Вирок № 14253449, 12.03.2011, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 1-30/11

Веселинівський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2011смт.Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого- судді Орленко Л.О.,

при секретарі Сіренко А.В.,

з участю прокурора Маврова О.П.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Веселинове Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, працюючого на посаді змінного майстра аварійно-диспетчерської служби Веселинівської газової дільниці Вознесенського управління експлуатації газового господарства, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22 жовтня 2010 року, приблизно о 18 год. 50 хв., ОСОБА_5, керуючи на підставі довіреності серії ВКТ № 932900 від 14.11.2008 р. технічно справним автомобілем LANOS TF 696», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по сухій асфальтованій проїзній частині автодороги О 15- 06 03 «Веселинове Федорівка»зі сторони м.Миколаєва в напрямку смт.Веселинове Миколаївської області.

В цей час на проїжджій частині автодороги «Веселинове Федорівка», в 2-х км. від смт.Веселинове, на смузі руху автомобіля AEWOO LANOS TF 696», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходився автомобіль HI L 200», реєстраційний номер НОМЕР_2, з увімкненими габаритними вогнями та аварійною світовою сигналізацією, який був виставлений ОСОБА_6 для забезпечення безпеки проведення робіт по збиранню з проїжджої частини автодороги насіння соняшнику, яке розсипалося під час його перевезення.

Рухаючись при зазначених умовах, підсудний ОСОБА_5, маючи можливість завчасно бачити на смузі свого руху перешкоду у виді автомобіля HI L 200», реєстраційний номер НОМЕР_2, грубо порушив вимоги п.п. 1.10, 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, тобто проявив неуважність в даній дорожній обстановці і до її зміни, не вибрав безпечну швидкість руху свого автомобіля, не зупинився та не обїхав безпечно для інших учасників руху перешкоду, невиправдано змінив напрямок руху свого автомобіля LANOS TF 696», реєстраційний номер НОМЕР_1, та виїхав на праве узбіччя, яке не призначене для руху транспортних засобів, де правою передньою частиною свого автомобіля вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_6, який стояв на узбіччі, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер на місці.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_6 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 761 від 02.12.2010 р. були заподіяні тілесні ушкодження у виді крововиливу у шлуночки головного мозку під мякі мозкові оболонки, яке виникло внаслідок розриву зв'язок атланта потиличного зєднання, що супроводжувалося розривами хребетних артерій спинного мозку. Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких за ознакою небезпечності для життя (в даному випадку являються смертельними).

Причиною вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди стало порушення підсудним ОСОБА_5 вимог п.п. 1.10, 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в прямому причинному звязку з суспільно - небезпечними наслідками, які настали внаслідок цих порушень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину за ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, при цьому показав суду, що 22 жовтня 2010 року біля 19.00 год. він на автомобілі LANOS TF 696», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керує на підставі довіреності, рухався по автодорозі із с.Ставки Веселинівського району в напрямку смт. Веселинове зі швидкістю 85-90 км./год. із увімкненим ближнім світлом фар. В цей час було вже темно, дорога була суха, і він, рухаючись по автодорозі, приблизно на відстані 260 м., побачив на смузі свого руху автомобіль з увімкненим ближнім світлом фар. Він подумав, що вказаний автомобіль рухається йому назустріч та обїжджає вибоїни на дорозі, після чого повернеться на свою смугу руху, а тому швидкість руху не зменшував, а лише забрав ногу з педалі газу. Однак, наблизившись до цього автомобіля, метрів за 50, він зрозумів, що автомобіль не зїжджає з його смуги руху і вирішив його обїхати з правої сторони, розмірковуючи, що автомобіль все-таки може повернутися на свою смугу руху. Рухаючись по проїжджій частині лівими колесами, а правими по узбіччю, проїжджаючи задню частину зустрічного автомобіля, він відчув удар в праву передню частину свого автомобіля, і одразу ж загальмував. Після чого його автомобіль зїхав в кювет. Вийшовши з автомобіля, він почув, що хтось сказав, що вчинено наїзд на людину. Він одразу зателефонував і викликав бригаду «Швидкої допомоги», а потім зателефонував у міліцію та повідомив, що збив людину. Після цього підійшов до потерпілого, який лежав в кюветі, нахилився над ним, однак той вже був мертвий. На місці пригоди він залишався до приїзду працівників міліції. Підсудний ОСОБА_5 повідомив, що він щиро розкаюється у вчиненому злочині, в ході досудового слідства, а також в судовому засіданні просив пробачення у потерпілої, висловлює жаль з приводу вчиненого, співчуває потерпілій та членам сімї загиблого, намагався відшкодувати завдану шкоду потерпілій ОСОБА_1, однак вона відмовилася прийняти будь-яку допомогу.

