Постанова № 1425, 08.06.2006, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ПОСТАНОВА

Справа №

За позовом Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі

15000, смт. Ріпки, вул. Святомиколаївська, 83

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінь”

15062, с. Убіжичі Ріпкинського району, вул. Центральна, 27

про стягнення 25255 грн. 71 коп. за рахунок активів

Суддя А.С.Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача: Куліш Ю.А. –гол. держподатінспектор, дов. № 70/9/10-015 від 14.03.2006р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Державною податковою інспекцією у Ріпкинському районі (надалі – Позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Промінь” (надалі - Відповідач) про стягнення за рахунок активів боржника податкової заборгованості в сумі 25255,71 грн., з них:

по податку на додану вартість –25108,91 грн.;

по податкам, не віднесеним до інших категорій –144,95 грн.;

по податку з доходів фізичних осіб –0,82 грн.;

по збору за забруднення навколишнього природного середовища –1,03 грн.

В судовому засіданні Позивачем, на підставі ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України, подано письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог на 21752,00 грн. в частині стягнення заборгованості по податку на додану вартість. Дане клопотання мотивоване тим, що постановою господарського суд Чернігівської області від 14.04.2006р. по справі 16/61 визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000102331/0 від 14.02.2005р. в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Промінь” податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 21752,00 грн.

Відповідач надіслав письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника. Також відповідач визнав позовні вимоги в сумі 3503,71 грн. в повному обсязі.

Згідно ст. ст. 51, 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач –визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї –небудь права, свободи або інтереси (ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши вищевказану заяву, суд вважає за можливе прийняти визнання адміністративного позову Відповідачем, оскільки такі дії не суперечать закону та не порушують нічиї права, свободи або інтереси.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Промінь” зареєстроване розпорядженням Ріпкинської районної державної адміністрації від 30.03.2000р., про що в журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис за № 0016, та взято на облік Ріпкинським відділенням Чернігівської МДПІ, як платника податків, 28.05.1993р. за № 10/16.

Відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ, платники податків зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Стаття 11 названого закону встановлює, що за порушення законів про оподаткування платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків здійснення процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу платником податків.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

14 лютого 2005р. працівниками Чернігівської МДПІ проведена позапланова документальна перевірка дотримання вимог законодавства з питань перерахування на спецрахунок податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю „Промінь” за період з 01.04.2002р. по 31.12.2004р. Під час перевірки встановлено, що Відповідачем не перераховано на розрахунковий рахунок, де мають акумулюватись кошти згідно нарахувань ПДВ по спеціальній декларації № 2 в сумі 31597,00 грн., чим порушено п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями.

За результатами перевірки складено акт № 03/23-105/3796620 від 14.02.2005 року.

На підставі вказаного акту перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000102331/0 від 14.02.2005р., яким визначено Відповідачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 31597,00 грн.

Відповідно до п. 6.1 Закону № 2181-III у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

З урахуванням наведених вище приписів чинного законодавства, 14.02.2005р. посадовій особі Відповідача було вручено податкове повідомлення-рішення. Факт вручення підтверджується підписом головного бухгалтера підприємства на корінці податкового повідомлення-рішення.

Однак, постановою господарського суд Чернігівської області від 14.04.2006р. по справі 16/61 визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000102331/0 від 14.02.2005р. в частині визначення Відповідачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 21752,00 грн.

У відповідності з п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ).

За прострочення термінів сплати податкових зобов’язань протягом 2003-2004р.р. Відповідачу була нарахована пеня:

по податку на додану вартість –315,69 грн.;

по податкам, не віднесеним до інших категорій –144,95 грн.;

по податку з доходів фізичних осіб –0,82 грн.;

по збору за забруднення навколишнього природного середовища –1,03 грн.

Нарахування пені підтверджується картками особового рахунку Відповідача. На момент розгляду справи доказів сплати суми нарахованої пені подано не було.

Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Так, 05.10.2001р. Позивачем була сформована перша податкова вимога за № 1/22 на суму 1432,00 грн. (отримана Відповідачем 10.10.2001р.). 12.11.2001р. Позивачем була сформована друга податкова вимога за № 2/176 на суму 58,02 грн. (отримана Відповідачем 13.11.2001р.). Факт отримання Відповідачем податкових вимог підтверджується підписом головного бухгалтера підприємства на копіях вимог.

Податкові вимоги до цього часу відповідачем повністю не погашені.

На підставі п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону № 2181-ІІІ начальником Ріпкинського відділення Чернігівської МДПІ 24.04.2002р. було прийняте рішення № 27 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Враховуючи, що податковий борг, зазначений у позовній заяві, самостійно відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів такого платника на підставі п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону № 2181-ІІІ в судовому порядку.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі (з урахуванням заявленого клопотання).

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 5, 7, 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів з товариства з обмеженою відповідальністю „Промінь”, с. Убіжичі Ріпкинського району, вул. Центральна, 27 (р/р 260033215278 в Ріпкинському відділенні № 3273 ВАТ „Ощадбанк” в Чернігівській області, МФО 343165, код 03796620) в доход Державного бюджету України (Одержувач: державний бюджет Ріпкинського району, код 21409644, рахунок 31117029500421 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592) 3356 грн. 91 коп. податкової заборгованості з податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок активів з товариства з обмеженою відповідальністю „Промінь”, с. Убіжичі Ріпкинського району, вул. Центральна, 27 (р/р 260033215278 в Ріпкинському відділенні № 3273 ВАТ „Ощадбанк” в Чернігівській області, МФО 343165, код 03796620) в доход Державного бюджету України (Одержувач: державний бюджет Ріпкинського району, код 21409644, рахунок 3111007150042 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592) 144 грн. 95 коп. податкової заборгованості по податкам, не віднесеним до інших категорій.

Стягнути за рахунок активів з товариства з обмеженою відповідальністю „Промінь”, с. Убіжичі Ріпкинського району, вул. Центральна, 27 (р/р 260033215278 в Ріпкинському відділенні № 3273 ВАТ „Ощадбанк” в Чернігівській області, МФО 343165, код 03796620) в доход Державного бюджету України (Одержувач: державний бюджет Ріпкинського району, код 21409644, рахунок 33218800500440 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592) 1 грн. 03 коп. податкової заборгованості по збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Стягнути за рахунок активів з товариства з обмеженою відповідальністю „Промінь”, с. Убіжичі Ріпкинського району, вул. Центральна, 27 (р/р 260033215278 в Ріпкинському відділенні № 3273 ВАТ „Ощадбанк” в Чернігівській області, МФО 343165, код 03796620) в доход місцевого бюджету України (Одержувач: місцевий бюджет Краківської сільської ради, код 21409644, рахунок 33218800500440 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592) 0 грн. 82 коп. податкової заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко