Рішення № 14271579, 16.03.2011, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

___________

Справа № 2025/2-91/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань Литвинової Г.В., за участю адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерної компанії „Харківобленерго” в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбуту АК «Харківобленерго»- Куліша Володимира Івановича до ОСОБА_4 про розірвання договору в звязку з істотною зміною обставин, -

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2010 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору в звязку з істотною зміною обставин посилаючись на те, що 26. 11. 2008 року, між енергопостачальником - АК «Харківобленерго»та споживачем - ОСОБА_4 укладено договір про користування електричною енергією за № НОМЕР_1. На підставі вказаного Договору, відкрито особистий рахунок № НОМЕР_1 за вищевказаною адресою на ім'я побутового абонента ОСОБА_4, де вона використовує електроенергію нібито для власних побутових потреб, але насправді - на потреби підприємницької діяльності, що порушує Правил користування електричною енергією для населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів У країн за № 1357 від 26. 07. 1999 року.

Таким чином, оплата електричної енергії, спожитої фізичними особами на потреби здійсненні підприємницької діяльності має сплачуватись за роздрібним тарифом для першої групи споживачів моменту державної реєстрації фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності. Тим більш у їх випадку електрична енергія споживається приватним підприємцем ОСОБА_4 Крім того, позивачу відомо з інформаційної довідки № 01-13/917 від 22. 09. 2009 р. виконавчого комітету Лозівської міської ради про те, що вищевказаний обєкт електроустановки є обєктом побутового обслуговування (перукарня). Дозвіл на розміщення цього побутового об'єкту виданий за № 86 від 19. 03. 2004 р. виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області.

На прикладі споживача - фізичної особи приватного підприємця, яким є споживач з особовим рахунком № НОМЕР_1 ОСОБА_4, 2 класу напруги 7 тарифної групи (не промисловий споживач) той, який повинен сплачувати за спожиту електроенергію кожного місяця за відповідним тарифом - більше майже в три рази від вартості 0,2436 грн. за 1 кВт.год (з ПДВ) що застосовується для населення. Таким чином АК «Харківобленерго»та Держава не доотримує кожного місяця реальний прибуток, що є з боку споживача порушенням діючого законодавства.

Отже, на підставі вищевикладеного позивач вважає, що споживач - відповідач істотно порушив умови договору про користування електричною енергією за Правилами користування електричною енергією для населення і якби АК «Харківобленрго» могла це передбачити, то не уклала б Договір з побутовим споживачем, з підстав визначених ч. 2 ст. 651 ЦК України.

З метою врегулювання проблеми АК «Харківобленерго»неодноразово пропонувала відповідачу надавала для цього час і можливість укласти договір про постачання електричної енергії, та детальне роз'яснювала суть вищевказаного. Відповідачу в акті технічного огляду від 06. 07. 2010 р. рекомендувалось звернутися до Лозівського РВЕ з метою укладення договору про постачання електроенергії та сплати з і спожиту електроенергію за відповідним тарифом. Також неодноразово надсилали Претензію про порушення побутовим споживачем умов договору про користування електричною енергією № НОМЕР_1 пропозицією щодо укладення договору про постачання електричної енергії на потреби підприємницьке діяльності для електроустановки розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Але відповідач ігнорує наші вимоги, зволікає, бо її це влаштовує. Про це додатково свідчить відеозапис, який фіксує подію складання акту технічного огляду від 06. 07. 2010 р. На даний час електроенергія відповідачем споживається, як побутовим споживачем, чим порушуються вимоги діючого законодавства.

На підставі викладеного представник позивача прохає суд розірвати договір про користування електричною енергією за № НОМЕР_1 з побутовим споживачем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.

Покласти на ОСОБА_4 повернення судових витрат і стягнути з неї н користь АК «Харківобленерго»витрати по сплаті на інформаційно-технічне збеспечення судового процесу сумі 37 грн., а також витрати по сплаті (державного мита) судового збору в сумі 8 грн. 50 коп., а в загалі 45 грн. 50 коп. та перерахувати на розрахунковий рахунок № 260056047 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль" м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 00131954.

У судовому засіданні представник позивача, Бобрицький С.П., підтримав позов на підставах, які в ньому викладені і прохав позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнала та вказала, що вона проживає за даною адресою, квартира не виведена з жилого фонду, в даній квартирі вона працює, однак вважає що не порушувала умови договору.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 підтримав думку свого довірителя.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

26.11.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №НОМЕР_1 про користування електричною енергією (а.с.№6-7) за адресою: АДРЕСА_1. Згідно умов даного договору викладених в п.1 «Предмет договору»- Енергопостачальник бере на себе зобовязання надійно постачати Споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 5,0 кВт електроустановок Споживача з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а Споживач зобовязується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) передбаченими цим договором.

Тобто, з огляду на даний договір, пояснень представника позивача та усних пояснень відповідача та представника відповідача судом, встановлено, що даний договір було укладено з відповідачем, як побутовим абонентом для обслуговування житлового будинку.

З огляду на службову записку написану на імя Начальника Лозівського РВЕЗ від 12.01.2010 року (а.с.№11) вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться парикмахерська «Імперіал», тоді як числиться побутовий абонент. Про те, що за вищевказаною адресою, відповідачем по справі дійсно здійснюється підприємницька діяльність, свідчить копія Дозволу №86 від 19 березня 2004 року про узгодження розміщення обєкту побутового обслуговування населення п/п ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.№12), а також відповідь Виконавчого комітету Лозівської міської ради від 29.09.2009 року № 01-13/917 (а.с.№13), з якої судом достовірно встановлено, що квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності переведено з жилого приміщення в нежиле. Однак в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на сьогоднішній день квартира знаходиться в жилому фонді (а.с.№58), позивач вказала, що вона там прописана, проживає та працює за вищевказаною адресою.

