Рішення № 14241597, 16.03.2011, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 2-10-11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року м. Мар`їнка

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Клікунової А. С.,

при секретарі: Харьковій Л.М.,

за участю прокурора: Рязанцевої Т.С.

сторін по справі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Марїнського району Донецької області цивільну справу за позовною заявою Мар?їнського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго», відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Марїнському районі Донецької області, відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Центрально-Міському районі м. Горлівка про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті ушкодження здоровя та зустрічним позовом відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області до санаторію профілакторію «Дружба», треті особи відкрите акціонерне товариство «Донбасенерго»підприємство автомобільного транспорту «Донбасенерго», ОСОБА_4, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-міському районі м. Горлівка про скасування акту про нещасний випадок на виробництві, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2001 року ОСОБА_4 звернувся до Марїнського районного суду Донецької області з позовною заявою про стягнення заборгованості та перерахунок щомісячних плат відшкодування шкоди, про що порушено цивільне провадження. За час знаходження справи в провадженні Марїнського районного суду Донецької області ОСОБА_4 неодноразово доповнював, уточнював висунуті позовні вимоги:

-грудень 2001 року: стягнути з підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»заборгованість щомісячних виплат відшкодування шкоди за ушкодження здоровя та невиплачену різницю за період з 1 березня 2001 року на загальну суму 977,58 гривень; в порядку відшкодування моральної шкоди стягнути грошову суму у розмірі 1000,00 гривень; зобовязати адміністрацію підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»передати справу позивача про відшкодування шкоди в органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві;

-березень 2002 року: здійснити перерахунок та встановити розмір щомісячних страхових виплат відшкодування втрати частини заробітку, обовязок виплати яких покласти на фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 1 березня 2001 року в розмірі 158,24 гривень, з 1 березня 2002 року в розмірі 181,91 гривень; зобовязати підприємство автомобільного транспорту «Донбасенерго»передати справу про відшкодування шкоди до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області;

-серпень 2002 року: здійснити перерахунок та встановити розмір щомісячних виплат втрати частини заробітку з 1 квітня 2001 року у розмірі 175,95 гривень; зобовязати профспілку Курахівської теплоелектростанції товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго»прийняти від підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»справу про відшкодування шкоди з подальшим взяттям на облік та наступною передачею в відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області;

-вересень 2002 року: здійснити перерахунок відшкодування шкоди в звязку з підвищенням посадового окладу з 1 березня 2002 року у розмірі 143,23 гривень, з 1 лютого 2001 року у розмірі 164,70 гривень; - виплатити заборгованість в сумі 2767,80 гривень; визначити підприємство, що має сплачувати заборгованість, та подальші щомісячні платежі відшкодування спричиненої шкоди;

-січень 2003 року: зобовязати Курахівську теплоелектростанцію товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго»скласти акт про нещасний випадок на виробництві, маючий місце 20 листопада 1986 року; стягнути з Курахівської теплоелектростації товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго»заборгованість з виплати відшкодування шкоди з 1 березня 2001 року; стягнути з Курахівської теплоелектростанції товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго» в порядку відшкодування моральної шкоди грошову суму у розмірі 1 000, 00 гривень;

-серпень 2003 року: зобовязати відкрите акціонерне товариство «Донбасенерго»переоформити акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 27 листопада 1986 року; - стягнути з відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»в рахунок відшкодування моральної шкоди грошову суму у розмірі 1000,00 гривень; - зобовязати відкрите акціонерне товариство «Донбасенерго»прийняти від підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»регресну справу про відшкодування шкоди з подальшим взяттям на облік та наступною передачею у відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області; встановити розмір щомісячних виплат відшкодування шкоди у розмірі 143,23 гривень; стягнути з відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»заборгованість за березень 2001 року в сумі 29,50 гривень (різниця невиплаченого відшкодування); зобовязати відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області - виплатити заборгованість за відшкодування шкоди за квітень, травень, червень 2001 року в сумі 88, 65 гривень, - виплатити заборгованість за щомісячними виплатами відшкодування шкоди з 1 липня 2001 року по 1 жовтня 2003 року з урахуванням коефіцієнту підвищення з наступним підвищенням з 1 березня 2002 року, з березня 2003 року, з 1 жовтня 2003 року;

-листопад 2003 року: зобовязати санаторій-профілакторій «Дружба»переоформити акт про нещасний випадок на виробництві, маючий місце 20 листопада 1986 року; зобовязати санаторій-профілакторій «Дружба»прийняти від підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»регресну справу про відшкодування шкоди з подальшим взяттям на облік та наступною передачею в відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області; зобовязати відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області виплатити заборгованість у розмірі 5091, 80 гривень; зобовязати відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області виплачувати з 1 грудня 2003 року відшкодування в розмірі 201,40 гривень.

В грудні 2006 року до участі в справі з метою представлення інтересів ОСОБА_4 в порядку ст. 35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»вступив Марїнський міжрайонний прокурор Донецької області, з висуванням наступних позовних вимог:

-січень 2007 року: зобовязати відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області здійснити виплату ОСОБА_4 заборгованості за щомісячними виплатами відшкодування шкоди з 1 квітня 2001 року по 1 березня 2007 року у розмірі 16025,00 гривень;

-березень 2007 року: визнати факт дорожньо-транспортної пригоди маючої місце 20 листопада 1986 року та травму, що спричинена ОСОБА_4 виробничою;

-квітень 2007 року: визнати факт нещасного випадку на виробництві, що стався 20 листопада 1986 року.

