Постанова № 142675, 07.08.2006, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.08.2006 р. справа № 17/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

Дзюби О.М.

Стойки О.В. , Шевкової Т.А.

за участю

представників сторін:

від позивача:

Сагін М.В. довіреність №73/5-53 від 15.12.2005

від відповідача:

Орлов В.В. довіреність №014-2159 від 01.07.2005

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товриства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Єнакієве

на рішення, ухвалу господарського суду

Донецької області

від

20.03.2006 року

у справі

№17/17 (В.М.Татенко)

за позовом

Відкритого акціонерного товриства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Єнакієве

до

Закритого акціонерного товриства “Єнакієвський коксохімпром”, м.Єнакієве

про

стягнення 3612,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

У січні 2006 року позивач, Відкрите акціонерне товариство “Єнакієвський металургійний завод”, м.Єнакієве, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача Закритого акціонерного товариства “Єнакієвський коксохімпром”, м.Єнакієве про стягнення 3612,00грн. вартості недостачі у кількості 3,5 тони вантажу –“коксу доменного”, який надійшов від відповідача у вагонах №№1258, 91696740, 56728066, 1224, 66189481, 65752032, 1228, 65101719, 66030149, 67027664, 67167544 за накладними №№382, 383, 386, 389-402.

Рішенням від 20.03.2006 року господарський суд Донецької області (суддя В.М.Татенко) у позовних вимогах відмовлено у повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги не доказані і задоволенню не підлягають.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Єнакієвський металургійний завод”, м.Єнакієве, з прийнятим рішенням не згоден, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача вартість нестачі в сумі 3612,00грн. та судові витрати. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом не вірно застосовано норми ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, а також судом не дана належна правова оцінка фактам які мають значення для справи.

Закрите акціонерне товариство “Єнакієвський коксохімпром”, м.Єнакієве просить рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2006 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.

Згідно зі ст.ст.28,29 Закону України “Про судоустрій в Україні” розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного суду була призначена нова колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Між Відкритим акціонерним товариством „Єнакієвський металургійний завод” та Закритим акціонерним товариством „Єнакієвський коксохімпром” 01.03.2005року укладений договір №2500005 на поставку коксу доменного, кількість та номенклатура якого повинна бути вказана в специфікаціях. Специфікаціями до договору передбачені якісні характеристики коксу доменного. Та визначений виробник продукції закрите акціонерне товариство „Єнакієвський коксохімпром”.

Додатковою угодою №3 від 01.11.2005року сторони визначили строк дії договору з 01.03.2005року до 31.12.2005року, інші пункти договору залишити без змін. (а.с.58).

Отже, судова колегія вважає, що договір є укладеним з 01.03.2005року, оскільки в договорі сторони обумовили умови щодо предмету договору, строк дії договору, ціна продукції, порядок оплати продукції, отже, були узгоджені усі істотні умови, що відповідає вимогам статті 181 Господарського кодексу України, ст.ст.626, 638-639 Цивільного кодексу України. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснивши відвантаження продукції фактично почав виконання умов договору, позивач оплатив отриману продукцію, отже, сторони фактично почали виконувати договір, що підтверджує ними укладення договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо неукладеності договору №2500005 від 01.03.2005року.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача був поставлений кокс доменний, на підставі накладних №382,383,386,389-392,399-402 (а.с.17-19). Пред'явлені відповідачем рахунки-фактури №ЗА-0001677 від 16.08.2005р. на суму 976364,88грн. №ЗА-0001681 від 17.08.2005р., на суму 1040761,68грн., були сплачені позивачем у повному обсязі платіжними дорученнями №2512588 від 23.08.2005р., №2512681 від 25.08.2005р. (а.с.27-30). Отже, товар вважається переданим з моменту передачі накладних внутрішньозаводського обігу, як передбачено пунктом 4.2.1 договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору позивач повинен забезпечити відповідача порожніми вагонами.

Як вбачається із умов договору (п.4.2.2) вивіз товару з території відповідача на територію позивача та подавання порожніх вагонів на територію відповідача здійснюється локомотивами заводу-позивача по справі.

В даному випадку, при прийманні коксу доменного по кількості та зважуванні вантажу на 200-тоних вагонних електромеханічних вагах позивачем виявлена недостача –8,4т, і комісія зробила висновок, що продукція, якої не вистачає у вагоні вміститися не могла, що підтверджується актом №390 від 18.08.2005року про прийомку продукції (товарів) по кількості (а.с.22-23), прийомка продукції зупинена. Телефонограмою №514 від 18.08.2005року був визваний представник відповідача для участі у подальшій прийомці продукції по кількості.

При прийомці вантажу позивачем з участю представника відповідача, який діяв на підставі посвідчення №2 від 18.08.2005р., був підтверджений факт недостачі. За результатами прийомки був складений акт №390а від 18.08.2005року (а.с.20-21), яким визначено, що вага нетто вантажу буде визначена шляхом зважування тари вагонів після вивантаження продукції

18.08.2005року був складений акт №183 провіски тари (а.с.25) за участю представника громадськості Везденко Л.В., що діяла за посвідченням №183 від 18.08.2005р. (а.с.26). За даним актом встановлено, що нестача продукції продукції виникла в результаті неправильного вказання маси вантажу в вагонах вантажовідправником.

