Рішення № 14230323, 13.05.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа 2-263/2009 p.

PIШEHHЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді І.В.П»ЯТНИЧУК,

при секретарі Р.Г. Ландар, П.А.Чистякові, А.А.Асадчій,

за участю представника відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-ті особи: 12-та Київська Державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, Головне управління юстиції в м. Києві про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, 3-і особи: 12-та Київська Державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції в м. Києві про продовження строку на прийняття спадщини за законом та визнання права на обов»язкову частку в спадщині, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2005 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_3 та з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог просив постановити рішення, яким продовжити йому строк на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_6, визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 08.07.2003 року видане 12-ою Київською нотаріальною конторою на ім"я ОСОБА_3 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_6 відносно 1\2 частини квартири АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на 1\2 частину вищевказаної квартири, а також на 1 \4 частину жилого будинку АДРЕСА_2, 1\4 частину квартири АДРЕСА_3.

В обгрунтування заявлених позовних вимог посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6, в зв"язку з чим відкрилась спадщина на належне померлому майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 та на майно яке придбано в період перебування його батька в шлюбі з ОСОБА_3, а саме на частину жилого будинку АДРЕСА_2, частину квартири АДРЕСА_3. Вказуючи на те, що в січні 1979 р. зареєстровано шлюб між його батьком та відповідачкою ОСОБА_3 в період перебування в шлюбі даним подружжям за спільні кошти виплачено пайові внески за квартиру АДРЕСА_3 та придбано в 1988 р. будинок АДРЕСА_2. Зазначав, що відповідачкою умисно не було йому повідомлено про смерть батька, не зазначено його як спадкоємця в заяві про прийняття спадщини в нотаріальній конторі, тому ним своєчасно не подавалась заява до нотаріальної контори, внаслідок чого відповідачка як дружина померлого, без його участі оформила все спадкове майно на себе. На підставі ст. ст. 529, 550 ЦК України 1963 року, ст. 60 Сімейного Кодексу України просив заявлені позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка в свою чергу звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2 та просила суд постановити рішення, яким продовжити їй строк на прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на грошові внески які зберігаються в філії Святошинського відділення Ощадбанку № 8069X0453 в м. Києві на рахунку № НОМЕР_1 та на рахунку № НОМЕР_2 та в філії Святошинського відділення Ощадбанку № 8069\0487 м. Києва на рахунку НОМЕР_3, визнати її право на обов»язкову частку спадщини в вказаних вкладах в розмірі 4356 грн. 70 коп.

В обгрунтування заявлених вимог зустрічного позову вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_6, спадкоємцями першої черги після якого залишились вона -дружина та ОСОБА_2 - син, 20.05.2003 р. вона звернулась до Дванадцятої Київської державної контори з заявою про оформлення спадщини, 23.07.2004 р. вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Крім вказаного спадкового майна на яке нею було одержано свідоцтво, її чоловіком були залишені грошові вклади в філії Святошинського відділення Ощадбанку № 8069\0453 в м. Києві на рахунку № НОМЕР_1 - в сумі 1129 грн. 20 коп. та на рахунку № НОМЕР_2 - в сумі 6512 грн. 55 коп. та в філії Святошинського відділення Ощадбанку № 8069\0487 м. Києва на рахунку НОМЕР_3 - в сумі 970 грн. 80 коп., які він заповів своєму онуку ОСОБА_5, вказувала що вона має право на обов»язкову частку з даних грошових внесків яка дорівнює 4356 грн. 70 коп. Враховуючи наведене просила продовжити їй строк на прийняття спадщини на дані грошові вклади та визнати її право на отримання обов»язкової частки в вказаних вкладах яка дорівнює 4356 грн. 70 коп., та на підставі ст. ст. 529, 535 ЦК України 1963 року, просила вказані вимоги зустрічного позову задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, та просив їх задовольнити посилаючись при цьому на обставини справи викладені в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, вказуючи на те, що він син ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, його батько перебував з 1979 р. в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3, відносини у нього з батьком були складні, однак вони періодично спілкувались як по телефону так і особисто, останній раз бачились в січні 2002 р. а потім спілкувались по телефону, починаючи з листопада - грудня 2002 р. на його телефонні дзвінки в квартиру батька ніхто не відповідав, в подальшому він приїздив в квартиру батька, але двері йому ніхто не відчиняв, приблизно через рік він вирішив звернутись до ЖЕО за місцем реєстрації батька і тільки там дізнався що його батько помер. Вказував на те, що відносини у нього з батьком не були близькими спілкувались вони при житті не часто, з дружиною батька ОСОБА_3 він також не мав близьких, родинних стосунків, наголошував на тому що останньою приховувався від нього факт смерті батька, оскільки в квартирі батька був номер телефону як його так і його сина, однак ні йому, ні його сину, ні його колишній дружині з якою батько також іноді спілкувався повідомлено не було. Крім того наголошував, що і в заяві про прийняття спадщини відповідачка вказує, що крім неї інших спадкоємців немає, хоча знала на той час що у померлого є син. Вказував, що до нотаріальної контори після того як дізнався що його батько помер він не звертався, оскільки спочатку його хвилювало питання де похований його батько і він шукав його могилу, а потім вже звернувся з позовом до суду, вважає, що строк звернення до суду - строк позовної давності ним не пропущений, оскільки він звернувся до суду 09.11.2005 р. Щодо спадкового майна вказував, що квартиру АДРЕСА_1 його батько отримав в результаті розміну квартир після розлучення з його матір»ю, в подальшому приватизував квартиру на своє їм. »я, а інше спадкове майно будинок АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя, його батька та ОСОБА_3 оскільки придбаний в період перебування їх з останньою в шлюбі за спільні кошти на ім. »я відповідачки, квартира АДРЕСА_3 є кооперативною пайовий внесок за дану квартиру також сплачено під час перебування в шлюбі відповідачки з його батьком. Враховуючи наведене просив заявлені вимоги задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні проти заявлених вимог основного позову заперечувала в повному обсязі, вказуючи на те, що позивач взагалі ніколи не цікавився життям батька, не давав йому жодної матеріальної чи моральної допомоги, років за шість до смерті він взагалі припинив спілкуватись з батьком, хоча на той час вони жили дуже скрутно і ОСОБА_6 потребував допомоги сина, наголошувала на тому, що смерть чоловіка не від кого не приховувала, оскільки чоловік помер у лікарні, перед похованням привозила його тіло додому на вулиці перед будинком було прощання, був почесний караул з військомату, батюшка з півчими, всі сусіди проводили померлого, тобто поховання ОСОБА_6 не було проведено таємно., Вказувала, що після смерті ОСОБА_6 її дочка ОСОБА_4 телефонувала за номерами які залишив позивач, але по одних номерах не відповідали, по іншому після повідомлення про смерть ОСОБА_6 її зовсім обсміяли. Наголошувала, що позивач жодного разу за три роки після смерті батька не приходив до них додому, не цікавився своїм батьком, в подальшому коли дізнався про смерть батька, не цікавився його похованням, витратами на виготовлення пам»ятника і не відвідував могилу. Щодо спірного спадкового майна вказувала, що будинок АДРЕСА_2 не може бути спірним спадковим майном, оскільки придбаний в 1988 р. виключно за кошти її доньки - ОСОБА_4, а був придбаний на її ім. »я оскільки донька на той час не мала часу на оформлення угоди купівлі-продажу, про те, що будинок її доньки знав і ОСОБА_6 і його син, щодо квартири АДРЕСА_3 то дана квартира є кооперативною і пайові внески по даній квартирі після реєстрації шлюбу її з ОСОБА_6 виплачувались з ощадної книжки на яку їх перераховував її колишній чоловік ОСОБА_7 як аліменти на їх доньку ОСОБА_4, крім того зазначала що свідоцтво про право власності на дану квартиру донькою отримано лише в 2006 р. тобто до 2006 р. квартира належала ЖБК « Домобудівельник» і не є спільною сумісною власністю. Щодо заявлених зустрічних позовних вимог зазначала, що її чоловіком були залишені грошові вклади в філії Святошинського відділення Ощадбанку № 8069\0453 в м. Києві на рахунку № НОМЕР_1 - в сумі 1129 грн. 20 коп. та на рахунку № НОМЕР_2 - в сумі 6512 грн. 55 коп. та в філії Святошинського відділення Ощадбанку № 8069\0487 м. Києва на рахунку НОМЕР_3 - в сумі 970 грн. 80 коп., які він заповів своєму онуку ОСОБА_5, вказувала що вона має право на обов»язкову частку з даних грошових внесків яка станом на 24.06.2008 р. з урахуванням 9 % річних по даним вкладам дорівнює 4356 грн. 70 коп. так як загальна сума вкладів дорівнює 13070 грн. 08 коп. Враховуючи наведене просила продовжити їй строк на прийняття спадщини на дані грошові вклади та визнати її право на отримання обов»язкової частки в вказаних вкладах яка дорівнює 4356 грн. 70 коп., заявлені нею зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_1 підтримала зустрічні позовні вимоги та просили їх задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в зустрічній позовній заяві, та вважала що відсутні підстави для задоволення вимог основного позову оскільки дані вимоги не обгрунтовані та безпідставні.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду двічі заяви в яких проти вимог зустрічного позову заперечував, просив розглядати справу в його відсутності, що суд з урахуванням думки учасників судового розгляду вважає з можливе.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні проти вимог заявленого основного позову заперечувала, вказувала, що будинок АДРЕСА_2 придбаний виключно за її кошти що неодноразово підтверджувалось рішеннями Макарівського районного суду Київської області, щодо квартири АДРЕСА_3 то зазначала, що пайові внески за дану квартиру сплачувались за рахунок аліментів які надавав на її утримання її батько, ОСОБА_6 жодних коштів на виплату пайових внесків по даній квартирі не вносив, крім того вважала, що строк подачі заяви про прийняття спадщини позивачем пропущено без поважних причин, оскільки останній не бажав знати нічого про свого батька, не цікавився його життям та смертю, не ніс жодних витрат по його похованню.