Окрім визнання вини самим підсудним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, вина підсудного підтверджується і іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2, ввечері, їй зателефонував брат і повідомив про загибель її батька ОСОБА_6 Вона одразу ж зі своїм чоловіком виїхали на місце дорожньо-транспортної пригоди. Коли підїжджали до цього місця, то вона бачила здалеку, як на автомобілі батька горіли габаритні вогні та виблискувала вогнями аварійна світлова сигналізація. Приїхавши на місце дорожньо-транспортної пригоди, вона побачила, що в кюветі лежав її батько, а біля нього навколішках знаходився ОСОБА_5, який говорив: Простіть, я винуватий». Вона хотіла підійти до батька, однак брат ОСОБА_1 повідомив, що батько мертвий.

Загибель батька є непоправною втратою для неї. Вона підтверджує, що отримувала повідомлення з поштового відділення на одержання грошового переказу на суму 20000 грн. від підсудного, однак відмовилася отримувати вказані кошти, оскільки вважає, що ніякими коштами неможливо відвернути той біль і відчай, який вона відчуває в звязку з втратою батька. Потерпіла ОСОБА_1 просила суд позбавити волі підсудного за вчинений ним злочин.

За даними висновку судово медичної експертизи № 761 від 02.12.2010 р. смерть ОСОБА_6 наступила в результаті крововиливу у шлуночки головного мозку під мякі мозкові оболонки, яке виникло внаслідок розриву зв'язок атланта потиличного зєднання, що супроводжувалося розривами хребетних артерій спинного мозку. Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких за ознакою небезпечності для життя (в даному випадку являються смертельними). (а.с.63-67).

Даними висновку автотехнічної експертизи № 2/201 від 11.11.2010 р. по дослідженню технічного стану автомобіля LANOS TF 696», реєстраційний номер НОМЕР_1, підтверджується та обставина, що на момент дорожньо-транспортної пригоди ходова та гальмова системи, а також рульове управління автомобіля LANOS TF 696», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилися в працездатному стані, забезпечували підсудному можливість контролювати напрямок руху, гальмувати з відомою йому ефективністю, не мали несправностей, які могли б обумовити раптовий неочікуваний водієм увід автомобіля від прямолінійного руху при гальмуванні, русі накатом чи відмову систем. (а.с.45-47).

Відповідно до висновку транспортно - трасологічної експертизи № 4/90 від 22.11.2010 р. по дослідженню наїзду автомобіля O LANOS TF 696», реєстраційний номер НОМЕР_1, на пішохода ОСОБА_6, в момент наїзду вказаний автомобіль з пішоходом контактував правою передньою частиною в районі правої передньої фари з наступним закиданням тіла праворуч. Виходячи з розташування речей постраждалого, слідів кочення, трупу, прикінцевого положення автомобіля LANOS TF 696», реєстраційний номер НОМЕР_1, можливо зробити висновок про те, що місце наїзду розташовано на правому узбіччі дороги (смуги в напрямі смт.Веселинове). (а.с.54-57).

Згідно з даними висновку судово - автотехнічної експертизи № 1/187 від 30.11.2010 р. по дослідженню обставин наїзду автомобіля LANOS TF 696», реєстраційний номер НОМЕР_1, на пішохода ОСОБА_6, дії водія вказаного автомобіля регламентуються вимогами п.п. 1.10, 12.1, 12.2, 12,6 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля LANOS TF 696», реєстраційний номер НОМЕР_1, які не відповідали вимогам п.п.1.10,12.1 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору знаходяться у причинному звязку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. (а.с.127-129).

Отже, проаналізувавши показання підсудного, потерпілої, які не суперечать фактичним обставинам справи і не оспорюються підсудним, потерпілою та іншими учасниками судового розгляду, оцінивши ці показання в сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доведена повністю.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.

Згідно з вимогами ст.65 КК України, ч.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобовязані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з вищевказаних вимог, суд при призначенні покарання враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особу підсудного, та обставини справи, що помякшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 12 КК України підсудний вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, від вчинення якого наступили тяжкі суспільно-небезпечні наслідки смерть ОСОБА_6

Обставиною, яка помякшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не виявлено.

Підсудний ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює на посаді змінного майстра аварійно-диспетчерської служби Веселинівської газової дільниці Вознесенського управління експлуатації газового господарства, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони. (а.с.132).