Дослідивши даний факт, судова колегія вважає, що перевірка кількості відвантаженої продукції здійснена відповідно до показників кількості, вказаних відправником в накладних, що відповідає вимогам п.п.12,13 Інструкції П-6, акти прийомки продукції №390,390а, акт провіски тари №183 складені належним чином та підтверджують недостачу. Прийомка продукції здійснена позивачем по фактичній вологій вазі, вказаній постачальником. Розрахунок вартості недостачі здійснено після отримання рахунків-фактур та сертифікатів якості з урахуванням відсотку вологості продукції, який вказано відповідачем в документі про якість та в рахунку. Отже, за результатами прийомки продукції по кількості встановлено, що нестача з урахуванням природного збитку і норми точності зваження вагів складає 3,5 (сух)т на суму 3612грн.00коп.

Оскільки оплата продукції здійснена за поставлену відповідачем продукцію згідно даних, вказаних у накладних, а фактично була отримана продукція менше, що підтверджено належним чином складеними актами по кількості, то судова колегія вважає, що позивач обґрунтував позовні вимоги про стягнення недостачі в сумі 3612грн.00коп.

Отже, господарський суд помилково дійшов висновку щодо не доведення позивачем факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, оскільки вага недостача вантажу встановлена прийомкою за кількістю.

Що ж стосується пункту 7.4.3 договору №2500005 від 01.03.2005року про участь нейтральної контрольної організації в прийомці продукції, судова колегія встановила, що сторони не досягли згоди з вказаних питань, не вирішили це питання в установленому законом порядку (переддоговірний спір у суді не вирішувався), а тому посилання відповідача на пункт 7.4.3 в його редакції не приймаються.

Також, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що позивачем порушені умови ДСТУ 322-12-2-94 „Кокс кам'яновугільний, пековий та термоантрацит” при прийомці продукції по кількості відносно непроведення відбору проб коксу на вологість, оскільки згідно абзацу 5 п.4.3 ДСТУ позивач при перерахунку фактичної ваги коксу, який надійшов, у вагу суху, застосовує процент вологості, який був визначений відповідачем та вказаний ним у рахунку-фактурі і документі про якість.

Розрахунок Дm (показника загальної вологості коксу) згідно п.А5 додатку А ДСТУ було здійснено позивачем із застосуванням відсотку вологості, який був визначений відповідачем.

Згідно умов ДСТУ підприємство-одержувач не зобов'язано при отриманні коксу від постачальника здійснювати відбір проб для визначення загальної вологості.

Пунктом 4.3 ДСТУ передбачено, яким чином повинен здійснюватися відбір проб у споживача, а саме за ДСТУ 23083. Однак, згідно абз.2 п.2 ДСТУ 23083 визначає заходи відбору та підготовки проб для випробувань, а не заходи визначення загальної вологості. Згідно п.2 ДСТУ і п.5.2 ТУ У 322-00190443-114-96 визначення масової долі загальної вологості здійснюється за ДСТУ 27588.

Оскільки пункт 2.6 ТУ У 322-00190443-114-96 вказує, що показник масової долі загальної вологості не є бракувальним, і як слід, не може вплинути на якісні характеристики коксу доменного, а слугує лише для розрахунків із споживачами, то здійснювати відбір проб коксу на вологість позивач не зобов'язаний, оскільки у абзаці 5 п.4.3 ДСТУ прямо зазначено можливість використання для визначення сухої маси партії коксу масової долі загальної вологості, визначеної постачальником, що і було зроблено постачальником продукції і не є порушенням вимог ДСТУ №322-12-2-94.

Разом з тим, прийомка продукції проводилась за фактичною (вологою) вагою, але при розрахунку суми недостачі у відповідності з абз.5 п.4.3 ДСТУ застосовується процент вологості, визначений постачальником і вказаний у документі про якість і рахунку. Таким чином, висновок господарського суду про те, що у розрахунку позову не передбачено використання позивачем для визначення сухої маси коксу, який надійшов, масову долю загальної вологості, яка визначена у постачальника та вказану у документі про якість, є помилковим.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права та неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи, що передбачено статтею 104 Господарського процесуального кодексу України. В даному випадку, судова колегія рішення суду першої інстанції скасовує, та у відповідності до пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України судова колегія приймає нове рішення, яким позовні вимоги задовольняє у повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт виникнення недостачі у сумі 4480грн.80коп.

З огляду на викладене, за результатами апеляційного провадження, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні вимоги, викладені в скарзі позивача, підлягають задоволенню, рішення господарського суду від 20.03.2006року скасуванню, позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст.33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” м.Єнакієве на рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2006року у справі №17/17 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2006року у справі №17/17 –скасувати.

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” м.Єнакієве до Закритого акціонерного товариства „Єнакієвський коксохімпром” м.Єнакієве про стягнення 3612,00грн. вартості недостачі - задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Єнакієвський коксохімпром” м.Єнакієве (86406, Донецька область, м.Єнакієве, вул.Марата,1 п/р 26001301636223 в АК ПИБ м.Єнакієве, МФО 334215, код ЄДРПОУ 31272173) на користь Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” м.Єнакієве (86429, Донецька область, м.Єнакієве, пр.Металургів,9 п/р 26002310635128 в АК ПИБ м.Єнакієве, МФО 334215, код ЄДРПОУ 00191193) 3612,00грн. суми недостачі, витрати по сплаті державного мита при поданні позовної заяви у сумі 102грн.00коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп., витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги у сумі 51грн.00коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий О.М. Дзюба

Судді: О.В. Стойка

Т.А. Шевкова

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 господарському суду

5. апеляційному суду