Рішення № 1423769, 25.02.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2008 р. Справа № 56/36-08

вх. № 954/4-56

Суддя господарського суду Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Гуцевич М.П.

за участю представників сторін:

позивача - Бірюкова О.В. (довіреність № 545 від 04.04.2007р.); відповідача - Люлька С.Л. (довіреність б/н 25.02.2008р.); 3-ї особи - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання Південна залізниця в особі Харківської дистанції захисних лісонасаджень, м.Харків

3-я особа - Міністерство транспорту та зв'язку України, м.Київ

до Панютинської селищної ради, с.Панютине м.Лозова

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв"язку України права власності на майно, що знаходиться в повному господарському віданні позивача, а саме на таке нерухоме майно: нежитлову будівлю контори, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-а, 1959 року побудови, площею 134,8 кв.м.; нежитлову будівлю майстерень, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-б, 1944 року побудови, площею 121,8 кв.м.; нежитлову будівлю гаражу, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-в, 1994 року побудови, площею 34,1 кв.м.; нежитлову будівлю льоху з підвісом, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-д, 1944 року побудови, площею 41,6 кв.м.; нежитлову будівлю сараю, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-ж, 1994 року побудови, площею 57,8 кв.м. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

21.02.2008р. до канцелярії суду від відповідача на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 12.02.2008р. надійшли наступні документи: довідка про юридичну адресу та банківські реквізити відповідача; копія свідоцтва про державну реєстрацію відповідача; копія довідки № 11019 від 03.12.2003р. щодо знаходження відповідача в ЄДРПОУ; копія довідки Харківського обласного управління статистики щодо відповідача.

Відповідачем також надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що реєстрацію права власності на нерухоме майно, відповідно до п. 1.3. "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за № 6/5 від 28.01.2003р., здійснюють комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. Позивач до Лозівського БТІ з приводу реєстрації права власності на спірні об'єкти нерухомого майна не звертався. надані позивачем документи до виконавчого комітету Панютинської селищної ради не є підставою для реєстрації права власності. У зв'язку з відсутністю у позивача необхідних документів, які свідчили б про його право власності на вищезазначені об'єкти, відповідач просить повністю відмовити позивачу у позові.

Надані відповідачем документи долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечує та надав для долучення до матеріалів справи копії листів позивача № 163 від 25.07.2007р. та № 208 від 26.09.2007р. з проханням до відповідача оформити право власності та видати свідоцтво на будівлі, що перебувають на балансі позивача; копію листа позивача № 166 від 25.07.2007р. з відомостями щодо основних засобів (споруд), які знаходяться на балансі позивача; копію Державного акту на право постійного користування землею.

Суд долучає надані представником відповідача документи до матеріалів справи.

На підставі того, що відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечує, представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог в частині стягнення судових витрат та просить судові витрати покласти на позивача.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

На балансі позивача, як структурного підрозділу СТГО Південна Залізниця, знаходяться об'єкти:

- нежитлова будівля контори, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-а, 1959 року побудови 134,8 кв.м.;

- нежитлова будівля майстерень, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-6, 1944 року побудови 121,8 кв.м.;

- нежитлова будівля гаражу, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-в, 1994 року побудови 34,1 кв.м.;

- нежитлова будівля льоху з підвісом, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-д, 1944 року побудови 41,6 кв.м.;

- нежитлова будівля сараю, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-ж, 1994 року побудови 57,8 кв.м.

Ці об'єкти були збудовані Залізницею за власні кошти господарським способом для виконання робіт по захисту залізничної колії та інших її облаштувань від несприятливих кліматичних умов та факторів з метою забезпечення безпечного та безперебійного руху залізничного транспорту.

У відповідності до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Міністерством юстиції України, 26.09.2007р. позивач з метою оформлення правовстановлюючих документів на зазначені вище об'єкти звертався листами за № 163 від 25.07.2007р. та № 208 від 26.09.2007р. до Панютинського селищного голови для оформлення самовільно побудованих об'єктів нерухомого майна, що перебувають на балансі Харківської дистанції захисних лісонасаджень.

Рішенням виконавчого комітету Панютинської селищної ради № 177 від 31.10.2007 року позивачу було відмовлено у реєстрації вищевказаних об'єктів; але надано дозвіл на збереження об'єктів самочинного будівництва та рекомендовано звернутися до суду.

02.11.2007р. позивач звернувся до державного сектору архівів СТГО Південна залізниця з запитом за № 247 про надання за наявності актів вводу в експлуатацію та проектно - технічної документації на нежитлові будинки Харківської дистанції захисних лісонасаджень. У своєї відповіді на запит архів повідомив, що надати інформацію не має можливості, оскільки в архіві знаходяться на зберіганні акти вводу в експлуатацію з 1977 року по 2000 рік.

