Постанова № 14276902, 15.02.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2011 р. Справа № 2а-2248/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Горшков В.М.,

при секретарі: Фріга О.С.,

за участю: представника ДПІ у м. Херсоні - Мкртчян Л.С., ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Херсоні

до приватного підприємця ОСОБА_2

про стягнення фінансових санкцій, за позовом ОСОБА_2 до Оліфіренко М.І., Лебедя Д.А. - податкових ревізорів інспекторів Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової інспекції у Херсонській області, третя особа Державна податкова адміністрація у Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування розпорядчих документів,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні районі звернулась до суду із адміністративним позовом до ПП ОСОБА_2 про стягнення фінансових штрафних санкцій у сумі 2945,75 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.04.2008 при проведенні перевірки відповідача було встановлено ряд порушень, а саме: не зберігання контрольних стрічок, та книги обліку розрахункових операцій, проведення розрахункових операцій без застосування РРО, здійснення підприємницької діяльності без придбання відповідного торгового патенту, та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка. За результатами перевірки складено акт від 09.04.2008 №21030213/0235. На підставі акту перевірки було прийняті рішення про застосування фінансових санкцій від 21.04.2008 №0003102305 на суму 873,75 грн., та №0003112305/0 на суму 372,00 грн., №0003122305 на суму 1700,00 грн. Позивач просить стягнути зазначені фінансові санкції на загальну суму 2945,75 грн.

Приватний підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Оліфіренко М.І., Лебедя Д. А. - головних державних податкових ревізорів інспекторів ДПІ у м. Херсоні, та ДПА у Херсонській області - як третьої особи на стороні відповідача, про визнання дії ДПІ у м. Херсоні щодо організації та проведенню перевірки протиправними. Про визнання дій посадових осіб по складанню акту перевірки протиправними, та про скасування розпорядчих документів, направлення на перевірку, акта перевірки за №000809 від 09.04.2008, рішення про застосування фінансових санкцій за №0003112305, №0003102305 №0003122305 - як незаконні. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перевіряючими були порушені норми ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу". Податковим органом не було повідомлено належним чином приватного підприємця, в установленому законом порядком, про проведення планової перевірки, із надісланням за 10 днів повідомлення про проведення такої перевірки.

Перевіряючими не було пред'явлено ні направлення на перевірки, ні посвідчень, що не надає підстав проводить перевірку. Також вважає, що норми ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не дають повноважень відповідачу, щодо проведення такого роду перевірки. Відповідно до чого вважає, що відповідачем грубо порушено його права. Дії відповідачів щодо здійснення перевірки вважають протиправними, оскільки перевірка проведена з порушенням вимог ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу". Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" контроль за дотриманням платниками податків норм всіх законів віднесених до компетенції податкової служби в Україні здійснюється шляхом (засобом) проведення перевірок щодо своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, інших перевірок законом не передбачено. При проведенні перевірки позивача, посадовими особами податкового органу , було відсутнє відповідне рішення керівника податкового органу, яке оформлюється наказом, на підставі цього наказу видається направлення на перевірку. Такого наказу податковим органом не було надано і не було пред'явлено приватному підприємцю. Тому вважає цим самим були порушені права позивача з боку податкового органу та посадових осіб. Також зазначили про порушення посадовими особами при здійсненні перевірки приписів ст. ст. 10, 11 Закону "Про державну службу в Україні", ст. 32 Конституції, ст. 19 ГК України. Особа до якої було пред'явлено вимоги допустити до проведення податкової перевірки, не мала на це повноважень оскільки не є уповноваженою особою представляти позивача. Той порядок, який використовує ДПС при застосуванні штрафної санкції, не забезпечує дотримання права особи на участь у прийнятті цього рішення, не надає можливості суб'єкту господарювання спростувати інформацію, зібрану про нього державним органом Тому рішення про застосування адміністративно - господарського штрафу є незаконним, так як винесено на підставі доказу (акту перевірки, складеному без участі приватного підприємця), отриманого незаконним шляхом, а також з порушенням захищених законом прав суб'єкта господарювання.

