Вирок № 14262129, 16.03.2011, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1-57/2011

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді Ганзя О.Д., при секретарі Шаповаленко Н.І., з участю прокурора Кузьменка В.І., потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ромни справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця і мешканця АДРЕСА_1

громадянина України, з середньою спеціальною освітою,

неодруженого, не працюючого,

військовозобовязаного,

засудженого вироком Роменського міськрайонного суду

від 08.06.2010 року за ч.3 ст. 185 КК України

до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України

звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки

за ст. 162 ч.2, ст. 296 ч.2, ст. 122 ч.1 КК України

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_4,

уродженця та мешканця АДРЕСА_2,

громадянина України, з середньо-спеціальною освітою,

неодруженого, не працюючого,

невійськовозобовязаного, не судимого

за ст. 162 ч.2, ст. 296 ч.2, ст. 122 ч.1, ст. 186 ч. 1 КК України

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2010 року близько 24 год. 00 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в с. Матлахове Роменського району разом зі своїми знайомими - ОСОБА_2 та особою - матеріали кримінальної справи відносно якого закриті, в стані алкогольного спяніння, в пошуках свого знайомого ОСОБА_4, прийшли до будинку ОСОБА_1, розташованого по АДРЕСА_3. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 почали стукати у вікна і двері будинку, але їм ніхто не відчинив. Розуміючи, що господар може не впустити їх в житло, ОСОБА_3 змінив свій голос і на запитання господаря, представився знайомою ОСОБА_1 Лише після цього останній відчинив двері будинку. Незважаючи на присутність господаря за дверима, діючи супроти його волі, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який теж приєднався до наміру потрапити в житло ОСОБА_1, з метою незаконного проникнення в будинок останнього, в коридорі застосували фізичну силу до ОСОБА_1 - заламали останньому руки і нанесли удари в обличчя, від яких потерпілий упав. Після цього ОСОБА_3 і ОСОБА_2 незаконно проникнули до житла ОСОБА_1

Перебуваючи в будинку ОСОБА_1, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2, умисно і грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, почали нишпорити по оселі ОСОБА_1 При цьому називали один одного званнями співробітників міліції, роблячи вигляд, що вони проводять перевірку на наявність у ОСОБА_1 наркотичних засобів і виявлення інших протиправних діянь. Однак, ОСОБА_1 дав зрозуміти, що він упізнав знайомих йому раніше мешканців с. Чижикове та заперечував щодо своєї причетності до зберігання наркотичних засобів і інших протиправних дій.

Діючи з хуліганських спонукань і, продовжуючи порушувати громадський порядок, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нанесли ОСОБА_1 побої на обличчі і в області шиї, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження.

Надалі в ході хуліганських дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заштовхали ОСОБА_1 до гардеробу, наказавши йому не вилазити звідти. Продовжуючи хуліганські дії та проявляючи особливу зухвалість, ОСОБА_3 ногою пробив стінку в дверях гардеробу, за якими знаходився потерпілий, а ОСОБА_2 вибив полиці в іншій його частині і розбив скло на двох іконах, які знаходилися в будинку, тим самим, було пошкоджено майно потерпілого.

Крім скоєння хуліганських дій за ознакою особливої зухвалості, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час перебування в будинку ОСОБА_1, умисно і спільно кулаками та ногами нанесли удари по тулубу потерпілого, внаслідок чого останній отримав перелом 11 ребра зліва без суттєвого зміщення, що згідно з висновком судово-медичної експертизи № 586 від 15.11.2010 року не є небезпечним для життя і відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Під час скоєння хуліганських дій, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на протиправне заволодіння майном ОСОБА_1 Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 в кімнаті ОСОБА_1 на плиті знайшов алюмінієву сковорідку. Усвідомлюючи, що потерпілий не зможе чинити йому опір та перебуває у заляканому стані, ОСОБА_2 відкрито взяв сковорідку і залишив помешкання ОСОБА_1, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 35 грн.

Будучи допитаним у судовому засіданні, ОСОБА_3 свою провину за ст. 296 ч.2, ст. 122 ч.1 КК України визнав повністю, а свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 162 КК України не визнав і суду пояснив, що він дійсно, спільно з ОСОБА_2 в будинку ОСОБА_1 скоїв хуліганські дії, побивши потерпілого і пошкодивши його майно. Погодився з тим, що саме від його ударів було зламано ребро у потерпілого. Що стосується незаконного проникнення в житло потерпілого, пояснив, що ОСОБА_1 в ніч на 18 серпня 2010 року сам відчинив двері свого будинку, а тому він (ОСОБА_3) вважає, що потрапив в житло потерпілого з дозволу самого ОСОБА_1 З приводу скоєного розкаюється і жалкує.