В вересні 2007 року відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області в порядку захисту своїх прав в порядку ч. 2 ст. 31, ч. 1 ст. 123 ЦПК України предявлено зустрічний позов, в якому заявлено такі самостійні вимоги: - скасувати акт про нещасний випадок форми Н-1 від 15 грудня 2003 року. Вказана зустрічна позовна заява відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області в порядку ст.ст. 123, 124 ЦПК України прийнята до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4

Справа неодноразово розглядалась судом першої інстанції, з подальшим скасуванням рішень районного суду апеляційним судом Донецької області. Зокрема, ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 червня 2009 року розглядувану цивільну справу спрямовано на новий розгляд до Марїнського районного суду Донецької області.

В вересні 2009 року Марїнський міжрайонний прокурор в інтересах ОСОБА_4 на підставі статті 3, 45, 46 ЦПК України, реалізуючи право надане ч. 2 ст. 31 ЦПК України, подано доповнення до позовної заяви іменовано «про зміну позовних вимог». З вказаного доповнення вбачається, що правоохоронний орган, що звернувся до суду з позовом про захист прав та інтересів ОСОБА_4 змінив предмет позову, тобто матеріально-правові вимоги предявлені до відповідача змінено, оскільки позивач неправильно оцінив спірні правовідносини під час звернення із позовом до суду. Ухвалою суду від 2 вересня 2009 року подана Марїнським міжрайонним прокурором заява про зміну в позові, предявленому в інтересах ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та перерахунок щомісячних плат відшкодування шкоди прийнята, подальший судовий розгляд справи по суті проведено щодо підтриманих органом прокуратури та позивачем ОСОБА_4 позовних вимог, викладених в заяві від 25 серпня 2009 року з наступним збільшенням вимог за заявою від 18 лютого 2010 року, а саме: 1) стягнути з відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»на користь ОСОБА_4 заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування шкоди з 1 березня 2001 року по 1 лютого 2010 року у розмірі 50 101,00 гривень; 2) стягнути з відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго» на користь ОСОБА_4 компенсацію в звязку з заборгованістю по щомісячним виплатам відшкодування шкоди з 01 березня 2001 року по 01 квітня 2009 року у розмірі 21455,00 гривень; 3) стягнути з відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго» суму коштів по відшкодуванню моральної шкоди у розмірі 60000,00 гривень; 4) зобовязати відкрите акціонерне товариство «Донбасенерго»підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»виплачувати на користь ОСОБА_4 щомісячну виплату коштів по відшкодування шкоди починаючи з 01 квітня 2010 року у розмірі 1 333,50 гривень; 5) зобовязати відкрите акціонерне товариство «Донбасенерго»підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»при кожному підвищенні заробітної плати медичним працівникам робити перерахунок щомісячної виплати коштів по відшкодуванню шкоди ОСОБА_4 враховуючи коефіцієнт підвищення заробітної плати; 6) зобовязати відкрите акціонерне товариство «Донбасенерго»підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»виплачувати на користь ОСОБА_4 щомісячну виплату коштів по відшкодуванню шкоди безстроково.

Марїнський міжрайонний прокурор, ОСОБА_4 обґрунтовують позовні вимоги наступним. ОСОБА_4 з 1971 року обіймав посаду головного лікаря санаторію-профілакторію «Дружба» при Курахівській державній районній електростанції. У 1975 та 1986 роках при виконанні службових обовязків з ОСОБА_4 трапилися нещасні випадки. Висновком медико-соціальної експертної комісії від 1 березня 1995 року ОСОБА_4 встановлено 70 % втрати працездатності по сукупності: 25 % - за травмою 1975 року, 45 % - за травму 1986 року. З 1995 року до 1 березня 2001 року суми у відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням здоровя, сплачувало підприємство автомобільного транспорту «Донбасенерго», як власник джерела підвищеної небезпеки, яким було спричинено шкоду. З березня 2001 року підприємство автомобільного транспорту припинило проведення виплат ОСОБА_4 з відшкодування спричиненої шкоди, з розясненням мотивів прийняття такого рішення як то відсутність в особовій регресній справі останнього необхідної документації (довідка про заробітну плату за період з 30 серпня 1992 року по 30 серпня 1993 року, та станом на 1 травня 1998 року). Вважаючи такі дії підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»протиправними, ОСОБА_4 у спосіб, передбачений п. п. 1, 8, 9 ч. 1 ст. 16 ЦК України звернувся за судовим захистом.

Зустрічна позовна заява відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області обґрунтована наступним. Акт про нещасний випадок форми Н-1, складеного 15 грудня 2003 року складений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, вимог п. 29 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року, тому, на думку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області підлягає скасуванню.

Прокурор Рязанцева Т.С. у судове засідання зявилась позовні вимоги, заявлені в інтересах ОСОБА_4 підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Представник ОСОБА_4 ОСОБА_1 (на підставі довіреності від 1 червня 2010 року) у судове засідання зявилась, надала пояснення аналогічні викладені в позовних заявах ОСОБА_1, просила позов задовольнити повністю.

Представник відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»Бабіна Т.М. (на підставі довіреності № 19-258 від 28 грудня 2010 року) проти заявлених ОСОБА_4 вимог заперечувала, зазначивши, що позов необґрунтований: - вимоги стосуються не шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, а сплатою втраченого заробітку; - компенсація за затримку виплат не представлена розрахунками; моральна шкода обумовлена частими судовими засіданнями які є процесуальним правом, а не обовязком.

Представник відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Центрально-міському районі м. Горлівка Гребенюк Р.М. (на підставі довіреності від 5 жовтня 2009 року) надіслав на адресу суду заяву з клопотанням розгляду справи в його відсутність.

