Постанова № 14266505, 15.03.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/384/11

"15" березня 2011 р.м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Дерех Н.В.

при секретарі судового засідання Винярський В.Я., Костецька Н.Т.,Вальчук І.М.

за участю:

представника позивача Вандяк І.І.

представника відповідача Булахтін Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засідані в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН" до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕН»(надалі позивач, ТзОВ «СТЕН») звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач, Тернопільська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000732305/0 та № 0000722305/0 від 29.07.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕН»позов підтримав та просив його задовольнити, мотивуючи це тим, що вказані податкові повідомлення - рішення № 0000732305/0 та № 0000722305/0 від 29.07.2010 року є таким, що не ґрунтуються на чинному законодавстві, оскільки у відповідності до укладеного договору TзOB «СТЕН»отримано будівельні матеріали від TOB «Будуніверсал СКС», отримано всі належні первинні документи, що стосуються виконання договору, а також оплачено встановлену договором суму грошей, тобто сторонами договірні правовідносини виконані повністю, а тому договір не є безтоварним, а відповідно і не є нікчемним правочином, крім того ТзОВ «СТЕН»правомірно у суму податкового кредиту за січень 2009 року включено 14267 грн., оскільки дана сума двічі не включалась для відшкодування ПДВ по одній і тій самій податковій накладній.

В судовому засіданні представник відповідача Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції проти позову заперечив, просив відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки перевіркою встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р., в результаті чого занижено зобов'язання по сплаті податку на прибуток на загальну суму 84 029 грн., пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі по тексту Закон № 168/97), в результаті чого занижено зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 67 223 грн., п. 1, п. 5 ст. 203, п.1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655 , ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. в частині недодержання вимог зазначених ці вільно - правових норм в момент вчинення правочину, який не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним по договору поставки від 01.03.2009р. № 010309-С.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Податковим органом була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р., результати якої відображені в Акті від 16.07.2010р. № 7220/23-05/31594297, у якому відображені наступні порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. (далі - Закон № 334/94), в результаті чого занижено зобов'язання по сплаті податку на прибуток на загальну суму 84 029 грн., в тому числі за 1 квартал 2009р. в сумі 2 082 грн., за 3 квартал 2009р. в сумі 17 776 грн., за 4 квартал 2009р. в сумі 18 558 грн., за 1 квартал 2010р. в сумі 45 613 грн.

- пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. (далі - Закон № 168/97), в результаті чого занижено зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 67 223 грн., в тому числі за березень 2009р. в сумі 1 665 грн., за липень 2009р. в сумі 14 220 грн., за грудень 2009р. в сумі 14 847 грн., за січень 2010р. в сумі 11 379 грн., за березень 2010р. в сумі 25 112 грн.; та завищено суму податкового кредиту на загальну суму 14 267 грн., в тому числі за січень 2009р. в сумі 14 267 грн.

- п. 1, п. 5 ст. 203, п.1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655 , ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених цивільно-правових норм в момент вчинення правочину, який не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним по договору поставки від 01.03.2009р. № 010309-С.

На підставі даного Акту Тернопільською ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000722305/0 від 29.07.2010р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 107 078 грн. (84 029 грн. - за основним платежем, 23 019 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0000732305/0 від 29.07.2010р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 122 235 грн. (81 490 грн. - за основним платежем, 40 415 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2009 року між TзOB «СТЕН»(далі по тексту - Покупець) та TOB «Будуніверсал СКС»(далі по тексту - Продавець) укладено договір поставки №010309-С про поставку впродовж 2009 року будівельних матеріалів в асортименті, кількості та по ціні, вказаних в рахунку-фактурі постачальника. На виконання умов договору TOB «Будуніверсал СКС»поставляло будівельні матеріали TOB «Стен». Відповідно до поставлених товарів, Продавцем виписані накладні, податкові накладні, документи, що підтверджують факт транспортування товарів які надані Покупцю. Транспортування будівельних матеріалів здійснювалось залізничним транспортом, що підтверджується ж/д накладними № 42217030, №42126856, №42126942, № 42126998, а також здійснювалося самовивозом своїм транспортним засобом, що підтверджується товаро-транспортними накладними від 25.03.2009 року, 27.07.2009 року, 30.07.2010 року. Наявність власного автомобіля, яким здійснювались перевезення підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу МАN д.н.з. НОМЕР_1.

Крім цього суд приймає до уваги договір-доручення №118 від 03.03.2009 року на транспортно-експедиційне обслуговування, що укладений між TOB «Будуніверсал СКС»та ПП «Ритм», предметом якого є комплекс робіт по транспортно-експедиційному обслуговуванню в портах та залізницях України та країн СНД, оскільки саме ПП «Ритм»здійснювало вантажо-розвантажувальні роботи по поставці та відгрузці товарів на адресу позивача.

Судом також приймається до уваги, що на весь товар, що поставлявся TOB «Будуніверсал СКС»на адресу ТзОВ «СТЕН»видано видаткові накладні та податкові накладні за одним і тим самим числом та належно оформленні. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про ПДВ"). Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про ПДВ" - податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

При цьому суд враховує, що операції між TOB «Будуніверсал СКС»та позивачем відображені TOB «Будуніверсал СКС»у податкових деклараціях TOB «Будуніверсал СКС»з податку на додану вартість, у яких зазначені обсяги поставки та сума ПДВ, які надають право формування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про ПДВ" - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з . придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про ПДВ" встановлено, що не підлягають включенню до складу і податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової

служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Оскільки позивачем подано всі первинні бухгалтерські документи на виконання господарського договору між ТзОВ «СТЕН»і TOB «Будуніверсал СКС», транспортування товарів, що поставлялись, включення обсягів поставки та сум ПДВ сторонами до податкових декларацій, наявність податкових та видаткових накладних виключає безтоварність господарських операцій, а відтак суд приходить до переконання, що договір поставки №010309-С від 01.03.2009 року укладений між TOB «Будуніверсал СКС»і позивачем не є нікчемним.

Крім того суд критично ставиться до твердження відповідача, що ТзОВ «СТЕН»двічі (в листопаді 2008 року та в січні 2009 року) включило до складу податкового кредиту 14267, 27 грн. податку на додану вартість по податковій накладній №6041 від 11.11.2008 року, отриманій від ЗАТ «Лафарж Гіпс», що призвело до завищення податкового кредиту за січень 2009 року на 14267,27 грн. податку на додану вартість. Оскільки згідно Акту звірки ТзОВ «СТЕН»з ЗАТ «Лафарж Гіпс»встановлено, що операції між даними контрагентами проводились неодноразово впродовж 2008-2009 років і ні жодного разу одна і та сама податкова накладна не включалася двічі у податкову декларацію з ПДВ. Більше того судом встановлено, що сума 14267,27 грн. включена у податкову декларацію з ПДВ за січень 2009 року, що підтверджується розшифровкою податкових зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2009 року.

Відповідно до пункту 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року із змінами та доповненнями, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 Закону України № 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються:

суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення) податкового обліку.

Оскільки судом здобуто докази підтвердження реальності договірних правовідносин та здійснення валових витрат позивача ТзОВ «СТЕН»на придбання товару у контрагентів, якими ПДВ сплачене, надійшло до бюджету, відтак суд не вбачає порушення товариством п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин суд приходить до переконання, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕН»є підставним, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 160-163 КАС України, Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Законом України “Про податок на додану вартість”, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції №0000732305/0 від 29.07.2010 року та № 0000722305/0 від 29.07.2010 року.

Повний текст постанови виготовлений 18 березня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддяДерех Н.В.

Копія вірна:

Суддя Дерех Н.В.