Представник ДПА у Херсонській області надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник ДПІ ум. Херсоні в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Проти позову заявленого ПП ОСОБА_2 заперечував, просив відмовити. Мотивуючи тим, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України організовує роботу державних податкових адміністрацій, державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. А також роботу, пов'язану із проведенням боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстру імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 даного Закону здійснення такого контролю віднесено до прав органів державної податкової служби. Таким чином, законодавець наділив податкові органи правом на проведення перевірок, які можуть носити плановий або позаплановий характер, щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків товари (послуги), а також вимоги з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.

Дана перевірка проводиться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 31.03.2005 року № 265/95-ВР (далі-Закон № 265/95-ВР), і не є перевіркою щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати платником податків та зборів, як це помилково вважає позивач, посилаючись на ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу". Посадові особи, які проводили перевірку, діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений податковим законодавством України.

При проведенні планових перевірок стосовно додержання порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги) Закон про РРО не вимагав та не вимагає надсилання платнику податку повідомлення про майбутню перевірку за 10 днів. Перевірка була проведена у присутності продавця ОСОБА_6, яка є уповноваженою особою здійснювати розрахункові операції, акт підписаний без зауважень.

Приватний підприємець ОСОБА_2,в судовому засіданні заявлений позов підтримали в повному обсязі, проти позову ДПІ у м. Херсоні заперечували просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до графіку перевірок затвердженого Наказом ДПА у Херсонській області від 28.03.2008 №249, направлень від 08.04.2008 № 320/235 321/235, наказу про затвердження графіку перевірок від 28.03.2008 №249, посадовими особами податкового органу ГДПРІ Оліфіренко М.І. та Лебедем Д.А. В.П. М.І. проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Проводилась перевірка господарської одиниці - ПП ОСОБА_2, розташованої за адресою: м. Херсон, вул. Ворошилова, 23.

За результатами перевірки складено акт 09.04.2008 №21030213/0235., в якому зафіксовані порушення п. 1, 6, 10, ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції закону від 25.03.2005р.), а саме: проведенні розрахункових операцій без застосування РРО, не зберігання книги обліку розрахункових операцій, не зберігання контрольних стрічок.

Відповідно до норм ст. 17 за порушення вимог цього Закону, до ПП ОСОБА_2 було застосовано фінансові санкції, та прийняте рішення від 21.04.2008 №0003102305 на суму 873,75 грн.

Відповідно до акту перевірку також було встановлено порушення ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме відсутність торгового патенту на здійснення підприємницької діяльності. Згідно до норм ст. 8 вказаного Закону, відносно ПП Лазаренко було прийнято рішення про застосування штрафної санкції на суму 372,00 грн. від 21.04.2008 №0003112305/0.

Також під час перевірки згідно до акту встановлено зберігання на місці торгівлі алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Відповідно до ст. 17 вказаного закону прийняте рішення про застосування штрафної санкції в сумі 1700,00 грн. від 21.04.2008 №0003122305.

В судовому засіданні сідоком, викликаним ПП ОСОБА_2, ОСОБА_7, який є орендодавцем приміщення, згідно до договору оренди №1 від 20.09.2007, по АДРЕСА_1, у магазині "Продукти", надано наступні пояснення. В день перевірки ПП ОСОБА_2 фактично не могла здійснювати підприємницьку діяльність оскільки в неї був відсутній касовий апарат, який було вкрадено, про що свідчить постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 07.04.2008. Також продавець зазначена у акті ОСОБА_6, працює у нього, а не у ПП ОСОБА_2

Викликані головні державні податкові ревізори-інспектори ДПІ у м. Херсоні до суду не прибули, оскільки відповідно до наказу ДПІ у м. Херсоні №353-О від 22.10.2010 звільненні з займаних посад та не є працівниками податкової інспекції.

Визначаючись щодо позовних вимог, доводів сторін, наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (далі-Закон № 509-ХІІ, в редакції закону від 07.08.2010) органи державної податкової служби в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Статтями 15 та 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР (далі-Закон № 265/95-ВР, в редакції закону від 25.03.2005) встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Згідно зі статтею 11-1 Закону № 509-ХІІ позаплановими вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

Факт щомісячного планування відповідачем своєї роботи щодо здіснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки та наявності торгових патентів і ліцензій, тобто включення таких перевірок до плану, не дає підстав вважати ці перевірки плановими в розумінні статті 11-1 Закону № 509-ХІІ.