В підтвердження обґрунтування позовних вимог позивача, в тій частині, що відповідач не бажає у добровільному порядку розірвати вищевказаний договір і укласти новий, як того вимагає законодавство для осіб-підприємців, позивачем подано Претензію про порушення побутовим споживачем умов договору про користування електричною енергією №НОМЕР_1 з пропозицією щодо укладення договору про постачання електричної енергії на потреби підприємницької діяльності для електроустановки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.№15). Відповідач відмовилась отримувати дану претензію, в підтвердження чого позивачем подано копію зворотного поштового повідомлення (а.с.№16).

Згідно Акту технічного огляду б/н від 03 липня 2008 року (а.с.№14), складеного у присутності відповідача по справі, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 розташовано обєкт побутового обслуговування населення ПП ОСОБА_4 з вивіскою «Імперіал»- салон парикмахерських послуг, та табличка «відчинено».

Представник позивача вказав, що в підтвердження того, що вищевказаний договір, укладався з відповідачем, за вказаною адресою, саме як з побутовим абонентом для обслуговування житлової квартири, а ОСОБА_4 почала використовувати електричну енергію для здійснення своєї підприємницької діяльності.

У своїх поясненнях представник позивача вказав, що ті обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, як на обґрунтування підстав для розірвання договору з відповідачем відповідають вимогам закону, оскільки суттєво змінилися обставини за вказаним договором, бо на момент укладення договору сторони не могли передбачити вказаних вище обставин і уклали договір на вказаних у ньому умовах. А отже, оскільки відповідач, після укладання договору з позивачем, а саме після 26 листопада 2008 року, сплачує за використану електричну енергію за тарифами, встановленими для населення побутового, а не за тарифами, що встановлені для приватних підприємців, то позивач не доотримує певні грошові кошти (прибутки) за надані їй послуги з постачання електричної енергії.

Відносно викладеного необхідно зазначити, що відповідно до Правил користування електричною енергією (далі за текстом ПКЕЕ), затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28 із змінами від 22.11.2006 року №1497, дія даних Правил поширюється на всіх юридичних і фізичних осіб (крім населення). В п.1.2. ПКЕЕ визначено поняття «населення», а саме: населення це споживачі електричної енергії фізичні особи, які з метою задоволення власних потреб або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за вийнятком електричних установок, які використовуються для здійснення в установленому законом порядку підприємницької діяльності. Крім того, п.1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою особою) з постачальником електричної енергії за врегульованим тарифом, або договору про купівля продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки та постачальником електричної енергії за неврегульованим тарифом. Самі ж взаємовідносини споживачів ( юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності) та постачальників електричної енергії за врегульованими тарифами регулюються ПКЕЕ та виникають на підставі договору про користування електричною енергією. При цьому оплата за спожиту електричну енергію буде здійснюватися на підставі договору про користування електричною енергією за роздрібним тарифом. Крім того п.19 ПКЕЕ визначено, що громадяни субєкти підприємницької діяльності оплачують електричну енергію, спожиту для підприємницької діяльності, за відповідним тарифом (ціною), які формуються відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за врегульованим тарифом, затверджених Постановою НКРЕ від 13.06.1996 року №15\1.

З огляду на викладеного, необхідно зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Згідно до ч.2 ст.652 ЦК України визначено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору до відповідності з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони змінений.

Як вже судом зазначалася, в судовому засіданні із огляду на претензію, яку було направлено на адресу відповідача про необхідність переукладення нового договору з позивачем на користування електричною енергією для здійснення підприємницької діяльності, і яка залишена відповідачем без задоволення, встановлено, що сторони не досягли згоди відносно приведення договору від 26.11.2008 року до відповідності обставин, які істотно змінилися, тому позивачем в порядку ст.ст.15 та 16 ЦК України, з метою захисту своїх прав, шляхом припинення правовідносин і подано даний позов саме до суду.

Отже, на підставі викладеного, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги в частині розірвання договору між позивачем та відповідачем такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

У позовній заяві представник позивача прохає суд стягнути на його користь з відповідача, судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

З огляду на матеріали справи, судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму в 08 грн. 50 коп. (а.с.№1) та судовий збір (державне мито) на суму в 37 грн. 00 коп. (а.с.№2).

З огляду на викладене, суд знаходить позовні вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 174, 209, 212-214, 215, 217, 218, 222, 223 ЦПК України; п.п.1.2.; 1.3, 19 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28 із змінами від 22.11.2006 року №1497; ст.26 Закону України «Про електроенергетику»; ст.ст. 11, 14, 16, 651, 652 ЦК України; Частини 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерної компанії „Харківобленерго” в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбуту АК «Харківобленерго»- Куліша Володимира Івановича до ОСОБА_4 про розірвання договору в звязку з істотною зміною обставин задовольнити.

Розірвати Договір №НОМЕР_1 про користування електричною енергією від 26 листопада 2008 року, укладений між Лозівським районним відділом електрозвязку Акціонерної компанії «Харківобленерго» в особі начальника Лозівського районного відділу електрозвязку Куліша Володимира Івановича та ОСОБА_4 за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь АК “Харківобленерго” (р/р 260056047 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль»м. Харків МФО 350589 код ЄДРПОУ 00131954) витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 08 (вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий

у судовому засіданні

суддя: Т.О. Каращук