Представник виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області Забкова С.С. (на підставі довіреності від 25 серпня 2009 року) у судовому засіданні висловила думку щодо обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_4 та необхідності його задоволення. Пояснень за заявленим зустрічним позовом не надавала.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, належно зясувавши дійсні обставини справи, права та обовязки сторін, оцінивши їх доводи і наданих ними доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги Марїнського міжрайонного прокурора підлягають задоволенню, в задоволенні зустрічних вимог виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі слід відмовити з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлені такі факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до запису № 9 трудової книжки ОСОБА_4 (Т. 1, а.с. 104) позивач 2 серпня 1971 року прийнятий на посаду головного лікаря санаторію-профілакторію «Дружба»при Курахівський державній районній електростанції, виконуючі посадові обовязки до 14 березня 1994 року (переведений лікарем ординатором санаторію-профілакторію (Т. 1 а.с. 36, 98). Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві від 27 листопада 1986 року, складений профспілкою Курахівської державної районної електростанції встановлено, що ОСОБА_4 при виконанні трудових обовязків завдано шкоду здоровя: 20 листопада 1985 року водій Курахівської автоколони на автомобілі марки «ЗІЛ 555»д.н.з. 48 72 ДОС належного підприємству автомобільного транспорту «Донбасенерго», за заявкою Курахівської державній районній електростанції, був спрямований в м. Словянськ з метою отримання лікувальної грязі для профілакторію, в путі руху приблизно о 11:30 годині водій транспортного засобу не впорався з керуванням, наслідком чого стало опрокидування машини; про дорожньо-транспортній пригоді водій та ОСОБА_4, який знаходився в кабіні автомобілю отримали легкі тілесні ушкодження (Т. 1 а.с. 12-13). З причини отриманого травмування ОСОБА_4 знаходився на лікуванні в міській лікарні м. Курахове в період часу з 21 листопада 1986 року по 17 січня 1987 року, що підтверджується випискою з історії хвороби (Т. 1 а.с. 160-161). Згідно довідки медико-соціальної експертної комісії серії 2-18 АЕ № 011489, при первинному огляді 30 вересня 1993 року ОСОБА_4 встановлено 25 відсоткову ступінь втрати професійної працездатності в звязку з трудовим каліцтвом 1986 року. Згідно довідки медико-соціальної експертної комісії серії 2-18 АА № 023230 від 1 березня 1995 року ОСОБА_4 при повторному огляді встановлена друга група інвалідності з відсотковим ступенем втрати професійної працездатності у розмірі 45 % в звязку з трудовим каліцтвом 1986 року, та за сукупністю травм загальний відсоток втрати працездатності дорівнює 70 % (Т. 1 а.с. 27-31). Постановою Донецького обласного комітету профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості № ІІ-32 від 21 вересня 1995 року прийнято рішення щодо створення комісії з метою вирішення питання розміру відшкодування шкоди спричиненої ОСОБА_4 при виконанні службових обовязків у 1986 році завданою джерелом підвищеної небезпеки, що є власністю підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго». Висновком створеної комісії урегульовані питання проведення підприємством автомобільного транспорту «Донбасенерго»виплат ОСОБА_4 в рахунок отриманого трудового каліцтва: - разової допомоги, - заборгованості по щомісячним виплатам частини втраченого заробітку (відповідно до місячних періодів) (Т. 1 а.с. 17-19). Наказом підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»№ 121 від 15 листопада 1995 року прийнято зобовязання: виплатити ОСОБА_4 заборгованість по відшкодуванню шкоди (разову допомоги, щомісячних виплати); безстроково починаючи з вересня 1995 року виплачувати ОСОБА_4 частину втраченого заробітку з урахуванням індексу залежно від розміру посадового окладу останнього згідно листам фонду соціального страхування України.

Задовольняючи частково позовні вимоги Марїнського міжрайонного прокурора Донецької області, ОСОБА_4 в частині стягнення заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування шкоди з 1 березня 2010 року по 1 лютого 2010 року суд виходить з наступного.

У судовому засіданні жоден з учасників процесу не заперечував факт виробничого травмування ОСОБА_4 в 1986 році, вимог про визнання акту про нещасний випадок на виробництві від 27 листопада 1986 року неправомірним, такий, що не відповідає вимогам законодавства не заявлено, тому суд не перевіряє акт на відповідність Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого 13 серпня 1982 року, та зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню, та є визнаними. Спір виник лише в частині визначення органу відшкодування шкоди ОСОБА_4, повязаної з виконанням ним трудових обовязків.

Так, на час складання акту про нещасний випадок на виробництві від 27 листопада 1986 року, та на час встановлення ОСОБА_4 втрати працездатності (попередньо в 1993 році, повторно в 1995 році) мали чинність Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудових обовязків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року. Вказаний нормативний акт застосовувався за наявністю одночасно трьох умов: 1) потерпілий на момент ушкодження здоровя був працівником підприємства; 2) шкоду заподіяно потерпілому у звязку з виконанням ним трудових обовязків; 3) шкоду заподіяно з вини того підприємства, на якому працював потерпілий. Так, з матеріалів справи вбачається, що: 1) в момент ушкодження здоровя працював головним лікарем санаторію-профілакторію «Дружба»(підтверджено довідками вказаного закладу, копією трудової книжки); 2) шкоду здоровю ОСОБА_4 заподіяно при виконанні ним трудових обовязків (підтверджено путівним листом № 410507 від 20 листопада 1986 року); 3) вина санаторію-профілакторію «Дружба»в заподіяні шкоди ОСОБА_4 відсутня (підтверджено: п. 14, п. 15.1 акту про нещасний випадок на виробництві від 27 листопада 1986 року: травмувальний фактор - транспортний засіб, причини нещасного випадку - порушення водієм швидкісного режиму руху в складних метео умовах); висновком комісії по визначенню розміру відшкодування шкоди від 5 жовтня 1995 року: провини санаторію-профілакторію в обставинах травмування ОСОБА_4 не має). Крім того, відповідно до п. 2 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудових обовязків встановлено, що одним із доказів вини власника може бути акт про нещасний випадок. З урахуванням вказаного та того, що безпосередньо в самому акті про нещасний випадок на виробництві від 27 листопада 1986 року не зазначено провину власника санаторію-профілакторію «Дружба», з яким ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах та час отримання ушкодження здоровя. З урахуванням вказаного суд, в рішенні не наводить висновків щодо власника санаторію-профілакторію «Дружба»на час виникнення спірних відносин 1986 рік, оскільки згідно матеріалів справи вказаний санаторій Курахівської теплоелектростанції є юридичною особою з 14 листопада 2000 року, та правонаступника на час розгляду справи, оскільки на теперішній час діяльність санаторію-профілакторію «Дружба»припинено в звязку з реорганізацією в санаторій-профілакторій «Курахівський» структурний підрозділ товариства з обмеженою відповідальністю «Соціс», та як наслідок суд не притягував останніх до участі в справі. Таким чином, обєктивно перевіривши наявність вини власника підприємства, з яким ОСОБА_4 перебував у трудових відношенням, суд прийшов до висновку про відсутність матеріальної відповідальності цього підприємства, оскільки обовязки забезпечення здорових і безпечних умов праці виконані, тому при розгляді справи по суті суд перевіряє наявність загальних підстав для відшкодування шкоди потерпілому на виробництві, передбачених цивільно-процесуальним законодавством.