Будучи допитаним у судовому засіданні, ОСОБА_2 свою провину за ст. 296 ч.2, ст. 122 ч.1, ст. 186 ч.1 КК України визнав повністю, а свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 162 КК України не визнав і суду пояснив, що він спільно з ОСОБА_5 в будинку ОСОБА_1 скоїв хуліганські дії, побивши потерпілого і пошкодивши його майно, а також відкрито заволодів сковорідкою, що належала потерпілому. Погодився, що саме від його ударів було зламано ребро у потерпілого. Що стосується незаконного проникнення в житло ОСОБА_1, пояснив, що останній сам відчинив двері до свого будинку, а тому він потрапив в житло потерпілого з дозволу останнього. З приводу скоєного розкаявся і жалкує.

Незважаючи на те, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 частково визнали свою провину в скоєних злочинах, провина кожного з них у вчиненні злочинів, доведена наступними доказами:

-показами потерпілого ОСОБА_1, який суду пояснив, що в ніч на 18.08.2010 року він відпочивав вдома. Близько 24 год. почув, що до хати стукають, вийшов у коридор і запитав «хто там», йому відповіли «свої», він повагався і знову запитав «хто свої», у відповідь почув «я, ОСОБА_8». Подумав, що це співмешканка брата та відчинив двері. До коридору одразу зайшли невідомі, бо світла там немає і він спочатку не впізнав цих осіб. Хтось з них ударив його в обличчя, він упав, тоді йому заламали руки і вдарили ногою в обличчя. Котрийсь з нападників крикнув, що вони з міліції, почали один одного називати міліцейськими званнями і говорили, що їм нібито сказали що він торгує коноплею. Але він впізнав цих осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вони почали його бити на дивані, лежачого по обличчю, по обох боках, хто саме та по чому попадав не помічав, лежав на животі обличчям до полу. Коли припинили бити, він помітив, що ОСОБА_2 розбив скло в рамах ікон. Потім підсудні запхнули його в гардероб, кричали, щоб він сидів там до ранку. Хтось з них наніс удар по дверях гардеробу, поламавши його. Після цього ОСОБА_2 вибив дошки з іншого відділу гардеробу і знову наказав залізти всередину. ОСОБА_2 побачив сковороду і взяв її собі, при цьому сказавши, що вона йому знадобиться. Вони вийшли з будинку, а він ледве зачинив за ними двері, долежав до ранку і пішов до брата ОСОБА_9, бо дуже боліло в боці. Пізніше він звернувся до лікарні і в нього виявили зламане ребро зліва. В судовому засіданні потерпілий заявив, що немає матеріальних претензій до підсудних і прохав їх суворо не карати;

-показами свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що 17.08.2010 року він разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які перебували в стані алкогольного спяніння, вирішили відшукати ОСОБА_4, з яким у нього виникнули непорозуміння. ОСОБА_4 міг бути у ОСОБА_1 Прийшовши до будинку останнього, вони виявили,що двері зачинені, постукали, але ніхто не відчинив. Тому ОСОБА_3, кривляючись (змінив голос) сказав, «це я, ОСОБА_8, ОСОБА_9 мене набив, пусти мене переночувати». Двері відчинилися. Одразу після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заскочили до коридору, де повалили ОСОБА_1 і почали його бити. Після цього, вони зайшли до будинку, де ОСОБА_3 назвав його (ОСОБА_6.) «прапорщиком» і сказав, щоб він шукав наркотичну речовину коноплю, а ОСОБА_2 назвав «капітаном», щоб той теж нібито шукав наркотики. Під час перебування в будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 неодноразово били ОСОБА_1 по обличчю і по тулубу, знущалися з останнього змусили його залізти в гардероб, пошкодили меблі, розбили ікону на голові потерпілого. А коли виходили з будинку, ОСОБА_2 забрав собі сковорідку.

-показами свідка ОСОБА_7, який пояснив, що 17.08.2010 року близько 22 год. до нього додому прийшли мешканці с. Чижикове - ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3. Хлопці при собі мали спиртне, яке запропонували випити, однак він відмовився і хлопці самі вживали спиртне. З розмови хлопців він зрозумів, що шукали ОСОБА_4, запитували де він може бути. Пробули хлопці не довго і через деякий час пішли з будинку. Пізніше від ДІМ Роменського МРВ він дізнався, що хлопці вчинили побиття ОСОБА_1

Провина підсудних підтверджується також письмовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні:

- протоколом огляду будинку ОСОБА_1, де виявлено розбитий гардероб ( а. с. 58-59) ;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а. с. 84-85, а. с. 119-121, а. с. 218-220) в ході якого кожен з цих осіб на місці в будинку потерпілого детально показав і виклав обставини скоєння злочинів;

- висновком судово-медичної експертизи, згідно якої у ОСОБА_1 виявлено перелом 11 ребра зліва і це тілесне ушкодження віднесено до категорії середньої тяжкості / а. с. 135-136 / ;

- висновком товарознавчої експертизи згідно якої вартість сковорідки становить 35 грн. (а. с. 143-145)

- протоколами очних ставок між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (187-188) та між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (189-190), в ході яких останні наполягали на своїх показах стосовно того, що проникнення в житло ОСОБА_1 відбулося без дозволу останнього.

Суд, допитавши підсудних, свідків, потерпілого, дослідивши і проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, і давши їм належну оцінку вважає, що провина кожного з підсудних доведена повністю.

Невизнання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 своєї провини в незаконному проникненні в будинок потерпілого суд розцінює як намагання уникнути ними відповідальності. Покази потерпілого ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_6 суд визнає достовірними, підстав оговорювати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у цих осіб не має. Факту незаконного проникнення до будинку ОСОБА_1 не заперечували ОСОБА_3 і ОСОБА_2 під час досудового слідства (а.с. а.с. 185-186, а.с 191, а.с. а.с. 217-218, 228-229). Суд вважає, що ОСОБА_3 свідомо змінив свій голос біля будинку ОСОБА_1 з метою незаконно проникнути в житло. Впевнившись, що ОСОБА_1 відчинив двері будинку, ОСОБА_3 і ОСОБА_2, застосували фізичне насильство до потерпілого і саме таким способом безпосередньо потрапили до житла останнього.

З обвинувачення слід виключити вказівку про те, що ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2 під час хуліганських дій безпричинно, проявляючи особливу зухвалість, завдали ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Згідно висновку судово-медичної експертизи (а.с.135-136) ушкодження на обличчі і шиї потерпілого віднесені до легких тілесних ушкоджень, а тому хуліганські дії підсудних, які супроводжувалися насильством із заподіянням легких тілесних ушкоджень потерпілому, були поєднані з очевидним для винних грубим порушенням громадського порядку за ознакою особливою зухвалості.

Таким чином дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кожного суд кваліфікує за ч.2 ст. 162 КК України, оскільки вони із застосуванням насильства незаконно проникли до житла потерпілого ОСОБА_1

Крім того дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кожного суд кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України, оскільки кожним з них було заподіяно умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

Також дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кожного суд кваліфікує за ч.2 ст. 296 КК України, оскільки вони групою осіб грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Крім цього дії ОСОБА_2 суд також кваліфікує за ч.1 ст. 186 КК України як грабіж відкрите викрадення чужого майна.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - кожному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є злочинами середньої тяжкості, особу кожного з винних, а також обставини передбачені ст. ст. 66-67 КК України.

Суд також враховує, що потерпілий ОСОБА_1 не наполягав на суворій мірі покарання кожному з підсудних.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд враховує, що він раніше судимий, скоїв злочини в період іспитового строку, ніде не працює, посередньо характеризується за місцем проживання (а.с. 156), під час досудового слідства перебував у розшуку.

Обставиною, яка помякшує призначення покарання ОСОБА_3 є часткове визнання підсудним своєї провини.

Обставиною, яка обтяжує призначення покарання ОСОБА_3, суд визнає скоєння ним злочину в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи сукупність викладених обставин, ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

При цьому згідно ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання слід частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Роменського міськрайонного суду від 08.06.2010 року (а.с. 154а ) у виді одного року позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 слід залишити у вигляді тримання під вартою, зарахувавши в строк відбування покарання тримання під вартою з 21 жовтня 2010 року.

На думку суду, саме таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових злочинів, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд враховує, що він раніше не судимий, ніде не працює, посередньо характеризується за місцем проживання (а.с. 206), під час досудового слідства перебував у розшуку.

Обставиною, яка помякшує призначення покарання ОСОБА_2 є часткове визнання підсудним своєї провини, а також те, що він пройшов курс лікування від алкоголізму (а.с. 267).

Обставиною, яка обтяжує призначення покарання ОСОБА_2, суд визнає скоєння ним злочину в стані алкогольного спяніння,

Враховуючи сукупність викладених обставин, ОСОБА_2 слід призначити покарання лише у вигляді позбавлення волі в межах санкцій КК України, за якими він обвинувачується.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 необхідно змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.

На думку суду, саме таке покарання у вигляді позбавлення волі буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Речові докази по справі: сковорідку, яка перебуває на зберіганні в камері схову речових доказів, слід повернути потерпілому ОСОБА_1

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по справі 154,80 грн. за проведення товарознавчої експертизи слід стягнути з підсудного ОСОБА_2 (а.с. 143).

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст. 162, ч.1 ст. 122 КК України, ч.2 ст. 296 КК України і призначити покарання:

ч.2 ст. 162 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч.1 ст. 122 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці;

за ч.2 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.;

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Згідно ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати частково не відбуту частину покарання за попереднім вироком Роменського міськрайонного суду від 08.06.2010 року у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити утримання під вартою.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту взяття під варту з 21 жовтня 2010 року.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст. 162, ч.1 ст. 122 КК України, ч.2 ст. 296 КК, ч.1 ст. 186 КК України і призначити покарання:

за ч.2 ст. 162 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч.1 ст. 122 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці;

за ч.2 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 3 (три) місяці;

за ч.1 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 3 (три) місяці.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду і строк відбування покарання обчислювати з 16 березня 2011 року.

Речові докази: сковорідку, яка перебуває на зберіганні в камері схову речових доказів - повернути потерпілому ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 154 (сто пятдесят чотири) грн. 80 коп. (одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892, рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код класифікації доходів бюджету 25010100).

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 15 діб з часу його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же термін з моменту отримання копії вироку.

СУДДЯ: підпис …

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. Д. Ганзя