Постанова № 14260038, 11.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/883/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

при секретарі – Авдєєнку Є.В.,

за участю:

представника позивача - Боряк І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Полтава-Авто" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про результати розгляду скарг № 34866/10/25-010 від 03.09.2010 року, № 3027/10/25-016 від 18.11.2010 року, № 14207/6/25-0215 від 27.12.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами документальної невиїзної перевірки Кременчуцькою ОДПІ зроблено неправомірний висновок про заниження позивачем суми орендної плати за землю у зв'язку із порушенням вимог статті 21 Закону України "Про оренду землі", оскільки зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін цієї угоди, натомість доповнень до договорів оренди між орендарем та орендодавцем в частині зміни розміру орендної плати на 2008 рік не підписувалось. Крім того, вказував, що ухвалою Господарського суду Полтавської області порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Полтава-авто" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості ПАТ "Полтава-авто".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року провадження у справі в частині визнання протиправними та скасування рішень про результати розгляду скарг № 34866/10/25-010 від 03.09.2010 року, № 3027/10/25-016 від 18.11.2010 року, № 14207/6/25-0215 від 27.12.2010 року закрито, оскільки позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку із сплатою основного платежу в добровільному порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. У письмових запереченнях на позов просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідно до статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" віднесена до загальнодержавних податків та зборів. Розмір орендної плати визначений статтею 7 Закону України "Про плату за землю", і з 01.01.2008 року з урахуванням змін, внесених Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року № 309-VІ, повинен складати не менше трикратного розміру земельного податку (3 % від грошової оцінки землі), а тому податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач Публічне акціонерне товариство "Полтава-Авто" є орендарем земельних ділянок несільськогосподарського призначення на підставі укладених із виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради договорів оренди земельної ділянки № 040754800167 від 18.04.2007 року та № 040754800168 від 18.04.2007 року.

У період з 07.06.2010 року по 10.06.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в ході якої перевірено правильність нарахування Публічним акціонерним товариством "Полтава-Авто" орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності згідно податкових декларацій, поданих за 2008 рік.

За результатами перевірки складено акт № 2806/15-227/03118340 від 11.06.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем статті 21 Закону України “Про оренду землі” із змінами внесеними Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 року № 309-VІ, внаслідок чого занижено суму орендної плати за землю за січень-грудень 2008 року на 23 569 грн. 08 коп.

За висновками перевірки вказане порушення виникло у зв'язку з тим, що орендна плата по договорами оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення № 040754800167 від 18.04.2007 року та № 040754800168 від 18.04.2007 року у 2008 році позивачем нараховувалася та сплачувалася в розмірі 1,5 та 2% від грошової оцінки землі, замість встановлених 3 %.

На підставі акту перевірки № 2806/15-227/03118340 від 11.06.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0006221503/0/2087 від 21.06.2010 року, яким Публічному акціонерному товариству "Полтава-Авто" визначено податкове зобов'язання за платежем орендна плата за землю в розмірі 35 353 грн. 68 коп., в тому числі за основним платежем - 23 569 грн. 08 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 784 грн. 60 коп.

Дане рішення оскаржено позивачем у адміністративному порядку до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги № 34866/10/25-010 від 03.09.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області податкове повідомлення - рішення від 21.06.2010 року № 0006221503/0/2087 скасоване у частині 11 784 грн. 60 коп. застосованої штрафної (фінансової) санкції по орендній платі за землю, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

10.09.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення–рішення № 0008231503/1/2966, яким позивачу визначено зобов’язання по орендній платі за землю на суму 23 569 грн. 08 коп. - за основним платежем, яке також оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області про результати розгляду повторної скарги від 18.11.2010 року № 3027/10/25-016 податкове повідомлення–рішення від 21.06.2010 року № 0006221503/0/2087 скасовано в частині основного платежу в сумі 14 772 грн. 52 коп., податкове повідомлення–рішення від 10.09.2010 року № 0008231503/1/2966 скасовано в частині основного платежу в сумі 14 772 грн. 52 коп. та збільшено розмір штрафної (фінансової) санкції на суму 4 398 грн. 28 коп.

