Постанова № 1423124, 04.03.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.08 Справа№ 8/24А

16 год. 20 год.

зал судового засідання № 504

Господарський суд Львівської області у складі: судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Габаковській Х.В.

розглянув у судовому засіданні матеріали справи за позовом: Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Державного комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора № 2”, м. Борислав

про стягнення 13 893, 84 грн. економічних санкцій

за участю представників:

від позивача: Рущак О.О. –гол.спеціаліст-юрисконсульт

від відповідача: Щерба О.С. - юрисконсульт

Стефанишин П.І. - начальник

Права та обов"язки представникам сторін у відповідності до ст.ст. 27, 29, 49, 51 КАС України роз"яснено.

В С Т А Н О В И В :

Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області (позивач) звернулася з позовною заявою про стягнення із Державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» (відповідач) економічних санкцій в розмірі 13893,84 грн.

Ухвалою від 04.02.2008 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 04.03.2008 р.

У судове засідання 04.03.2008 р. з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, наведених у позовній заяві, зокрема, посилаючись на те, що Держінспекцією цін було проведено перевірку порядку формування та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги, в результаті чого виявлено порушення державної дисципліни цін, а саме включення у вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині доплати за технічне обслуговування та енергопостачання ліфтів фактично ненаданих послуг.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив повністю з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву № 110 від 03.03.2008 р., зокрема: при розрахунку вартості обслуговування ліфта відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 р. “Про порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”, відповідно до якої витрати на технічне обслуговування ліфтів є обов’язковою комунальною послугою і відповідач несе витрати незалежно від того, чи хочуть мешканці користуватися цією послугою, чи ні; рішенням МВК Бориславської міської ради № 485 від 24 листопада 2005 року " Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджено доплату до базового тарифу за технічне обслуговування ліфтів в розмірі 0, 15 грн. / 1 кв. м заг. площі та за електроенергію спожиту ліфтами - 0, 03 грн. / 1 кв. м заг. площі, наведене рішення є чинне і житлово- експлуатаціна контора № 2 на підставі даного рішення проводила доплату до базового тарифу за технічне обслуговування ліфтів в розмірі 0, 18 грн / 1 кв. м загальної площі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши думку представників сторін, суд встановив.

Держінспекцією цін було проведено перевірку порядку формування та застосування відповідачем тарифів на житлово-комунальні послуги, в результаті чого виявлено порушення державної дисципліни цін, а саме включення у вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині доплати за технічне обслуговування та енергопостачання ліфтів фактично ненаданих послуг. Результати перевірки відображено в акті перевірки від 29.11.2007 р. № 001090, яким встановлено наступне.

Пунктом першим рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області від 22 лютого 2007 р. № 56, встановлено вартість однієї поїздки у пасажирському ліфті при обладнанні його блоком керування з допомогою електронних карток у розмірі 0,1058 грн. Отже, доплата до базового тарифу на послуги з утримання будинкових та прибудинкових територій за технічне обслуговування та енергопостачання ліфтів повинна нараховуватись тільки мешканцям, які користуються ліфтом, у встановленому вказаним рішенням розмірі - 0,1058 грн. за 1 поїздку.

Перевіркою виявлено, що відповідач, в порушення п. 1 рішення № 56 Бориславської міськради за період, що перевірявся, при нарахуванні мешканцям плати за користування ліфтом до базового тарифу на послуги з утримання будинкових та прибудинкових територій включало доплату у розмірі 0,22 грн. за кожний квадратний метр загальної площі будинків, які обладнано ліфтовими терміналами, крім загальної площі перших поверхів,.

Відтак нарахування мешканцям доплати до базового тарифу за користування ліфтом у розмірі, визначеному ДКП ЖЕК №2 на основі власних розрахунків, а не на підставі рішення органу місцевого самоврядування, порушує державну дисципліну цін, зумовлює нарахування плати за фактично ненадані послуги та отримання відповідачем у справі за період з серпня до жовтеня 2007 р. необгрунтованої виручки у розмірі 4631,28 грн., згідно з розрахунком позивача.

представником позивача також подано розрахунок необгрунтовано отриманої виручки.

Так, відповідно до розрахунку за серпень-жовтень 2007 р. мешканцями 9-тьох будинків, які обслуговуються ДКП ЖЕК №2, здійснено 57300 поїздок на суму 6062,34 грн. ДКП ЖЕК №2 нараховано вказаним мешканцям будинків за цей період плату за користування ліфтами у розмірі 16130,34 грн. Необгрунтовано отримана виручка становить 4631,28 грн.

Держінспекцією цін було прийнято рішення № 215 від 11.12.2007р. про застосування до ДКП ЖЕК № 2 економічних санкцій на суму 13 893,84 грн. Рішення позивачем не оскаржувалось. На момент розгляду справи в суді є чинним.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 11.12.2007 р. № 215 про перерахування на відповідні рахунки бюджету економічних санкцій, проте вказана претензія не задоволена.

Заперечення відповідача не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки порушення державної дисципліни цін, а саме проведення відповідачем доплати до базового тарифу за технічне обслуговування ліфтів в розмірі 0, 18 грн / 1 кв. м загальної площі мало місце стосовно користування пасажирськими ліфтами, оснащеними блоками керування з допомогою електронних карток, щодо яких рішенням виконкому Бориславської міської ради від 22.02.2007 р. № 56 встановлено вартість однієї поїздки у таких ліфтах –0,1058 грн.

Відповідно до ст. 14 ЗУ “Про ціни та ціноутворення” вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Згідно з п. 1.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю. Відповідно до 2.1. Необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється: при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства; при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до п. 3.1 наведеної Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Відтак вимога позивача є обгрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись п.6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 17, 69, 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора № 2” (82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Зелена, 90, р/р 26009301450059 в ПІБ м. Борислава, МФО 325406, ЗКПО 02128253):

-в дохід Держбюджету м. Борислава Львської області - р/р 31111106700012 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22402093: код 21081100 - 13893,84 грн. –економічних санкцій;

- в дохід Держбюджету України –138,94 грн. –судового збору.

Виконавчі листи видати після набранням постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений і підписаний 04.03.2008 р.

Суддя