Вирок № 14252615, 03.02.2011, Сколівський районний суд Львівської області

Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 1-4/2011

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2011 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Гуменної Н.М.

при секретарі Трембач М.М.

з участю прокурора Коциби Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області в залі суду справу про обвинувачення

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1

громадянинаУкраїни, українця, з повною середньою

освітою, не одруженого, військовозобовязаного, не

працює, раніше не судимого,

за ч.1 ст.122 КК України,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Елітне Жовтневого району, Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1

громадянина України, українця, з повною середньою

освітою, не одруженого, не працює, раніше судимого:

18.06.2002 року Сколівським районним судом

Львівської області за ч.3 ст.185, ст.304 КК України; на

підставі ст.70 КК України на 5 /п»ять/ років

позбавлення волі;

28.09.2005 року постановою Кировоградського

районного суду м. Донецька на підставі ст.81 КК

України умовно-достроково звільнений, невідбутий

строк 1 рік 5 місяців 15 днів,

за ч.1 ст.129, ст.124 КК України,

в с т а н о в и в :

28 квітня 2008 року приблизно о 01 год. 30 хв. на сільській дорозі с. Урич Сколівського району Львівської області, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин під час конфлікту з ОСОБА_2, який, також, перебував в стані алкогольного сп»яніння, наніс останньому деревяною палкою удари по тілу, від яких ОСОБА_2 впав правою стороною тіла на асфальтне покриття дороги. Після того, ОСОБА_1, лежачому на землі ОСОБА_2 наніс близько восьми ударів деревяною палкою по лівій частині тіла, внаслідок чого, згідно висновку судово-медичної експертизи №141 від 14.05.2008 року спричинив потерпілому умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я, а саме: перелом четвертого ребра зліва, рану лівого вуха, крововиливи над лівим вухом, два садна чола, синяк лівого плеча, крововилив та підшкірну гематому лівого плечового суглобу, садна лівого передпліччя, правого ліктя, крововиливи в ділянці лівої лопатки, два синяки лівого стегна та садно лівого передпліччя.

28.04.2008 року приблизно о 00 год. 30 хв. біля приміщення народного дому с. Урич Сколівського району Львівської області, в присутності інших осіб ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, демонструючи вийнятим з правої кишені штанів ніж господарсько-побутового призначення, погрожував вбивством ОСОБА_1, який реально побоювався здійснення цієї погрози

