008301460110 в ПІБ м.Торез, код банку 334282) на користь Закритого акціонерного товариства „Ремовугілля” м.Торез (86600, м.Торез, вул.Широка, б/н, ін.код. 26351487, р/р 35220009002115 в ВДК м.Торез, код банку 834016) витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі у сумі 55грн.75коп.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Товариству з обмеженою відповідальністю „Сінтез” м.Донецьк повернути наказ господарського суду Донецької області від 13 червня 2006року без виконання.

У разі стягнення сум за наказами від 13 червня 2006року господарському суду Донецької області на підставі ст.122 Господарського процесуального кодексу України видати поворотний наказ після подання довідки, підписаної керівником чи заступником керівника або головним бухгалтером підприємства про те, що суми, стягнуті за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку.

Головуючий Дзюба О.М.

Судді: Стойка О.В.

Шевкова Т.А.

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС