Постанова № 1426084, 21.02.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.02.2008

Справа №2-24/271-2008А

За адміністративним позовом – Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Птахофабрика «Южная» (97500, Сімферопольський район, с. Перове, вул.. Шкільна,9 )

До відповідача - Управління Пенсійного фонду України (ПФУ) в Сімферопольському районі (95000, м. Сімферополь, вул. Дм.Ульянова,6)

про визнання протиправним та скасування рішення та спонукання до виконання певних дій

Суддя Г.Г.Колосова

При секретарі Капустіної І.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Поставничий Ю.М., голова правління, посвідчення

Від відповідача – Грибахо С.В., завідуюча юридичним сектором, довіреність від 03.01.2008р.

Обставини справи:

Позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим № 245 від 07.12.2007р. про застосування фінансових санкцій і нарахування пені за несплату (неперахування) страхівниками суми внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яким до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 64695,78 грн. та нарахована пеня у розмірі 26201,36 грн., а також спонукання Управління ПФУ в Сімферопольському районі здійснити перерахунок в особовому рахунку позивача в частині зазначення суми боргу по страхових внесках за період з 01.02.2006р. по 01.02.2007р.

У судовому засіданні 13.02.2008р. позивач надав клопотання, у якому відкликав вимоги, викладені у п. 3 позовної заяви.

Ухвалою від 13.02.2008р. суд залишив без розгляду позовну заяву в частині спонукання Управління ПФУ в Сімферопольському районі здійснити перерахунок в особовому рахунку позивача в частині зазначення суми боргу по страхових внесках за період з 01.02.2006р. по 01.02.2007р. на підставі п. 5 ст. 155 КАС України.

У судовому засіданні позивач зменшені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити за мотивами, викладеними у судовому засіданні.

Письмових заперечень на позовну заяву відповідач не надав.

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 41 Кодексу Адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

встановив:

ЗАТ «Птахофабрика «Южная» зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа 29.09.2005р. Сімферопольською районною державною адміністрацією.

07.12.2007р. Управлінням ПФУ в Сімферопольському районі було винесено рішення № 245 від 07.12.2007р. про застосування фінансових санкцій і нарахування пені за несплату (неперерахування) страхівниками суми внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яким до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 64695,78 грн. та нарахована пеня у розмірі 26201,36 грн. (а.с. 7).

Позивач просить визнати протиправним та скасувати вказане рішення, оскільки вважає, що воно винесено з порушенням норм чинного законодавства.

У позовній заяві посилається на те, що з 01.02.2006р. він є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до абз. 7 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997р. із змінами та доповненнями (далі – Закон № 400) для платників фіксованого сільськогосподарського податку збір на обов'язкове пенсійне страхування визначається окремо за спеціальною ставкою від об'єкта оподаткування. Спеціальна ставка встановлюється у 2005-2006 роках у розмірі 20 відсотків від ставки, встановленої абзацом другим цього пункту, та підлягає щорічному збільшенню на 20 відсоткових пунктів у наступних бюджетних роках до досягнення загального розміру ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, ставка збору у 2005-2006р.р. для платників ФСН складає 6,45%, тоді як відповідач у рішенні вказує на наявність сум боргу, який нарахований за ставкою 32,3%.

Вимоги позивача суд вважає такими, що підлягають задоволенню, у зв’язку з наступним.

Згідно з постановою господарського суду АР Крим від 15.12.2006р. у справі № 2-24/15921-2006, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського господарського апеляційного суду від 08.02.2007р., ЗАТ «Птахофабрика «Южная» є платником фіксованого сільськогосподарського податку з 01.02.2006р.

Вказаний факт підтверджений також довідкою ДПІ в Сімферопольському районі № 563/10/15-03 від 13.02.2008р. (а.с. 37).

Відповідно до п. 5 п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.1993р. із змінами та доповненнями (далі Закон № 1058) платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи за найманих працівників за спеціальною ставкою, визначеною Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400.

Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» N 3235-IV від 20.12.2005р. із змінами та доповненнями дію абзацу сьомого пункту 1 статті 4 Закону № 400 зупинено на 2006 рік.

Однак, Законом № 1058 встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно зі ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України. Ця юридична процедура знаходиться в органічному зв'язку із скасуванням законів, внесенням до них змін та доповнень.

У частині другій ст. 8 Конституції України встановлено вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

До повноважень Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні належить прийняття законів (п.3 ч. 1 ст. 85, ст. 91 Конституції України).

Виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України і бюджетна система України (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України).

Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період шляхом прийняття відповідного закону.

Питання складення, розгляду, затвердження, звіту та контролю за використанням коштів Державного бюджету України регламентовані положеннями ст.ст. 95, 96, 97, 98 Конституції України та Бюджетним кодексом України (далі - Кодекс).

Вимоги щодо змісту Закону про Державний бюджет України містяться в ч. 2 ст. 95 Конституції України, положення якої конкретизовано у ст. 38 Кодексу.

Встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Кодексу перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним.

Зі змісту наведених положензь Конституції України та Кодексу вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в ч. 3 ст. 27 Кодексу.

Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

Таким чином, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що абз. 7 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» на 2006 рік підлягає застосуванню.

Крім того, у розрахунках фінансової санкції та пені, які надані до матеріалів справи, період розрахунку вказаний з 20.01.2006р. по 01.10.2007р., період накладання – з 12.05.2006р. по 25.01.2007р. (а.с. 8,9).

Пояснень щодо того, який саме період нарахування санкцій та пені, на яку заборгованість вони нараховані, відповідачем не надано.

Тобто взагалі встановити, як саме нараховані штрафні санкції та пеня, правильність їх нарахування та відповідність нарахування вимогам Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, неможливо.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3 грн. 36коп. з Державного бюджету України на підставі ч. 3 ст. 94 КАС України пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі 26.02.2008року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. ч.3 ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі № 245 від 07.12.2007р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Птахофабрика «Южная» (97500, Сімферопольський район, с. Перове, вул.. Шкільна,9, ЄДРПОУ 33809550) 3грн.40 коп. державного мита.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.