Відповідно до пп. 4 і 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набуття ним чинності, тобто після 1 січня 2004 року, таким чином в при розгляді даної справи необхідно застосовувати норми ЦК України в редакції 1963 року, який був чинним на час виникнення спірних відносин. На думку суду, шкоду ОСОБА_4 належить відшкодовувати відповідно до ст.ст. 440, 441, 450, 457 ЦК України (в редакції 1993 року). Згідно ст. 440 ЦК України (в редакції 1963 року шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла у повному обсязі. Згідно ст. 441 ЦК України (в редакції 1963 року) організація повинна відшкодовувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обовязків. Так, з матеріалів справи вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_4 відбувся за межами підприємства, в трудових відносинах з яким він перебував, а саме при виконанні професійних обовязків в путі. Фактор, що став причиною травмування ОСОБА_4 є транспортний засіб, а причиною нещасного випадку 1984 року стало порушення водієм цього автомобілю швидкісного режиму руху. Згідно пояснень представника відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго», підтверджених письмовими матеріалами справи встановлено, що власником автомобілю марки «ЗІЛ 555»д.н.з. 48 72 (фактор, що спричинив травмування) було підприємство автомобільного транспорту «Донбасенерго», створено в 1959 році. Крім того, суд зазначає, що водій вказаного транспортного засобу ОСОБА_7 перебував в трудових відносинах з підприємством автомобільного транспорту «Донбасенерго»та в момент дорожньо-транспортної пригоди виконував свої професійні обовязки. Згідно статуту відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»від 25 березня 2009 року вбачається, що підприємство автомобільного транспорту «Донбасенерго»не маючи статусу юридичної особи, є структурним підрозділом відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго», тому суд приходить до висновку про обґрунтованість предявлення позовних вимог до останнього.

Згідно ст. 457 ЦК України (в редакції 1963 року) якщо каліцтво або інше ушкодження здоровя заподіяно організацією або громадянином, не зобовязаними сплачувати потерпілому внески по державному соціальному страхуванню, ця організація або громадянин повинні відшкодовувати потерпілому шкоду у частині, що перевищує суму одержуваної ним допомоги або призначеної йому після ушкодження його здоровя і фактично одержуваної ним пенсії. Так, на підставі акту про нещасний випадок на виробництві від 27 листопада 1986 року підприємство автомобільного транспорту «Донбасенерго»сплачувало ОСОБА_4 відшкодування шкоди з 1995 року по 2001 рік. Суд звертає увагу, що наказом підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»№ 121 від 15 листопада 1995 року передбачено безстрокову сплату ОСОБА_4 грошових коштів за відшкодування спричиненої шкоди здоровю, починаючи з 1995 року. Вказаний наказ підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»не скасовано, змін не зазнавав, тому підлягав виконанню й після березня 2001 року. Обґрунтованих посилань представника відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго» щодо зупинення виплати грошових коштів ОСОБА_4 в порядку відшкодування шкоди, спричиненої здоровю, окрім «проведення раніш за непорозумінням», у судовому засіданні не надано. Посилання відповідача за позовом Марїнського міжрайонного прокурора щодо в звязку з набранням чинності з 1 квітня 2001 року Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»обовязок виплати ОСОБА_4 відшкодування шкоди переведено на фонди соціального страхування, суд вважає безпідставними, оскільки за наявною інформацією страхові внески до виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювання у Центрально-міському районі м. Горлівка та до виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області відкритим акціонерним товариством «Донбасенерго»не перераховувались. Таким чином, суд вважає протиправним зупиненням виплати ОСОБА_4 відшкодування шкоди, та як наслідок необхідно провести захист порушених прав шляхом стягнення заборгованості та щомісячних платежів з відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»на підставі акту про нещасний випадок на виробництві від 27 листопада 1986 року.

Суд наводить наступний розрахунок заборгованості підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»:

загальна формула: ср. заробіток х коефіцієнт підвищення індивідуальної заробітної плати (за певні періоди) х кількість місяців заборгованості, при цьому.

коефіцієнт підвищення індивідуальної заробітної плати: середній заробіток по попередній період виплати шкоди / підвищений посадовий оклад.

1. З матеріалів справи вбачається, що щомісячні виплати грошових коштів ОСОБА_4 з 1 березня 2001 року по 1 липня 2001 року проведено в розмірі 113,68 гривень (тобто з урахуванням заробітної плати у розмірі 158,44 гривень, передбаченої листом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування № 05-161 від 28 жовтня 1996 року). Разом з тим, відповідно до листа виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 16 травня 2001 року № 01-16-701 «Про підвищення заробітної плати робітників санаторіїв-профілакторіїв» з 1 березня 2001 року посадовий оклад головного лікаря складає 200,00 гривень, тобто коефіцієнт збільшення дорівнює: 200 гривень : 158,44 гривень = 1,26 коефіцієнт. Тобто, сума недоплати з 1 березня 2001 року по 1 липня 2001 року дорівнює: 118,20 гривень з розрахунку (138,68 х 1,26) 113,68 = 29,55 гривень х 4 міс.

2. З урахуванням вказаних посадових окладів заборгованість за період з 1 липня 2001 року 1 лютого 2002 року дорівнює 143,23 х 7 місяців = 1002,60 гривень.

3. З 1 лютого 2002 року заробітна плата медичних працівників збільшилась на 15 % та дорівнює 230,00 гривень, відповідно до листа виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 5 лютого 2002 року № 05-08-85. Коефіцієнт підвищення дорівнює: 230,00 гривень : 200,00 гривень = 1,15. Місячний розмір виплати відшкодування = 143,23 гривень х 1,15 = 164,70 гривень. Заборгованість з 1 лютого 2002 року по 1 травня 2003 року = 164,70 гривень х 15 місяців = 2470,50 гривень.

4. З 1 травня 2003 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 271,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 23 червня 2003 року № 05-06/2383. Коефіцієнт підвищення дорівнює: 271,00 гривень : 230,00 гривень = 1,178. Місячний розмір виплати відшкодування = 164,70 гривень х 1,178 = 194,00 гривень. Заборгованість з 1 травня 2003 року по 1 липня 2003 року = 194,00 гривень х 2 місяці = 388,00 гривень.

5. З 1 липня 2003 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 304,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 23 червня 2003 року № 05-06/2383. Коефіцієнт підвищення дорівнює: 304,00 гривень : 271,00 гривень = 1,12. Місячний розмір виплати відшкодування = 194,00 гривень х 1,12 = 217,00 гривень. Заборгованість з 1 липня 2003 року по 1 березня 2004 року = 217,00 гривень х 8 місяців = 1 736,00 гривень.

6. З 1 березня 2004 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 337,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 08 квітня 2004 року № 09-15/244. Коефіцієнт підвищення дорівнює: 337,00 гривень : 304,00 гривень = 1,108. Місячний розмір виплати відшкодування = 217,00 гривень х 1,108 = 240,40 гривень. Заборгованість з 1 березня 2004 року по 1 вересня 2004 року = 240,40 гривень х 6 місяців = 1 442,40 гривень

7. З 1 вересня 2004 року заробітна медичних працівників збільшилась до 390,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 27 вересня 2004 року № 09-15/738. Коефіцієнт підвищення дорівнює: 390,00 гривень : 337,00 гривень = 1,157. Місячний розмір виплати відшкодування = 240,40 гривень х 1,157 = 278,14 гривень. Заборгованість з 1 вересня 2004 року по 1 січня 2005 року = 278,14 гривень х 4 місяці = 1 112, 56 гривень.

8. З 1 січня 2005 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 431,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 23 лютого 2005 року № 09-15/167. Коефіцієнт підвищення дорівнює: 431,00 гривень : 390,00 гривень = 1,1. Місячний розмір виплати відшкодування = 278,14 гривень х 1,1 = 305,90 гривень. Заборгованість з 1 січня 2005 року по 1 квітня 2005 року = 305,90 гривень х 3 місяці = 917,17 гривень.

9. З 1 квітня 2005 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 477,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 11 травня 2005 року № 09-15/396). Коефіцієнт підвищення дорівнює: 477,00 гривень : 431,00 гривень = 1,106. Місячний розмір виплати відшкодування = 305,90 гривень х 1,106 = 338,00 гривень. Заборгованість з 1 квітня 2005 року по 1 липня 2005 року = 338,30 гривень х 3 місяці = 1 014, 90 гривень.

10. З 1 липня 2005 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 510,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 11 травня 2005 року № 09-15/396). Коефіцієнт підвищення дорівнює: 510,00 гривень : 477,00 гривень = 1,069. Місячний розмір виплати відшкодування = 338,30 гривень х 1,069 = 361,64 гривень. Заборгованість з 1 липня 2005 року по 1 вересня 2005 року = 361,64 гривень х 2 місяці = 723, 28 гривень.

11. З 1 вересня 2005 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 611,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 01 листопада 2005 року № 09-15/972). Коефіцієнт підвищення дорівнює: 611,00 гривень : 510,00 гривень = 1,198. Місячний розмір виплати відшкодування = 361,64 гривень х 1,198 = 433,24 гривень. Заборгованість з 1 вересня 2005 року по 1 січня 2006 року = 433,24 гривень х 4 місяці = 1 732, 96 гривень.

12. З 1 січня 2006 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 644,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 04 квітня 2006 року № 09-15/176. Коефіцієнт підвищення дорівнює: 644,00 гривень : 611,00 гривень = 1,054. Місячний розмір виплати відшкодування = 433,24 гривень х 1,054 = 456,63 гривень. Заборгованість з 1 січня 2006 року по 1 липня 2006 року = 456,63 гривень х 6 місяців = 2 739, 78 гривень.

13. З 1 липня 2006 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 690,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 04 квітня 2006 року № 09-15/176. Коефіцієнт підвищення дорівнює: 690,00 гривень : 644,00 гривень = 1,07. Місячний розмір виплати відшкодування = 456,63 гривень х 1,07 = 488,59 гривень. Заборгованість з 1 липня 2006 року по 1 грудня 2006 року = 488,59 гривень х 5 місяців = 2442,95 гривень.

