Рішення № 14264865, 18.03.2011, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 1906/2-36/11

РІШЕННЯ

іменем України

15 березня 2011 року Збаразький районний суд

Тернопільської області у складі:

головуючого судді Олещука Б.Т.

при секретаріДемчук О.М.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2, представника відповідача Дудак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання незаконним наказу №312-К про накладення дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

встановив:

08 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації про поновлення його на роботі директора Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району Тернопільської області, стягнення середнього заробітку посадового окладу за час вимушеного прогулу з 15.10.2010 року до дня поновлення на посаді та стягнення моральної шкоди у розмірі 25 000 гривень, посилаючись на те, що 15 жовтня 2010 року його було незаконно звільнено із займаної посади на підставі п.1 ст.147 КЗпП України, оскільки 15 жовтня 2010 року він перебував на лікуванні, з відділом освіти трудового договору не підписував, а тому не порушував умов трудового договору, а також йому незаконно оголошено догану згідно наказу від 24.09.2010 року. Крім того, такі дії відповідача принизили честь, гідність, ділову репутацію та завдали позивачу моральної шкоди, яка полягає в тому, що він зазнав душевних та фізичних страждань, що негативно позначилося на його здоров`ї, позивач перебував на лікувані з 20.10.2010 року по 02.11.2010 року, а тому він просить суд зобовязати відповідача відшкодувати заподіяну йому моральну шкоду в сумі 25 000 гривень та судові витрати по справі.

03 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації про визнання незаконним наказу №312-К від 24.09.2010 року про накладення на нього дисциплінарного стягнення, посилаючись на те, що 24.09.2010 року йому незаконно оголошено догану на підставі ст.147 КЗпП України, оскільки 24 вересня 2010 року йому даного наказу неоголошували, а викликали для ознайомлення у відділ освіти 27.09.2010 року коли він перебував на лікуванні, а також неправдиво зазначено в акті санепідемстанції про наявність у школі гризунів, виявлення у дітей педикульозу та не проведення ремонтів зовнішніх туалетів у школі.

16.12.2010 року ухвалою Збаразького районного суду цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Збаразької райдержадміністрації Тернопільської області про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди обєднана в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Збаразької райдержадміністрації про визнання незаконним наказу №312-К про накладення дисциплінарного стягнення.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю і просив позов задовольнити ще й з тих підстав, що постановою головного державного санітарного лікаря Збаразького району від 07.02.2011 року закрито справу про порушення санітарного законодавства щодо нього згідно акта обстеження Великовікнинської загальноосвітньої школи від 07.09.2010 року.

Представник відповідача, Дудак Н.Я., в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що 15.10.2010 року ОСОБА_1 звільнений з роботи за систематичне невиконання обов`язків із дотриманням вимог чинного законодавства і в цей же день в позаробочий час наказ про звільнення оголошено позивачу. Однак від підпису він відмовився, а пізніше надав лікарняний лист про те, що 15.10.2010 року знаходився на лікуванні. Наказ №312-К від від 24.09.2010 року про накладення на позивача дисциплінарного стягнення винесений на підставі постанови прокуратури Збаразького району від 14.09.2010 року, із дотриманням вимог чинного законодавства, а тому вона просить у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом установлено, що предметом судового спору є питання про поновлення ОСОБА_1 на роботі директора Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району Тернопільської області, визнання незаконним наказу №312-К про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, стягнення середнього заробітку посадового окладу директора школи за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 01.09.1996 року працював на посаді директора Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району Тернопільської області (а.с.112).

Наказом в.о.начальника відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації від 15 жовтня 2010 року №327-К було винесено наказ про звільнення з посади директора Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_1 15 жовтня 2010 року, залишивши на посаді вчителя трудового навчання та креслення з неповним тижневим навантаженням (а.с.4).

Згідно акта від 15 жовтня 2010 року ОСОБА_1 ознайомлено з наказом про його звільнення, однак від підпису він відмовився (а.с.49).

Згідно листка непрацездатності серії АБЯ №739083 від 18.10.2010 року виданого Вишнівецькою районною комунальною лікарнею позивач, ОСОБА_1, знаходився на стаціонарному лікуванні (з діагнозом: жовче-кам`яна хвороба, печінкова коліка) в травматологічному відділенні з 15.10.2010 року по 16.10.2010 року. Історія хвороби №1831 (а.с.5, 50, 83).

Наказом начальника відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації від 24 березня 2010 року №62-К було винесено наказ про оголошення директору Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_1 догани за порушення вимог трудового законодавства (а.с.221).

Постановою прокуратури Збаразького району від 14.09.2010 року порушено дисциплінарне провадження стосовно директора Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_1 (а.с.215).

Наказом в.о.начальника відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації від 24 вересня 2010 року №312-К було винесено наказ про оголошення директору Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_1 догани за порушення законодавства про захист та охорону життя і здоров`я дітей (а.с.212).

Постановою головного державного санітарного лікаря Збаразького району від 07.02.2011 року закрито справу про порушення санітарного законодавства, згідно акта обстеження Великовікнинської загальноосвітньої школи від 07.09.2010 року, щодо ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що він не є директором ЗОШ І-ІІІ ст. с.В.Вікнини у відповідності з вимогами ст.22 КУпроАП (а.с.161).

