Постанова № 14262957, 10.03.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 р. Справа № 2а-1870/1013/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання Кліщенко В.О.

представника позивача Сусло В.М.

представника відповідача Маслов В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Конотопського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області №130 до Відділу Державного виконавчої служби Конотопського міжрайонного управління юстиції про скасування постанови та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Конотопський виправний центр управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області № 130 (далі позивач, Конотопський ВЦУ ДДУ з питань виконання покарань в Сумській області № 130) звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову державного виконавця Відділу Державного виконавчої служби Конотопського міжрайонного управління юстиції (далі відповідач, відділ ДВС Конотопського МУЮ) від 10.02.2011 р. про накладення арешту на рахунки позивача в УДКУ ГУДКУ у Сумській області № 3522001000310 МФО837013, код ОКПО 08565109, а також зобовязати відповідача зняти арешт з рахунку Конотопського ВЦУ ДДУ з питань виконання покарань в Сумській області № 130 в УДКУ ГУДКУ у Сумській області № 3522001000310 МФО837013, код ОКПО 08565109.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно було винесено постанову від 10.02.2011р. про арешт коштів боржника, оскільки заборгованості перед КП «Конотопське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»м.Конотоп (далі КП «Конотопське ВУВКГ») в сумі 6428,78 грн. відсутня, дана заборгованість рахується за іншою юридичною особою державним підприємством «Підприємство Конотопського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області (№130)», а тому рахунки саме цього підприємства підлягали арешту.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, зазначив, що спірна постанова прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, є правомірною та обґрунтованою.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України стягувачем, боржником або прокурором можуть бути подані скарги лише на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби»- оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно п. З Постанови Пленуму розгляд спорів щодо рішень, дій чи діяльності органів державної виконавчої служби при виконанні рішень їв різних юрисдикцій у зведених виконавчих провадженнях належить до юрисдикції адміністративних судів лише в разі розгляду спорів щодо дій чи діяльності органів державної виконавчої служби, які провадяться державним виконавцем з метою виконання зведеного виконавчого провадження. Це, зокрема: винесення постанов про об'єднання у зведене виконавче провадження; приєднання до зведеного виконавчого провадження; розподіл грошових коштів між стягувачами різних черг; заміну сторони виконавчого провадження; арешт майна боржника та оголошення заборони юго відчуження; арешт коштів боржника та ін.

Враховуючи викладене, розгляд даної справи належить до юрисдикції адміністративного суду.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Сумської області від 05.11.2007р. №2/519-07 було стягнено з Конотопського виправного центру №130 суму 6428,78 грн. заборгованості. Із пояснень представника позивача вбачається, що дане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося.

На виконання рішення господарського суду Сумської області від 05.11.2007р. №2/519-07 судом було видано 16.11.2007р. наказ №2/519-07 та Постановою відділу ДВС Конотоспького МУЮ від 16.01.2008р. було відкрито виконавче провадження, де боржником зазначено Конотопський ВЦ-130.

Із пояснень представника позивача та відповідача вбачається, що постанови про відкриття виконавчого провадження позивачем було отримано, в установленому законом порядку не оскаржувалися, жодної заяви до господарського суду Сумської області про заміну сторони виконавчого провадження, зміну способу виконання рішення не було подано, скарги в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України на дії державного виконавця по виконанню наказу №2/519-07 від 16.11.2007р. позивачем подано не було.

Як вбачається із матеріалів справи, пояснень представника відповідача та не заперечується представником позивача на виконанні у відділі ДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Сумської області №2/519-07 від 16.11.2007р., наказу №8/10-10 від 05.03.2010 р., виконавчого листа №2-115 від 25.03.2008р. Кролевецького районного суду Сумської області про стягнення з Конотопського виправного центру №130 на користь КП «ВУВКГ»боргу в сумі 6428,78 грн. та на користь держави 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 51 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»(діючого на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що одним з заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.

Згідно приписів статті 55 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

10 лютого 2011 року державним виконавцем В ДВС Конотопського МРУЮ було винесено постанову про арешт коштів боржника в сумі 6935,78 грн. на рахунках в ГУДКУ в Сумській області Конотопського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області (№ 130) при виконанні наказів Господарського суду Сумської області № 2/519-07 від 16.11.2007, № 8/10-10 від 05.03.2010, виконавчого листа Кролевецького районного суду № 2-115 від 25.03.2008 на загальну суму 6935,78 грн.

Стосовно посилання представника позивача на те, що між Конотопським ВЦУ ДДУ з питань виконання покарань в Сумській області № 130 та КП «Конотопське ВУВКГ»відсутня заборгованість слід зазначити наступне.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 37 Закону (діючого на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у випадках фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом. Натомість доказів виконання судових рішень позивачем ні державному виконавцю ні суду надано не було

Слід звернути увагу позивача на те, що статтею 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до ст. 33 Закону (діючого на час виникнення спірних правовідносин) за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Доказів того, що боржником у справі №2/519-07, яка розглядалася господарським судом Сумської області та при здійсненні виконавчого провадження ВП№5865865 є Державне підприємство Конотопського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області (№ 130) позивачем не подано.

Також із пояснень представника позивача вбачається, що на даний час також існує несплачена заборгованість по зведеному виконавчому провадженню щодо стягнення з Конотопського ВЦУ ДДУ з питань виконання покарань в Сумській області № 130 суми державного мита, судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України, тому, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не доведені, є неправомірними та необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86,94,98,158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Конотопського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області №130 до Відділу Державного виконавчої служби Конотопського міжрайонного управління юстиції про скасування постанови від 10.02.2011р. та зобовязання зняти арешт з рахунків Конотопського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області №130 відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис)С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови підписано 15.03.2011 року.