Рішення № 14239418, 16.03.2011, Дебальцевський міський суд Донецької області

Справа № 2-192/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2011 р. Дебальцевський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Кардашенко О.А.

при секретарі Москвичовії Н.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Петруновського Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дебальцеве справу за позовом ОСОБА_3 до Миронівської селищної Ради про визнання незаконним накладання дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди, суд -

Встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Миронівської селищної Ради про визнання незаконним накладання дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди, зазначила, що на неї було незаконно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани внаслідок чого їй було завдано моральну шкоду.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що дисциплінарне стягнення було накладено законно. Просив позов залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення сторін дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

5 травня 2004 року розпорядженням № 17 Миронівського селищного голови ОСОБА_3 призначено на посаду завідуючої Миронівської селищної бібліотеки.(а.с.5)

20 жовтня 2010 року розпорядженням Миронівського селищного голови № 50-В на ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани(а.с.6)

Як випливає із ч. 1 ст. 147 Кодексу законів про працю України, дисциплінарне стягнення може бути накладено на працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни. Причому характер цього порушення визначає вид дисциплінарного стягнення.

У розпорядженні про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому проявилося порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали причиною для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення повинно обов'язково містити і нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акту діючого законодавства, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядження № 50-В від 20 жовтня 2010 року зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до ст. 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен відібрати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. З матеріалів справи видно, що жодних письмових пояснень позивач відповідачу не давав. В розпорядженні не наведено яке саме порушення допустив заявник, за який його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Не зазначено де, коли, за яких обставин були позивачем вчинені дисциплінарні проступки. Крім того у розпорядженні про накладення дисциплінарного стягнення не вказано чітко за яке саме порушення дисципліни накладено стягнення. У акті перевірки зазначено перелік порушень, термін накладення дисциплінарного стягнення за які сплив.

В звязку з тим, що не вказаний час вчинення позивачем дисциплінарних проступків, то неможливо встановити чи дотримано відповідачем вимог ст. 148 КЗпП України щодо строків застосування дисциплінарного стягнення.

Оскільки до накладення дисциплінарного стягнення у позивачки не було відібрано письмові пояснення по суті порушення трудової дисципліни, то стягнення накладено з порушенням встановленого порядку накладення стягнення, а тому є незаконним.

Щодо вимог ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди у постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 р. № 4 зазначено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, якщо наявні порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплата належних йому грошових сум тощо), які призвели до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності.

Суд вважає, що внаслідок незаконного накладення дисциплінарного стягнення позивач зазнала моральних страждань, переживання, однак сума на якій наполягає позивачка є занадто завищеною та не відповідає реально заподіяній шкоді, посилання позивачки на погіршення стану її здоровя внаслідок накладення дисциплінарного стягнення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Тому вимоги про стягнення з Миронівської селищної ради моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у сумі 3000 грн.

В судовому засіданні встановлено, що позивачкою при зверненні до суду було сплачено на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., тоді як із позовних заяв немайнового характеру при зверненні до суду, відповідно до Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року та Постанови КМУ від 5.08.2009 року №825 «Про внесення змін до постанови КМУ від 21.12.2005 року №1258», їх сума складає: 17 грн. та 37 грн., відповідно.

Відповідно до п.1 ч.1 , п.1 ч.2 ст. 83 ЦПК України сума зайве сплачених судових витрат в сумі 83 грн. слід повернути позивачу.

Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Таким чином з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати в сумі 17 грн. та 8грн.50 коп., відповідно, а також оплату за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь позивача в сумі 37 грн.

На підставі ст.ст. 147, 148, 149, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60,83,88 209,213-215,218,294 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_3 до Миронівської селищної Ради про визнання незаконним накладання дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати розпорядження Миронівського селищного голови № 50-В від 20 жовтня 2010 р. про накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани незаконним.

Стягнути з Миронівської селищної Ради на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 3000 грн.

Стягнути з Миронівської селищної Ради на користь держави судовий збір в сумі 17 грн., та 8,5 грн.

Стягнути з Миронівської селищної Ради на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн..

Зобовязати Головне управління Державного казначейства в Донецькій області повернути ОСОБА_3 суму витрат на інформаційне забезпечення розгляду справи сплачену нею в більшому розмірі, ніж це встановлено законом, та перераховану на розрахунковий рахунок 31216259700026 Отримувач Державний бюджет м. Дебальцеве ЄДРПОУ 34686474 МФО 834016 Банк: УДК у Донецькій області на підставі квитанції № 4 від 04.11.10 року в розмірі 83 (вісімдесят три) грн.

Вступна та резулятивна частина рішення ухвалена в нарадчій кімнаті, та проголошена 26.01.2011 р.

Повний текст рішення складений 31.01.2011 р.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Донецької області через суд міста Дебальцеве.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дебальцевського

міського суду О. А. Кардашенко