Отже, спеціальним законом в даному випадку є Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", який регулює правовідносини суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 року №355, передбачено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів i ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових ociб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку.

Суд не бере до уваги посилання позивача на відсутність у відповідачів повноважень для проведення у такий спосіб планової перевірки, оскільки вищезазначена перевірка не є плановою перевіркою платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів). Законами № 265/95-ВР, № 98/96-ВР, які є спеціальними Законами, встановлено право ДПІ у м. Херсоні, як контролюючого органу, проводити перевірки за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій без повідомлення суб'єкта господарювання про проведення перевірки.

Отже, відповідач мав право здійснювати перевірку у такий спосіб.

Та обставина, що позивачу не було надіслано за 10 днів повідомлення про перевірку, а було пред'явлено направлення після здійснення розрахункової операції, не є порушенням порядку проведення перевірки, оскільки послідовності дій посадових осіб при проведенні перевірки РРО чітко не регламентовано конкретними нормативними актами. До того ж надання направлення на перевірку до проведення розрахункової операції автоматично нівелює доцільність перевірки такого питання, як наприклад, застосування реєстратора розрахункових операцій при здійсненні розрахункової операції, сенсу проводити таку перевірку після оголошення про початок перевірки немає. В направленні на перевірку було вказано, що перевірка є плановою, зазначено найменування законів, дотримання вимог яких мають право перевіряти податківці. Тому доводи позивача про скасування направлення на перевірку як незаконного, є необґрунтованими. Направлення на перевірку не є актом індивідуальної дії (рішенням), яке підлягає оскарженню в адміністративному порядку. Така вимога не може бути самостійною позовною вимогою, направлення підлягає правовій оцінці в справі з іншими позовними вимогами. Визнання нечинним або скасування направлення законом не вимагається. До аналогічного висновку дійшов суд при розгляді вимоги позивача про скасування акту перевірки. Згідно з абз. 2 п. 1.3 Порядку № 327 акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, акт фіксує дії посадових осіб податкової служби при проведенні перевірки. В зазначеному пункті Порядку № 327 мова йде саме про акт, як джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки, а не судового рішення. Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду. Тому вимоги позивача по скасуванню акту перевірки суд не розглядає, оскільки останній не є рішенням суб'єкта владних повноважень, якими порушуються права, свободи та законні інтереси позивача.

Наявні порушення вимог чинного законодавств підтверджені документами, наданими до суду.

Суд вважає необґрунтованою позицію ПП ОСОБА_2 відносно безпідставності прийняття відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з огляду на наступне. Приватним підприємцем не надано доказів відсутності контрольних стрічок та книги облік розрахункових операції, у зв'язку з крадіжкою касового апарату.

Так при вивчені наданих доказів, судом встановлено, що в Постанові про відмову у відкритті кримінальної справи від 07.04.2008, є вичерпний перелік викрадених речей, в якому не вказано ні книги обліку розрахункових операцій ні контрольних стрічок. Дана обставина зазначена в інформаційній довідці про розгляд матеріалів перевірки від 09.04.2008.

Також ПП ОСОБА_2 не було надано доказів по спростуванню відсутності торгового патенту, та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що ПП ОСОБА_2 у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Доводи наведені ПП ОСОБА_2 не підтверджують обставини, на які вона посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами ДПІ у м. Херсоні. Натомість ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ПП ОСОБА_2 задоволенню не підлягають., а заявлені вимоги ДПІ у м. Херсоні є таким що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 2945,75 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) фінансові санкції в сумі 2945,75 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять грн. 75 коп.) на рахунок 31118104700002, одержувач Держказначейство у м. Херсоні, код ЗКПО 24104230, в установі банку УДК у Херсонській області м. Херсон, МФО 852010.

Відмовити в задоволенні позовних вимог приватного підприємця ОСОБА_2 до Оліфіренко М.І., Лебедя Д.А. - податкових ревізорів інспекторів Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової інспекції у Херсонській області, третя особа Державна податкова адміністрація у Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування розпорядчих документів в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 березня 2011 р..

Суддя Горшков В.М.

кат. 8.1.4