Представник третьої особи 12-тої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не зявився, направив лист в якому просить розглядати справу у його відсутності, що суд з урахуванням думки учасників судового розгляду вважає за можливе.

Представник третьої особи Головного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не зявився, направив лист в якому просить розглядати справу у його відсутності, що суд з урахуванням думки учасників судового розгляду вважає за можливе.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги основного позову підлягають задоволенню частково, а в задоволенні вимог зустрічного позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що, 08.07.2003 року 12-тою Київською державною нотаріальною конторою відповідачці ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, як спадкоємиці майна гр.ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з свідоцтва про народження виданого 15 березня 1976 року серія НОМЕР_4 ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_2 -позивача.

Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу від 12.01.1979 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 уклали шлюб 12 січня 1979 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 26.11.2002 року НОМЕР_5 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та знятий з реєстрації в зв"язку зі смертю з місця свого постійного проживання - квартири АДРЕСА_1 -10.07.2003 року.

З заяви відповідачки від 08 липня 2003 року, що міститься в спадковій справі вбачається, що вона повідомляла 12-ту Київську державну нотаріальну контору про те, що інших спадкоємців передбачених законом крім неї немає та відповідно нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 08.07.2003 р. на квартиру АДРЕСА_1 лише на ім. »я ОСОБА_3

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 20.11.1996 року, виданого Ленінградською районною державною адміністрацією міста Києва ОСОБА_6 на праві приватної власності належить однокімнатна квартира АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 грудня 1977 року ОСОБА_3 видано обмінний ордер № 5404 на право зайняття квартири АДРЕСА_3 з сімєю дві особи: вона, донька - ОСОБА_4.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з квитанції від 06.12.1977 року вбачається, що відповідачкою на рахунок ЖБК „Домобудівельник" сплачено пайовий внесок в розмірі 3378, 00 крб.

З довідки ЖБК „Домобудівельник" від 01.12.2005 року за № 129 вбачається, що відповідачка є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_3 та 01 жовтня 1988 року нею сплачено повністю суму пайового внеску в розмірі 5858 крб. за цінами 1978 року за.

В даний час у вищевказаній квартирі зареєстровані дві особи: ОСОБА_4 - 3-тя особа по справі та її донька ОСОБА_14

Відповідно до договору купівлі - продажу укладеного 03 вересня 1988 року між відповідачкою ОСОБА_3 та ОСОБА_15, ОСОБА_3 належить жилий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_2.

З наданих відповідачкою рахунків на сплату комунальних послуг вбачається, що плата за користування квартирою АДРЕСА_1 нараховувалась на одну особу - ОСОБА_6, з врахуванням його пільг як інваліда Великої Вітчизняної війни. Також останній користувався пільгами і по сплаті послуг місцевого та міжміського електрозв"язку.