На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом'якшуючої обставини, даних про особу підсудного, вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів підсудному ОСОБА_5 необхідно призначити необхідне і достатнє для нього покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ст.75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше пяти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Не дивлячись, що підсудний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, що потягнуло за собою настання тяжких суспільно-небезпечних наслідків, в судовому засіданні встановлено ряд обставин, які в своїй сукупності утворюють підставу для висновку суду про можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Як встановлено в судовому засіданні, одразу ж після вчинення злочину підсудний ОСОБА_5 викликав бригаду «Швидкої допомоги»для надання медичної допомоги постраждалому ОСОБА_6, зателефонував до міліції та повідомив про дорожньо-транспортну пригоду, підійшов до постраждалого ОСОБА_6 з метою надання допомоги, але той уже був мертвий. Сама потерпіла ОСОБА_1 підтвердила суду, що коли вона приїхала на місце дорожньо-транспортної пригоди, то підсудний ОСОБА_5 знаходився біля її батька навколішках і повторяв «Простіть, я винуватий». Така поведінка підсудного свідчить про те, що з моменту вчинення злочину він усвідомлював, що порушив правила дорожнього руху та від його злочинних дій постраждала людина, визнавав свою провину у вчиненому злочині, висловлював жаль з приводу вчиненого, тобто щиро розкаювався у вчиненому злочині.

Під час досудового слідства та в судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину - давав показання про обставини вчинення злочину, приймав участь у відтворенні обстановки та обставин події, неодноразово просив пробачення у потерпілої ОСОБА_1 за те, що вчинив злочин, внаслідок якого вона втратила батька, вживав заходів для відшкодування потерпілій шкоди, заподіяної своїми злочинними діями, поштовим переказом направив потерпілій кошти в сумі 20000 грн., від отримання яких потерпіла відмовилася, що підтверджується приєднаними до справи квитанціями.

Згідно з характеристикою начальника Вознесенського управління експлуатації газового господарства ОСОБА_7 від 25.10.2010 р. підсудний ОСОБА_5 працює на посаді змінного майстра аварійно-диспетчерської служби Веселинівської газової дільниці Вознесенського управління експлуатації газового господарства, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони - зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний працівник та спеціаліст, користується повагою співробітників, до виконання громадських доручень ставиться сумлінно, трудову дисципліну не порушував, неодноразово заохочувався грошовими преміями (а.с.132).

Підсудний проживає разом з непрацездатними батьками пенсіонерами, що підтверджується довідкою з Веселинівської селищної ради №2209 від 25.10.2010 р., довідкою з управління Пенсійного фонду України у Веселинівському районі № 599/05-20 від 25.10.2010 р., пенсійним посвідченням батька підсудного ОСОБА_8, вперше вчинив злочин, на обліках в нарколога та психіатра не перебуває (а.с.133-139).

Отже, всі викладені вище обставини, та враховуючи, що підсудний вчинив злочин з необережності, знизують ступінь небезпечності ОСОБА_5 для суспільства та дають підставу суду зробити висновок про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання та в звязку з цим суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 р. №14 „ Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, суд при призначенні покарання зобовязаний обговорити питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи, що внаслідок вчинення злочину настали тяжкі суспільно-небезпечні наслідки смерть ОСОБА_6, то суд приходить до висновку про необхідність призначити підсудному додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, яке підлягає реальному виконанню.

Питання про речові докази у справі підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Речові докази по даній справі: автомобіль LANOS TF 696», реєстраційний номер НОМЕР_1, який зберігається на спеціальній стоянці Веселинівського РВ УМВС України у Миколаївській області, і належить на праві власності ОСОБА_8, слід передати останньому як власнику цього майна (а.с.26-27, 97-98); курточку чорно-червоного кольору, картуз коричневого кольору, черевик коричневого кольору, окуляри, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1, необхідно передати у власність потерпілій. (а.с.144-145).

Відповідно до ст.91 КПК України підлягають стягненню з підсудного на користь Науково дослідного експертно-криміналістичного центру судові витрати за проведення технічної, трасологічної та автотехнічної експертиз на загальну суму 3914 грн. 73 коп. (1304,91 грн. + 1304,91 + 1304,91 = 3914,73 грн.) - (а.с.49,59,131).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 322, 323, 324, 327, 330, 331, 333, 334, 335, 343 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.286 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи;

- періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Додаткове покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки підлягає реальному виконанню.

Речові докази по даній справі: автомобіль LANOS TF 696», реєстраційний номер НОМЕР_1, який зберігається на спеціальній стоянці Веселинівського РВ УМВС України у Миколаївській області, і належить на праві власності ОСОБА_8, - передати ОСОБА_8 як власнику цього майна (а.с.26-27, 97-98); курточку чорно-червоного кольору, картуз коричневого кольору, черевик коричневого кольору, окуляри, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1, - передати у власність потерпілій. (а.с.144-145).

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 судові витрати за проведення технічної, трасологічної та автотехнічної експертиз на загальну суму 3914 (три тисячі девятсот чотирнадцять) гривень і 73 (сімдесят три) коп. на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області, м. Миколаїв вул. Акіма 2-а, Управління Державного казначейства в Миколаївській області, р/р 31251272210005, код 25574110, МФО 826013.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку через Веселинівський районний суд Миколаївської області.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіЛ. О. Орленко