14. З 1 грудня 2006 року заробітна медичних працівників збільшилась до 736,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 04 квітня 2006 року № 09-15/176. Коефіцієнт підвищення дорівнює: 736,00 гривень : 690,00 гривень = 1,066. Місячний розмір виплати відшкодування = 488,59 гривень х 1,066 = 520,83 гривень. Заборгованість з 1 грудня 2006 року по 1 квітня 2007 року = 520,83 гривень х 4 місяці = 2 083, 32 гривень.

15. З 1 квітня 2007 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 773,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 21 квітня 2007 року № 09-15/453. Коефіцієнт підвищення дорівнює: 773,00 гривень : 736,00 гривень = 1,05. Місячний розмір виплати відшкодування = 520,83 гривень х 1,05 = 546,87 гривень. Заборгованість з 1 квітня 2007 року по 1 червня 2007 року = 546,87 гривень х 2 місяці = 1 093, 74 гривень.

16. З 1 червня 2007 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 928,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 07 червня 2007 року № 09-15/567. Коефіцієнт підвищення дорівнює: 928,00 гривень : 773,00 гривень = 1,2. Місячний розмір виплати відшкодування = 546,87 гривень х 1,2 = 656,20 гривень. Заборгованість з 1 червня 2007 року по 1 липня 2007 року = 656, 20 гривень.

17. З 1 липня 2007 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 972,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 7 червня 2007 року № 09-15/567. Коефіцієнт підвищення дорівнює: 972,00 гривень : 928,00 гривень = 1,047. Місячний розмір виплати відшкодування = 656,20 гривень х 1,047 = 687,00 гривень. Заборгованість з 1 липня 2007 року по 1 жовтня 2007 року = 687,00 гривень х 3 місяці = 2 061, 00 гривень.

18. З 1 жовтня 2007 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 1 017,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 07 червня 2007 року № 09-15/567). Коефіцієнт підвищення дорівнює: 1 017,00 гривень : 972,00 гривень = 1,046. Місячний розмір виплати відшкодування = 687,00 гривень х 1,046 = 718,60 гривень. Заборгованість з 1 жовтня 2007 року по 1 листопада 2008 року = 718,60 гривень х 13 місяці = 9 341, 80 гривень.

19. З 1 листопада 2008 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 1 319,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 13 серпня 2008 року № 07-14/1079). Коефіцієнт підвищення дорівнює: 1 319,00 гривень : 1 017,00 гривень = 1,296. Місячний розмір виплати відшкодування = 718,60 гривень х 1,296 = 931,30 гривень. Заборгованість з 1 листопада 2008 року по 1 грудня 2008 року = 931, 30 гривень.

20. З 1 грудня 2008 року заробітна плата медичних працівників збільшилась до 1464,00 гривень (лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 13 серпня 2008 року № 07-14/1079). Коефіцієнт підвищення дорівнює: 1 464,00 гривень : 1 319,00 гривень = 1,109. Місячний розмір виплати відшкодування = 931,30 гривень х 1,109 = 1 032,80 гривень. Заборгованість з 1 грудня 2008 року по 31 грудня 2009 року = 1032,80 гривень х 13 місяців = 13 426, 40 гривень.

21. З 1 січня 2010 року заробітна плата медичних працівників збільшилась на 30 % та відповідно дорівнює 1 903,20 гривень (відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоровя»№ 1418 від 29 грудня 2009 року). Коефіцієнт підвищення дорівнює: 1 903,20 гривень : 1 464,00 гривень = 1,3. Місячний розмір виплати відшкодування = 1 032,80 гривень х 1,3 = 1342,64 гривень. Заборгованість з 1 січня 2010 року по 1 лютого 2010 року = 1342,64 гривень.

Загальна сума заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування шкоди ОСОБА_4 дорівнює 48777,70 гривень (118,20 гривень + 1002,60 гривень + 2470,50 гривень + 388,00 гривень + 1736,00 гривень + 1442,40 гривень + 1112,56 гривень + 917,17 гривень + 1014,90 гривень + 723,28 гривень + 1732,96 гривень + 2739,78 гривень + 2442,95 гривень + 2083,32 гривень + 1093,74 гривень + 656,20 гривень + 2061,00 гривень + 9341,80 гривень + 931,30 гривень + 13426,40 гривень + 1342,64 гривень).

В частині задоволення позовних вимог Марїнського міжрайонного прокурора Донецької області, ОСОБА_4 щодо стягнення з підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»компенсації в звязку з заборгованістю по щомісячним виплатам відшкодування шкоди, суд зазначає наступні підстави.

Згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати»№ 159 від 21 лютого 2001 року норми цього акту поширюються на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовуються у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до п. 3 вказаної постанови компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Тобто, ОСОБА_4 має право на компенсацію втрати частини грошових доходів в звязку з порушенням термінів їх виплати.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. Індекси споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, і місяці, що передує виплаті заборгованості, до розрахунків не включається.

