Постанова № 14262803, 24.02.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 р.                                                             Справа № 2а-9788/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

          розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 2а-9788/10/1870 за позовом Державної податкової інспекції в місті Суми до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція в м. Суми, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 1019,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Відповідач, не виконуючи обов’язок зі сплати податків, закріплений у ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” в редакції чинною на момент виникнення податкової заборгованості, має заборгованість з єдиного податку на загальну суму 1019,98 грн.

Представником позивача надана заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини неявки, всупереч вимог ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, у зв’язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа-підприємець 22.04.1999, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 13) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 9).

Відповідно до заяви про право застосування спрощенної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с. 11), відповідач 11 грудня 2009 року перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за видом діяльності - роздрібна торгівля на ринках та роздрібна торгівля з лотків.

Протягом 2010 року платнику було нараховано єдиного податку на загальну суму 1019,98 грн. Вказана сума узгодженого податкового зобов’язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб відповідачем не сплачувалась. Зазначене підтверджується особовим рахунком платника податків (а.с. 15), довідкою про заборгованість від 26.11.2010 № 90283/9/24-058 (а.с. 3) та розрахунком суми податкового боргу від 26.11.2010 № 90285/9/24-058 (а.с. 4).

Як свідчать матеріали справи відповідачу було виставлено першу податкову вимогу від 28.05.2010 № 1/1852, за якою загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобов’язаннями становить 169,98 грн., та другу податкову вимогу від 19.10.2010 № 2/4389, за якою загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобов’язаннями становить 849,98 грн. Про це свідчать копії корінців першої та другої податкових вимог (а.с. 5, 7). Податкові вимоги відповідачу вручені не були про що свідчать акт № 435/988 від 17.09.2010 (а.с. 6) та акт № 578/1231 від 02.11.210 (а.с. 8) про неможливість вручення податкової вимоги. Також, в зазначених актах зазаначено, що дані податкові вимоги були розміщенніна дошці податкових оголошень.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII в редакції чинною на момент виникнення податкового зобов’язання (далі - Закон) визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.

На підставі п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" від 05.02.1998 року № 83/98-ВР (в редакції чинною на момент виникнення податкового зобов’язання), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб—платників податків та інших обов’язкових платежів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону, платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”(далі –Указу) від 28.06.1999 № 746/99, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

П.п.3.1.1 п. 3.1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції чинною на момент виникнення податкового зобов’язання встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Судом встановлено, що податковий борг на час розгляду справи відповідачем не сплачений, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про те, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по сплаті податкового боргу, тому зазначений податковий борг підлягає стягненню з нього у судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Суми до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 1019,98 грн. – задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг в сумі 1019,98 грн. на п/р 34129999700002, ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код одержувача 23636315.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               (підпис)                     В.О. Павлічек

          З оригіналом згідно

          Суддя                                                                       В.О. Павлічек