28.04.2008 року приблизно о 01 год. 30 хв. на сільській дорозі в с. Урич Сколівського району Львівської області, під час конфлікту, який виник на ґрунті неприязних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які перебували в стані алкогольного спяніння, ОСОБА_2 витягнутим з кишені штанів ножем господарсько-побутового призначення, перевищуючи межі необхідної оборони, умисно, наніс ним ОСОБА_1 удар у ліву половину грудної клітки, внаслідок чого згідно висновку судово-медичної експертизи №176 від 03.07.2008 року заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, а саме: рану лівої половини грудної клітки, котра проникла в плевральну порожнину та привела до формування гемопневмотораксу.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав та після роз'яснення йому змісту ч.3 ст.299 КПК України, пояснив, що 27.04.2008 року приблизно о 15 год. він разом зі своїми знайомими ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ще одним знайомим по імені Володимир відпочивали в с. Урич Сколівського району Львівської області на території природного парку «Тустань». З собою вони мали одну пляшку вина ємністю 0,75 л. та дві пляшки горілки ємністю по 0,5 л. і продукти харчування. Неподалік від їх компанії відпочивало багато інших людей, серед яких були жителі с. Підгородці. Серед відпочиваючих він бачив свого односельчанина ОСОБА_2, який до їх компанії не підходив, а розмовляв з жителями с. Підгородці, що відпочивали поряд. Пригадує, що в них закінчилася вода і він вирішив піди до джерела, щоб набрати води. Проходячи повз ОСОБА_2 з компанією, останній побачивши його, звернувся зі словами «Ну що ОСОБА_1, проблеми?». У відповідь він йому сказав, що в нього нема ніяких проблем. Тоді, ОСОБА_2 сказав, що в нього будуть проблеми, на що він в свою чергу, нецензурно висловився на адресу ОСОБА_2 і пішов в напрямку джерела. Крім цього, випадку він з ОСОБА_2 під час відпочинку на території природного парку «Тустань»більше не розмовляв. Випивши більшу частину алкоголю, приблизно о 20 год. він з ОСОБА_6 залишили компанію та пішли додому до останнього. Пробувши там приблизно до 21 год. 30 хв. вони пішли до місцевого клубу. Прийшовши до клубу він разом з ОСОБА_6 стали танцювати. Чи бачив він в клубі ОСОБА_2, то такого не пригадує. Приблизно о 00 год. 30 хв. він разом з ОСОБА_7 вийшли з приміщення на вулицю. Він прикурив сигарету та став на сходовій клітці, а ОСОБА_6 кудись відійшов від нього. На сходовій клітці, також, стояли якісь молоді хлопці, але хто саме там стояв не пригадує. В цей час до нього підійшов ОСОБА_2 та сказав: «Що ОСОБА_1, що ти там на «Камені газував»?»У відповідь на це він йому сказав: «Що ти хочеш?». На його слова ОСОБА_2 сказав, що зараз покаже йому, що він хоче і при цьому витягнув з кишені ніж, лезо якого було довжиною близько 10 см., яким порізав собі долоню лівої руки та став погрожувати йому даним ножем. Він реально сприйняв його погрози і переживаючи за своє здоровя і життя став втікати від ОСОБА_2, оскільки боявся, щоб той його вказаним ножем не прирізав. Хто саме з людей знаходився в цей час біля приміщення клубу він пригадати не може і на них особливої уваги не звертав, оскільки був переляканий непередбаченими діями ОСОБА_2 в руці якого був ніж. Через кілька хвилин він повернувся до клубу та став на дорозі. До нього відразу підійшов ОСОБА_6, якому він запропонував піти в сусіднє с. Підгородці, оскільки в місцевому клубі дискотека закінчувалася. Крім цього, він сказав, що не хоче, щоб ОСОБА_2 бігав за ним з ножем. Тоді, ОСОБА_6 сказав, що він бачив і чув, як ОСОБА_2 погрожував йому ножем, оскільки він в цей час стояв біля клубу. Після того, вони пішли в сторону с. Підгородці, але пройшовши по дорозі близько одного кілометра, на відстані приблизно двісті метрів від будинку ОСОБА_2 в напрямку с. Підгородці, ОСОБА_6 сказав, що замучився йти і вони вирішили повернутися назад та розійтися по домівках. Під час того, як вони повертаючись в зворотному напрямку проходили повз будинок ОСОБА_2, на відстані приблизно 80 метрів від будинку, ОСОБА_6 сказав, щоб він помалу йшов, а сам йде справити природні потреби в кущі. Він пройшов деяку відстань, прикуривши сигарету став на узбіччі дороги і в цей час побачив, що хтось йде по дорозі. Впізнав ОСОБА_2 і, піднявши палку, круглу, схожу на штахетину, яка валялась біля огорожі, підбіг до останнього та вдарив нею ОСОБА_2 по лівому плечі, а потім по ногах. Від останнього удару ОСОБА_2 впав на асфальт, а він ще кілька раз вдарив того палицею по різних частинах тіла. ОСОБА_2 лежав спиною до дороги, проте не рівно, а більше лівим боком. Він спершись своїм коліном лівої ноги на його ліву частину грудей, а свою другу ногу дещо зігнувши у коліні таким чином, що практично вся вага його тіла була сконцентрована на лівій стороні грудей ОСОБА_2, завдав тому удару правою рукою по обличчі останнього. Після цього, він спробував нанести ще один удар по обличчі ОСОБА_2 проте промахнувся і попав кулаком в асфальтне полотно дороги. Тоді, він наніс точний удар лівою рукою по обличчі ОСОБА_2 та відрузу ще один удар, але цього разу вже правою рукою. Могло таке бути, що один з цих ударів міг влучити у ліве вухо ОСОБА_2 Після вищевказаних трьох ударів, останній став його просити, щоб він його залишив в спокої та більше не бив. Він зрозумів, що згаданих ударів достатньо для того, щоб провчити ОСОБА_2 за вищеописані погрози, які той висловлював йому, і тому з метою піднятися з тіла ОСОБА_2 та стати на ноги він всю свою вагу тіла сконцентрував на праву ногу, чим дав змогу ОСОБА_2 вільніше себе почувати. В цей час він відчув різку біль в лівій половині грудної клітки і зрозумів, що ОСОБА_2 завдав йому удару правою рукою якимось гострим предметом, ймовірно ножем, але він цього предмета не бачив, а тільки бачив як ОСОБА_2 замахнувся правою рукою в його лівий бік грудної клітки, від чого він відчув різку біль. Він швидко піднявся на ноги і побачивши, що до місця події наближається ОСОБА_6, крикнув тому: «тікай, мене підрізали!»