Допитані в суді як свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, кожна окремо, ствердили, що наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади директора школи вручався йому 15.10.2010 року приблизно о 18 годині в післяробочий час, однак він відмовився його підписувати про що був складений відповідний акт. Крім того, свідок ОСОБА_6 пояснила, що наказ №312-К від від 24.09.2010 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення винесений законно на підставі постанови прокуратури Збаразького району від 14.09.2010 року. ОСОБА_1 звільнений з роботи за систематичне невиконання обов`язків директора школи. Після звільнення з роботи він надав лікарняний лист про те, що в день звільнення 15.10.2010 року знаходився на лікуванні.

Допитані в суді як свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які є працівниками Великовікнинської загальноосвітньої школи, по суті справи пояснили, що їм відомо, що ОСОБА_1 працював директором школи, вони небачили що він допускає порушення, в школі підтримується порядок. В даний час ОСОБА_1 звільненй з посади деректора і працює вчителем Великовікнинської загальноосвітньої школи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

З урахуванням положень статті 147 КЗпП України звільнення за передбаченими пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України підставами є заходом стягнення, що застосовується до працівника за порушення ним трудової дисципліни.

Таким чином працівник може бути звільнений з роботи на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України, якщо після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково (стаття 151 КЗпП України), він знову вчинив проступок на роботі.

ОСОБА_1, згідно пояснень представника відповідача Дудак Н.Я. та свідка ОСОБА_6 звільнений з посади директора за систематичне невиконання обов`язків. Однак, у наказі в.о.начальника відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації від 15 жовтня 2010 року №327-К про звільнення з посади директора ОСОБА_1 не зазначено на підставі якої частини статті Кодексу законів про працю України звільнено з посади директора ОСОБА_1 та не зазначено за який саме проступок на роботі, вчинений позивачем після оголошення йому доган, він був звільнений.

Згідно із вимогами ч.3 ст.10 та ч.1 ст.11, 60 ЦПК України кожна сторона по справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що звільнення ОСОБА_1 було проведено з порушенням вимог ч.3 ст.40 КЗпП України, оскільки на час звільнення він був тимчасово непрацездатним, що підтверджується листком непрацездатності і записом у медичній карті стаціонарного хворого. Крім того, в наказі про звільнення позивача з роботи не зазначено на підставі якої частини статті Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 звільнено з посади директора та не зазначено за який саме проступок на роботі, вчинений позивачем після оголошення йому доган, він був звільнений.

Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється поновити ОСОБА_1 на посаді директора школи, позовні вимоги позивача підлягають захисту шляхом поновлення його на посаді директора Великовікнинської загальноосвітньої школи, стягнення з відповідача середньої заробітної плати директора школи за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача в користь позивача 10778 грн. середньої заробітної плати директора школи за час вимушеного прогулу за вирахуванням сум прибуткового податку та інших обов'язкових платежів (7185,33 грн. посадовий оклад + 2155,6 грн. надбавка за вислугу років 30% + 1437,07 грн. надбавка за престижність 20%), що підтвержується довідкою виданою централізованою бухгалтерією відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації (а.с.139-140) та розрахунком (а.с.225).

Відповідно до вимог ч.1, п.4 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема, у приниженні честі і гідності та ділової репутації.

Суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1, у звязку із звільненням його з посади директора Великовікнинської загальноосвітньої школи, що принизило його честь і гідність та ділову репутацію як директора школи, зазнав тривалих душевних страждань, що на тривалий час істотно змінило його життєві стосунки, погіршився психічний стан, що також завдало і в даний час завдає йому душевних страждань. А тому, позивач на підставі ст.23 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України, має право на відшкодування моральної шкоди.

Згідно із вимогами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди слід задовольнити у визначеному судом розмірі в межах заявлених позовних вимог.

Визначаючи розмір грошового відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує глибину душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача, вимушені зміни позивача у його життєвих стосунках з колегами по роботі, членами сімї та з оточуючими людьми і враховуючи вимоги розумності і справедливості, вважає, що необхідно стягнути з відповідача в його користь 1500 гривень завданої моральної шкоди, відмовивши позивачу у стягненні решти коштів, оскільки ним не було наведено в судовому засіданні переконливих аргументів щодо стягнення вказаної ним суми, а тому позов слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 227,78 грн. (107,78 грн. державне мито + 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.40, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст.23, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району Тернопільської області.

Стягнути із відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області в користь ОСОБА_1 10778 грн. (десять тисяч сімсот сімдесят вісім гривень) середньої заробітної плати директора школи за час вимушеного прогулу за вирахуванням сум прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Стягнути із відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області в користь ОСОБА_1 1500 (одну тисячу п`ятсот) гривень відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути із відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області в користь держави державне мито в сумі 107,78 грн. (сто сім гривень сімдесят вісім копійок).

Стягнуто із відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області 120 грн. (сто двадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи, перерахувавши їх у УДК в Збаразькому районі Тернопільській області, р/р 31214259700198, інд.код одержувача 23588094, МФО 838012, призначення платежу: «Оплата витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Збаразькому районному суді Тернопільської області».

В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяБ. Олещук