02.11.2007 року позивач звернувся до ДП "Проектно - вишукувальний інститут залізничного транспорту "Укрзалізничпроект" про надання інформації стосовно проектно - технічної документації та актів вводу в експлуатацію на нежитлові будинки, що перебувають на балансі Харківської дистанції захисних лісонасаджень.

Згідно відповіді ДП "Проектно - вишукувального інституту залізничного транспорту "Укрзалізничпроект", проектно - кошторисна документація, яка була розроблена до 1962 року відсутня, та актів введення в експлуатацію не повинно бути.

З метою отримання документів, необхідних для оформлення права власності на спірні об'єкти нерухомого майна, позивач звертався до наступних організацій: 06.11.2007 року листом за вих. № 254 - до державного архіву Харківської області, 06.11.2007 року листом за вих. № 257 - до ВАТ "Харківський проектно-вишукувальний інститут об'єктів транспорту "АТ "Хардіпротранс", 06.11.2007 року листом за вих. № 258 - до архівного відділу Лозівської районної державної адміністрації, 20.11.2007 року листом за вих. № 267 - до архівного відділу Лозівської міської ради про архівні данні.

На вищевказані запити позивачем отримано відповіді про те, що архівні дані відсутні.

Відповідно до ст. 116 Конституції України, управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснює Кабінет Міністрів України. Закон України "Про управління об'єктами державної власності" покладає управління цим майном на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 74 Господарського кодексу України, державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва, зазначених у статті 44 Кодексу, і несе відповідальність усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Відповідно до п. 1.1. Статуту, Південна залізниця (далі Залізниця) це створене згідно з статтями 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутне територіально - галузеве об'єднання, засноване на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця), що входить до сфери управління Міністерства транспорту України.

Згідно п. 4.1., 4.2. Статуту, майно Залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд вчинюючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту. Майно Залізниці становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у балансі залізниці.

Положенням про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 № 789, встановлено, що МТЗУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство транспорту та зв'язку України є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі ... залізничного транспорту (п. 1). Міністерство транспорту та зв'язку України здійснює державне управління в галузі транспорту (п.п. 1 п. 4) забезпечує ефективне використання державного майна підприємствами, що належать до сфери його управління (п.п. 12 п. 4), виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належить до сфери його управління (п.п. 29 п. 4).

Статут Залізниці, у відповідності до статті 4 Закону України "Про залізничний транспорт", затверджений наказом Міністерства транспорту України від 29.12.1997 № 457, погоджений з Міністерством економіки України та Антимонопольним комітетом України.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про залізничний транспорт" майно, закріплене за залізницями є загальнодержавною власністю.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 № 1952-ІУ встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України. До об'єктів нерухомого майна відносяться земельні ділянки, а також об'єкти розташовані на земельній ділянці (будівлі, споруди тощо).

Відповідно до ст. 68 Земельного Кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно - побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України - право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 3 статті 136 Господарського кодексу України встановлено, що щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що міністерство транспорту та зв'язку України є фактичним власником нерухомого майна, яке знаходиться у повному господарському віданні позивача, що підтверджується технічними паспортами, Державним актом на право постійного користування землею та технічним висновком.

Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачається обов’язкова державна реєстрація виникнення права власності на таке майно, тобто право власності на вперше створене нерухоме майно може виникнути тільки з моменту державної реєстрації або за рішенням суду.

Таким чином, позивачу для реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна необхідно мати правовстановлюючий документ, який би засвідчував право власності на вищевказані об'єкти нерухомості. Так, відповідно до п.10 Додатку 1 "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5 (у редакції наказу від 28 січня 2003 року № 6/5) одним з таких документів є рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача за його заявою.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м.Київ, пр.Перемоги, 14) право власності на нерухоме майно, що знаходиться в повному господарському віданні Статутного територіально - галузевого об'єднання Південна залізниця (61052, м.Харків, вул.Червоноармійська, 7; код ЄДРПОУ: 01072609), а саме:

- нежитлову будівлю контори, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-а, 1959 року побудови, площею 134,8 кв.м.;

- нежитлову будівлю майстерень, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-б, 1944 року побудови, площею 121,8 кв.м.;

- нежитлову будівлю гаражу, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-в, 1994 року побудови, площею 34,1 кв.м.;

- нежитлову будівлю льоху з підвісом, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-д, 1944 року побудови, площею 41,6 кв.м.;

- нежитлову будівлю сараю, за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Лермонтова, 16-ж, 1994 року побудови, площею 57,8 кв.м.

Повний текст рішення підписано "26" лютого 2008 року.

Суддя Кухар Н.М.