Відповідачкою надано суду рахунки-замовлення та квитанції, з яких видно, що саме ОСОБА_3 займалась захоронениям свого померлого чоловіка ОСОБА_6 та встановленням пам"ятника на його могилі.

Як вбачається з матеріалів справи після померлого ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилися грошові внески які зберігаються в філії Святошинського відділення Ощадбанку № 8069\0453 в м. Києві на рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 1129 грн. 20 коп. від 26 серпня 2000 р. та на рахунку НОМЕР_2 в розмірі 6512 грн. 55 коп. від 23 серпня 2000 р., на рахунку НОМЕР_3 в розмірі 970 грн. 80 коп. від 27.08.2000 р. вказані вклади відповідно до повідомлень № 0648056 та № 0648057 та № 688630 ОСОБА_6 заповів онуку ОСОБА_5

Допитана судом за клопотанням позивача свідок ОСОБА_12. вказувала суду на те що є колишньою дружиною позивача, від шлюбу у них є син ОСОБА_5, як вона так і її син спілкувались з ОСОБА_6, однак і їх не було повідомлено про смерть діда. Вказувала, що спілкувалась вона з ОСОБА_6 часто, вітала його з днем народження, вже після смерті вона телефонувала за домашнім номером ОСОБА_6 але і від неї приховували факт його смерті, однак дані твердження суд сприймає критично, оскільки свідок не може достовірно стверджувати хто саме вводив її в оману не повідомляючи що ОСОБА_6 помер. Крім того свідок повідомляла, що ОСОБА_6 спілкувався і з її сином, своїм внуком, обов»язково вітав його з днем народження, і після того як не привітав в 2002 р. з днем народження, вони почали хвилюватись і телефонувати до нього додому, однак ні вона ні її син за адресою діда не приїздили, і дізнались про смерть лише від позивача приблизно через рік, в подальшому відвідували могилу діда. Вказувала, що у діда був телефон її сина - його онука і відповідачка могла повідомити їм про його смерть.

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, допитані судом за клопотанням відповідачки вказували суду на те, а саме:

Свідок ОСОБА_10 показала суду, що добре знає ОСОБА_3 та знала ОСОБА_6, вони є сусідами, її чоловік часто спілкувався з ОСОБА_6, який хворів, пояснила, що ОСОБА_6 часто скаржився на те, що його не відвідує син, жодного разу свідок позивача не бачила, не було його також ні на похоронах, ні на роковинах смерті ОСОБА_6, зазначала, що про ОСОБА_6 піклувались лише його дружина - ОСОБА_3 та її донька ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_16 показала суду, що добре знає ОСОБА_3, знала покійного ОСОБА_6, вони сімями часто відпочивали разом, їздили на дачу, жодного разу позивача не бачила, ОСОБА_6 скаржився, що син його не вітає з святами не піклується про нього та не допомагає йому. Зазначала, що ОСОБА_6 хворів, догляд за ним здійснювала ОСОБА_3, вона позичала кошти для купівлі ліків. Матеріальне становище сімї було скромним.

Свідок ОСОБА_8 вказував суду на те, що проживає в селі Чорногородка Макарівського району Київської області, знає добре і ОСОБА_4 і ОСОБА_3, знав і ОСОБА_6, часто допомагав їм по господарству, виконував прохання ОСОБА_4 щодо господарювання в буд. АДРЕСА_2. Вказував, що розраховувалась з ним за виконані роботи саме ОСОБА_4, оскільки він знає що вона господиня даного будинку, може стверджувати, що ОСОБА_6 приїздив на дачу як гість і тільки відпочивав там, оскільки вже хворів.

Свідок ОСОБА_11 показала суду на те, що з 1996-1997 року знайома з сімєю ОСОБА_3, вони є сусідами по дачі, знала покійного ОСОБА_6, коли він перебував на лікуванні у військовому госпіталі, де вона працює, відвідувала його, часто з ним спілкувалась і він скаржився, що його не відвідує син та онук. ОСОБА_6 хворів і ОСОБА_3 здійснювала за ним догляд, іноді позичала у неї кошти для купівлі ліків. Показала, що перед похоронами ОСОБА_6 вона разом з ОСОБА_4 по телефону за записником померлого ОСОБА_6 повідомляли родичів і знайомих про смерть останнього, телефонували і сину померлого, щоб повідомити про смерть батька, однак коли запросила до телефону ОСОБА_2, то там запитали „хто це" і більше вони не телефонували. ОСОБА_2 не знає і ніколи не бачила.