1. 2001 рік

Період нарахування шкодиШкода, що не виплачена Приріст індексуСума компенсації

1234=2*3

липень 2001 року142,23133,7190,16

серпень 2001 року142,23134,2190,87

вересень 2001 року142,23133,3189,59

жовтень 2001 року142,23132,8188,88

листопад 2001 року142,23131,7187,32

грудень 2001 року142,23128182,05

Разом за 2001 рік1128,88 гривень 2. 2002 рік

Період нарахування шкодиШкода, що не виплачена Приріст індексуСума компенсації

1234=2*3

січень142,23125,8178,93

лютий164,7129212,46

березень164,7130,6215,10

квітень164,7127,4209,83

травень164,7128,1210,98

червень164,7132,3217,90

липень164,7135,8223,66

серпень164,7136,3224,49

вересень164,7135,8223,66

жовтень 164,7134,2221,03

листопад164,7132,5218,23

грудень 164,7129,3212,96

Разом за 2002 рік2569,22 гривень 3. 2003 рік

Період нарахування шкодиШкода, що не виплачена Приріст індексуСума компенсації

1234=2*3

січень142,23125,9179,07

лютий142,23123,5175,65

березень142,23121172,10

квітень142,23119,5169,96

травень194119,5231,83

червень194119,3231,44

липень217119,5259,32

серпень217123,3267,56

вересень217122264,74

жовтень 217119,1258,45

листопад217115249,55

грудень 217111,9242,82

Разом за 2003 рік2702,49 гривень 4. 2004 рік

Період нарахування шкодиШкода, що не виплачена Приріст індексуСума компенсації

1234=2*3

січень217108,9236,31

лютий217108,1234,58

березень240107,3257,52

квітень240105,8253,92

травень240104,4250,56

червень240103247,20

липень240103247,20

серпень240103,2247,68

вересень278,14100,6279,81

жовтень 278,1496,3267,85

листопад278,1493,2259,23

грудень 278,1488,6246,43

Разом за 2004 рік3028,29 гривень 5. 2005 рік

Період нарахування шкодиШкода, що не виплачена Приріст індексуСума компенсації

1234=2*3

січень305,985,5261,54

лютий305,983,6255,73

березень305,980,8247,17

квітень33879,5268,71

травень33878,4264,99

червень33877,4261,61

липень361,6476,8277,74

серпень361,6476,8277,74

вересень433,2476,1329,70

жовтень 433,2474,6323,20

листопад433,2472,5314,10

грудень 433,2472,5314,10

Разом за 2005 рік3396,33 гривень 6. 2006 рік

Період нарахування шкодиШкода, що не виплачена Приріст індексуСума компенсації

1234=2*3

січень456,6368,9314,62

лютий456,6365,9300,92

березень456,6366,4303,20

квітень456,6367,1306,40

травень456,6366,3302,75

червень456,6366,1301,83

липень488,5964,6315,63

серпень488,5964,6315,63

вересень488,5961,4299,99

жовтень 488,5957,3279,96

листопад488,5954,5266,28

грудень 520,8353,1276,56

Разом за 2006 рік3583,77 гривень 7. 2007 рік

Період нарахування шкодиШкода, що не виплачена Приріст індексуСума компенсації

1234=2*3

січень520,8352,4272,91

лютий520,8351,5268,23

березень520,8351,2266,66

квітень546,8751,2280,00

травень546,8750,3275,08

червень656,247308,41

липень68745309,15

серпень68744,1302,97

вересень68741281,67

жовтень 718,637,1266,60

листопад718,634,1245,04

грудень 718,631,4225,64

Разом за 2007 рік3302,36 гривень 8. 2008 рік

Період нарахування шкодиШкода, що не виплачена Приріст індексуСума компенсації

1234=2*3

січень718,627,7199,05

лютий718,624,3174,62

березень718,619,7141,56

квітень718,616,1115,69

травень718,614,7105,63

червень718,613,798,45

липень718,614,3102,76

серпень718,614,4103,48

вересень718,613,294,86

жовтень 718,611,381,20

листопад931,39,689,40

грудень 931,37,468,92

Разом за 2008 рік1375,63 гривень 9. 2009 рік (по 1 квітня 2009 року)

Період нарахування шкодиШкода, що не виплачена Приріст індексуСума компенсації

1234=2*3

січень1 032,804,445,44

лютий1 032,802,828,92

березень1 032,801,414,46

Разом за 2009 рік88,82 гривень Загальна сума компенсації в звязку з заборгованістю по щомісячним виплатам відшкодування шкоди ОСОБА_4 з 1 березня 2001 року по 1 квітня 2009 року дорівнює: 21175,79 гривень (1128,88 гривень + 2569,22 гривень + 2702,49 гривень + 3028,29 гривень + 3396,33 гривень + 3583,77 гривень + 3302,36 гривень + 1375,63 гривень + 88,82 гривень).

Визначаючи розмір моральної шкоди, підлягаючої відшкодуванню ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Відповідно до розяснень, викладений у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань та з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача і інших обставин. Зокрема, враховуються характер та тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Приймаючи до уваги вищезазначене, враховуючи глибину моральних та фізичних страждань ОСОБА_4 з приводу невиплати йому належного щомісячного грошового відшкодування шкоди з 2001 року, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визначеного розмірі моральної шкоди є обґрунтованими та відповідають дійсним обставинам справи.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних ОСОБА_4 моральних і фізичних страждань, з урахуванням: стану здоровя позивачу, тривалості порушеного права позивача, наслідків протиправних дій відповідача, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача. Так, суд, за особистою присутністю ОСОБА_4 у судовому засіданні, достовірно переконався в емоційному хвилюванні останнього з приводу припинення виплати належних йому грошових коштів, на ґрунті чого погіршилось його здоровя. За десять років судових тяжб ОСОБА_4 неодноразово змушений здійснювати поїздки до суду першої та апеляційної інстанцій, що потребувало багато зусиль, оскільки протягом останніх років має проблеми з функціонуванням ніжних кінцівок, та на теперішній час взагалі втратив фізичну можливість рухатися.