і, зробивши декілька кроків по дорозі впав, приблизно напроти будинку ОСОБА_8 ОСОБА_6 підбіг до нього та, схопивши за одяг, відтягнув з проїжджої частини дороги на узбіччя, а потім притиснув йому рану, з якої текла кров, своїм светром і став телефонувати до лікарні. На даний час він помирився з ОСОБА_2, щиро кається в скоєному і претензій до того не має.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочинів визнав та після роз'яснення йому змісту ч.3 ст.299 КПК України, пояснив, що 27.04.2008 року, вдень він разом зі своєю співжителькою та братом ОСОБА_9 відпочивали на території заповідника «Тустань». Під час відпочинку вони втрьох розпили півлітрову пляшку горілки та пляшку вина «Кагор»ємністю 0,75 л. В даному парку відпочивало багато людей серед яких були жителі с. Підгородці і, яких він візуально знає, а також знайомий зі своїми односельчанами - ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Коли останній йшов до джерела повз нього, він щось запитав того, однак, що не пригадує. У відповідь ОСОБА_1 нецензурно висловився на його адресу і пішов в напрямку джерела. Крім цього випадку він з ОСОБА_1 під час відпочинку в заповіднику «Тустань»більше не розмовляв. Приблизно о 21 год. 30 хв. разом з співжителькою ОСОБА_10 він пішов в клуб на дискотеку. Там, також, був ОСОБА_1 та ОСОБА_6 Приблизно опівночі він разом зі своєю співжителькою вийшли на сходову клітку клубу, щоб покурити. В цей час там стояли жителі с. Урич - ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, а також стояло кілька жителів с. Підгородці візуально яких він знає, але як їх звати йому невідомо. Вищевказані особи на сходинковій клітці розпивали алкогольні напої і він приєднався до них. На пропозицію ОСОБА_10 йти додому він відмовився і сказав їй, щоб вона йшла наперед, а він її наздожене. ОСОБА_10 пішла додому, а він залишився з вищезгаданими особами. Приблизно о 00 год. 30 хв. побачив на сходовій клітці, біля клубу ОСОБА_1, який курив і, підійшовши до нього запитав, чого той на «Тустані»висловлювався в його сторону нецензурними словами. Після цього, з метою налякати ОСОБА_1 витягнув з кишені штанів розкладний ніж, яким порізав собі долоню лівої руки та став демонструвати даний ніж перед ОСОБА_1 Останній, побачивши ніж став втік по дорозі в напрямку с. Підгородці. Через деякий час, ближче до першої години ночі, дискотека закінчилась і завідувач Будинку культури - ОСОБА_14 стала зачиняти клуб. Він, в свою чергу попрощався з ОСОБА_12, пішов по дорозі в напрямку свого будинку. На той момент він перебував у стані стані алкогольного сп»яніння. Цієї ночі ніяких опадів не було, ділянка сільської дороги не освітлюється, побачити силует людини можна було на відстані близько 20 м., а впізнати людину в обличчя - на відстані не більше 3 м. Дійшовши до труби для протікання води через дорогу, неподалік від будинку ОСОБА_8 він побачив, що з вулиці вибіг ОСОБА_1, який мав деревяну палицю, але якого діаметру та форми не пригадує, думає, що «штахетина»круглої форми. Наблизившись до нього ОСОБА_1 вдарив палицею його по лівому плечі. Він вирішив втікати у сторону свого будинку, але пробігши деяку відстань відчув удар по ногах. Від цього удару він впав на руки. Лежачи головою вниз на асфальті відчув декілька ударів деревяною палицею. Коли лежав на правому боці, то ОСОБА_1 знаходився зі сторони його спини і продовжував наносити йому удари деревяною палицею по різних частинах тіла, в тому числі і по голові. Під час того як ОСОБА_1 наносив йому удари деревяною палицею, він кричав до нього «ОСОБА_1 я тебе убю!». Він лівою рукою закривав своє обличчя та голову. Саме в цей час, після чергового удару палицею, відчув дуже сильну біль в лівій частині грудей (там де ребра) і зрозумів, що від удару в нього зламалося ребро. Тоді, ОСОБА_1, спершись своїм коліном однієї ноги на його лівий бік, а другим коліном на шию, присів на нього та завдав йому удару у ліве вухо, але чи рукою чи палицею, він не може стверджувати. В цей час він згадав, що в задній кишені його штанів є розкладний кишеньковий ніж, який він брав із собою з метою порізати продукти коли йшов разом з братом та співжителькою на пікнік до парку «Тустань». Його життю та здоров'ю загрожувала небезпека і він зрозумів, що коли витягне з кишені ніж та вдарить ним ОСОБА_1, який, як вже вказував сидів на його тілі, то налякає того і ОСОБА_1 перестане йому наносити удари, а він в свою чергу зможе втекти. Після цього, він прикриваючи голову лівою рукою, запхав у задню праву кишеню своїх штанів праву руку та, розклавши ніж прямо в кишені, вийняв його звідти і махнув ним над собою в бік ОСОБА_1, який в цей час, як він вже вказував сидів на ньому. Куди саме він вдарив ножем ОСОБА_1 не бачив, оскільки було темно. Після завданого удару ОСОБА_1 щось закричав, але що саме він не пригадує і нічого не кажучи, піднявся на ноги побіг по дорозі в протилежний бік від його будинку. Він в свою чергу побіг з дороги в кущі, що неподалік його будинку. Пробігши біля 10-15 м. йому стало погано, потемніло в очах і він впав на землю та втратив свідомість. Через деякий час він отямився від холоду і помаленьку пішов додому. Зайшовши до літньої кухні побачив свою маму та попросив її викликати міліцію, але вона відмовила, сказавши, що працівники міліції вже були і шукала його. Зранку приблизно о 07 год. 28.04.2008 року до його будинку приїхали працівники міліції, яким він все розповів та добровільно видав ніж, яким наносив удар по тілу ОСОБА_1, коли оборонявся від того. Він не бажав позбавляти життя ОСОБА_1 і наносив тому удар виключно з метою самооборони. Щиро кається в скоєному, помирився з ОСОБА_1 та немає до того ніяких претензій.