26.11.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області винесені податкові повідомлення–рішення № 0011191503/2/3953, яким позивачу визначено зобов’язання по орендній платі за землю за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4 398 грн. 28 коп. та № 0011181503/2/3952, яким позивачу визначено зобов’язання по орендній платі за землю за основним платежем на суму 8 796 грн. 56 коп., які також оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 27.12.2010 року № 14207/6/25-0215 скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення від 26.11.2010 року № 0011191503/2/3953 та № 0011181503/2/3952 - без змін.

З метою доведення до позивача нових граничних строків сплати податкових зобов’язань, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 27.12.2010 року № 0011191503/3/4504 та № 0011181503/3/4505.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить із наступного.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Частиною 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-XIV в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Разом з тим, підпунктом 4 пункту 8 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VІ внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" (набрали чинності з 01.01.2008 року), у зв'язку з чим встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Зміни, внесені підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008.

Проте, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів” від 03.06.2008 року № 309-VI частина 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" знову викладена у редакції, яка передбачає аналогічний мінімальний розмір орендної плати, –трикратний розмір земельного податку. Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування –04.06.2008 року та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Зазначений Закон неконституційним не визнавався та є чинним на даний час.

Таким чином, розмір річної орендної плати за землю для земель несільськогосподарського призначення у 2008 році встановлений Законом України "Про плату за землю" на рівні трикратного розміру земельного податку.

Судом встановлено, що перевіркою позивача виявлено та підтверджено в ході розгляду справи, що Публічне акціонерне товариство "Полтава-Авто" здійснювало нарахування та сплату орендної плати за землю за січень-грудень 2008 року у розмірі 1,5 % та 2 % грошової оцінки землі згідно договорів оренди земельної ділянки.

Тобто зміст вказаних договорів в частині визначення розміру орендної плати в сумі 1,5 % та 2 % від грошової оцінки землі не відповідав вимогам чинного законодавства у 2008 році, якими визначений мінімальний розмір орендної плати не менше 3 % від грошової оцінки земель.

Посилання позивача на те, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін, суд оцінює критично, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями спеціальних Законів, а тому положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать вказаним Законам, не можуть застосовуватися. Відсутність додаткової угоди про зміну розміру оренди земельної ділянки комунальної власності не може бути підставою для звільнення орендаря від сплати встановленого Законом розміру орендної плати.

Крім того, листом № 10 - 14/266 від 21.10.2008 року Відділ землекористування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області звертався до позивача про перегляд розміру орендної плати за землю. Представником позивача не надані суду докази про те, що ним вчинялись будь - які дії щодо зміни умов договору в частині зміни розміру орендної плати за землю.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач в порушення вимог статті 21 Закону України "Про оренду землі" у 2008 році здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі комунальної власності по договорам оренди земельної ділянки в розмірі 1,5 та 2 % від грошової оцінки землі, замість встановлених законом 3 % від грошової оцінки, а висновок відповідача про заниження позивачем у зазначеному періоді суми орендної плати за землю на 8796 грн. 56 коп. є обґрунтованим.

Також, слід зазначити про те, що представником позивача в ході судового розгляду надані докази добровільної сплати основного платежу податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Тому з огляду на правомірність донарахування основного платежу податкового зобов’язання підлягають нарахуванню й відповідні штрафні санкції на суму 4 398 грн. 28 коп.

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення № 0011191503/2/3953, № 0011181503/2/3952 від 26.11.2010 року, № 0011191503/3/4504 та № 0011181503/3/4505 від 27.12.2010 року прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Податкові повідомлення-рішення від 21.06.2010 року № 0006221503/0/2087, від 10.09.2010 року № 0008231503/1/2966 згідно підпункту "б" підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є відкликаними, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову в частині їх скасування.

Посилання позивача на те, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.05.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Полтава-авто" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості ПАТ "Полтава-авто", суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 6 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошові зобов’язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.

За змістом абзацу 24 цієї статті мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу пункту 4 статті 12 названого Закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення. Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. За поточними зобов’язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Як встановлено судом, спірні податкові повідомлення-рішення прийнято після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тому в даному випадку строк виконання податкових зобов’язань позивачем настав після введення мораторію.

Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування спірних податкових повідомлень відсутні, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2011 року.

Суддя А.Б. Головко