Відповідно до глибини фізичних і душевних страждань, враховуючи принципи виваженості, розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»на користь ОСОБА_4 60000,00 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позовні вимоги Марїнського міжрайонного прокурора, ОСОБА_4 щодо зобовязання підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»: - здійснювати щомісячну виплату коштів по відшкодуванню шкоди починаючи з 1 березня 2010 року;

- при кожному підвищенні заробітної плати медичним робітникам робити перерахунок щомісячної виплати коштів по відшкодуванню шкоди враховуючи коефіцієнт підвищення заробітної плати;

- виплачувати щомісячну виплату коштів по відшкодуванню шкоди безстроково є взаємоповязаними, та такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

З аналізу спеціальних законодавчих актів, які підлягають застосуванню у справах із відносин відшкодування шкоди, спричиненої втратою працездатністю вбачається, що фінансування та виплату шкоди безпосередньо призначає (здійснює підвищення) організація, на яку покладено обовязок проведення таких виплат. Зокрема, наказом підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»№ 121 від 15 листопада 1995 року прийнято зобовязання: виплатити ОСОБА_4 заборгованість по відшкодуванню шкоди (разову допомоги, щомісячних виплат); безстроково починаючи з вересня 1995 року виплачувати ОСОБА_4 частину втраченого заробітку з урахуванням індексу залежно від розміру посадового окладу останнього згідно з листом фонду соціального страхування України. З урахуванням вказаного, суд вважає, що необхідно лише зобовязати відповідача за первісним позовом проводити нарахування/підвищення належних сум виплат ОСОБА_4 відповідно до правових актів з 1 березня 2010 року (до вказаного часу в рішенні наведенні підстави стягнення заборгованості), а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

До набрання чинності з 1 квітня 2001 року Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»підстави перерахунку розміру сум відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну допомогу) визначалися п. 28 Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудових обовязків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23 червня 1993 року (зі змінами й доповненнями від 18 липня 1994 року № 492 та від 3 жовтня 1997 року № 1100). Відповідно до абз. 5 п. 28 вказаних Правил (в редакції 1994 року) розмір втраченого потерпілим заробітку перераховують у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору. Тобто, позовні вимоги ОСОБА_4 щодо зобовязання підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»перераховувати шкоду (розмір втраченого заробітку) на коефіцієнти підвищення тарифних ставок (окладів) працівників підприємства у разі кожного їх зростання є обґрунтованими. Перерахунок необхідно здійснювати шляхом множення розміру відшкодування шкоди, що склався на час чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), на коефіцієнт фактичного підвищення.

В частині зобовязання підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго» безстроково проводити ОСОБА_4 виплати відшкодування шкоди, суд крім вказаного додатково зауважує, що спрямовано на безпосередню реалізацію завдання цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України), а також на принцип процесуальної економії, та недопущення можливості винесення судами тотожних рішень.

Залишаючи без задоволення зустрічні позовні вимоги відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області щодо скасування акту про нещасний випадок форми Н-1 від 15 грудня 2003 року суд виходить з наступного.

15 грудня 2003 року санаторієм-профілакторієм «Курахівської ТЕС»складено акт про нещасний випадок, маючий місце 20 листопада 1986 року з ОСОБА_4 Не надаючи висновку щодо підстав зазначених відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області для скасування спірного акту, суд зазначає, що субєкти судового оскарження актів про нещасні випадки вичерпно зазначені в Положенні про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21 серпня 2001 року № 1094. Такими субєктами визначені: роботодавець, потерпілий, члени його сімї, особа, яка представляє його інтереси. Підставами для судового оскарження зазначеними субєктами актів про нещасні випадки є їх незгода із змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ). Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань безумовно має право на непогодження з висновками, формалізованими в акті про нещасний випадок. Таке непогодження стосується головного питання акту: пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом, оскільки саме вирішення цього питання має своїм наслідком виплату чи не виплату страхового відшкодування Фондом. Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що обовязок відшкодування шкоди ОСОБА_4 має бути покладено на підприємство автомобільного транспорту «Донбасенерго», тому жодним чином не зачіпає інтереси Фонду соціального страхування.

На підставі викладеного, 440, 441, 450, 457 ЦК України (в редакції 1963 року), Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудових обовязків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23 червня 1993 року (зі змінами й доповненнями від 18 липня 1994 року № 492 та від 3 жовтня 1997 року № 1100, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Мар?їнського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго» підприємство автомобільного транспорту «Донбасенерго», відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Марїнському районі Донецької області, відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Центрально-Міському районі м. Горлівка про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті ушкодження здоровя задовольнити частково.

Стягнути з відповідача відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»на користь ОСОБА_4 заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування шкоди з 1 березня 2001 року по 1 лютого 2010 року включно в розмірі 48770 (сорок вісім тисяч сімсот сімдесят) гривень 70 копійок.

Стягнути з відповідача відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго» на користь ОСОБА_4 компенсацію в звязку з заборгованістю по щомісячним виплатам відшкодування шкоди з 1 березня 2001 року по 1 квітня 2009 року в розмірі 21175 79 (двадцять одна тисяча сто сімдесят пять) гривень 79 копійок.

Стягнути з відповідача відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго»підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго» на користь ОСОБА_4 суму коштів по відшкодуванню моральної шкоди в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.

Зобовязати відповідача відкрите акціонерне товариство «Донбасенерго»підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»виплачувати на користь ОСОБА_4 щомісячну виплату коштів по відшкодуванню шкоди починаючи з 1 березня 2010 року у розмірі визначеному Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудових обовязків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23 червня 1993 року (зі змінами й доповненнями від 18 липня 1994 року № 492 та від 3 жовтня 1997 року № 1100).

Зобовязати відповідача відкрите акціонерне товариство «Донбасенерго»підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»при кожному підвищенні заробітної плати медичним працівникам робити перерахунок щомісячної виплати коштів по відшкодуванню шкоди ОСОБА_4, враховуючи коефіцієнт підвищення заробітної плати.

Зобовязати відповідача відкрите акціонерне товариство «Донбасенерго»підприємства автомобільного транспорту «Донбасенерго»виплачувати на користь позивача ОСОБА_4 щомісячну виплату коштів по відшкодуванню шкоди безстроково.

Зустрічні позовні вимоги відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марїнському районі Донецької області залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Марїнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис)А. С. Клікунова

Копія вірна:

СуддяА. С. Клікунова

Секретар