Суд вважає доведеним факт нанесення ОСОБА_1 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2, тобто вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_2:

- погрози вбивством при реальних підставах побоюватись здійснення цієї погрози, тобто злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України;

- умисного заподіяння ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, вчиненого у разі перевищення меж необхідної оборони, тобто злочину, передбаченого ст.124 КК України.

Обираючи підсудному ОСОБА_1 вид і розмір покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування завданої шкоди як помякшуючі обставини, вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння, як обтяжуючу обставину, думку потерпілого, який прощає підсудному та просить його суворо не карати і вважає за необхідне обрати йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.122 КК України.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного й те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування завданої шкоди, думку потерпілого, обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання й вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Обираючи підсудному ОСОБА_2 вид і розмір покарання, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування завданої шкоди як помякшуючі обставини, вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння, як обтяжуючу обставину, думку потерпілого, який прощає підсудному та просить його суворо не карати і вважає за необхідне обрати йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції статтей.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування завданої шкоди, думку потерпілого, обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання й вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, й призначити йому покарання - 2 /два/ роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі ч.1 п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.129, ст.124 КК України, й призначити йому покарання:

за ч.1 ст.129 КК України - 1 /один/ рік обмеження волі;

за ст.124 КК України 2 /два/ роки обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_2 визначити 2 /два/ роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі ч.1 п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази: ніж ОСОБА_2 - конфіскувати; куртку та светр ОСОБА_1 повернути ОСОБА_1, деревяну палку, два уламки деревяної палки, кепку з дашком - знищити; 16 монет «10 коп.»та 1 монета «50 коп.»- повернути ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДКЕКЦ при ГУМВСУ у Л\о, Банк ГУДКУ у Львівській області; р/р № 35221003000808, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 - 300 грн. 48 коп. витрат за проведення експертизи № 5\688 від 05.08.2008 року.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Н. Гуменна