Як встановлено судом в судовому засіданні відповідачкою не надано суду жодних доказів тому, що нею особисто чи будь ким за її дорученням було повідомлено позивачу про смерть його батька, посилання на те, що їй не було відомо про місце проживання позивача суд сприймає критично, оскільки те що вона не мала даних відомостей і не прийняла жодних мір для встановлення місця проживання позивача та те, що вона не повідомила про існування позивача при звернення до 12-ої Київської державної нотаріальної контори де могли б встановити місце його проживання і повідомити про існування спадкового майна, вказує на те, що відповідачка вважала себе єдиною спадкоємицею після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6

Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки відповідачкою 08.07.2003 року отримано свідоцтво про право на спадщину за законом, тобто до набрання чинності цим Кодексом, то суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосовувати норми Цивільного кодексу України 1963 року.

Згідно ст. 550 ЦК України 1963 року строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Судом встановлено, що позивачу протягом шестимісячного терміну не було відомо про смерть спадкодавця, а відповідачка при прийнятті спадщини та поданні заяви до нотаріальної контори не повідомила про інших спадкоємців за законом, хоча вона достовірно знала про наявність таких спадкоємців та мала таку можливість.

Виходячи із зазначеного та пояснень позивача, щодо поважності пропуску строку на прийняття спадщини, а саме: що відносини у нього з батьком були складні, спілкувались вони не часто, періодично спілкувались як по телефону так і особисто, останній раз бачились в січні 2002 р. а потім спілкувались по телефону, влітку його батько часто бував на дачі, часто лежав в шпиталі чи бував в санаторії, тому коли ніхто не відповів в квартирі батька на його телефонний дзвінок він уваги не придав, в подальшому він приїздив в квартиру батька, але двері йому ніхто не відчиняв, приблизно через рік він вирішив звернутись до ЖЕО за місцем реєстрації батька і тільки там дізнався що його батько помер, а також те, що відповідачкою про смерть ОСОБА_6 не повідомлено не тільки позивача, а й його колишню дружину, онука з яким також ОСОБА_6 рідко, але спілкувався, суд вважає за можливе продовжити ОСОБА_2 строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 529 ЦК України 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, дружина і батьки померлого.

Таким чином суд вважає, що позивач та відповідачка мають право на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 в рівних частках.

А тому слід визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 08 липня 2003 року, видане 12-ою Київською державною нотаріальною конторою в частині права власності ОСОБА_3 на 1\2 частини квартири АДРЕСА_1 та визнати право власності за позивачем на 1\2 частину вищевказаної квартири в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_6

Також, суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання права власності за позивачем в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_6 на 1\4 частину будинку АДРЕСА_2, оскільки вказаний будинок придбано подружжям - ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в період перебування в шлюбі на ім. »я ОСОБА_3, а відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Доказів, що на час придбання спірного майна ОСОБА_6 не мав доходу, чи що вказаний будинок придбано виключно на кошти ОСОБА_3 суду не надано.

Щодо позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом в розмірі 1\4 частини квартири АДРЕСА_3, то вказані позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині 1/10 частини даної квартири, виходячи з наступного, оскільки, як вбачається з матеріалів справи шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено 12.01.1979 року, а тому відповідачкою до укладення шлюбу з ОСОБА_6 06.12.1977 року сплачено пайовий внесок в розмірі 3378, 00 крб. та протягом 1978 року нею було сплачено ще 240 крб., що підтверджується перерахуваннями з рахунку № НОМЕР_4 відділення ощадного банку України № 8069/6412.

Таким чином відповідачкою до укладення шлюбу сплачено пайовий внесок в розмірі З 618 крб., спільною власністю подружжя є пайовий внесок в розмірі 2 240 крб. (5858-3618) сплачений в період перебування подружжя в шлюбі, а тому спадкуванню між сторонами підлягає пайовий внесок в розмірі 1120 крб., таким чином доля позивача становить 1/10 частину спірної квартири.

Сплата пайового внеску в розмірі 3618 крб. до укладення шлюбу визнана сторонами.

Повідомлення про надання субсидії № 411084 уповноваженому власнику\наймачеві ОСОБА_17 та ОСОБА_4 відповідно до вимог чинного законодавства України не є документом, який встановлює її право власності на квартиру АДРЕСА_3.

Щодо вимог заявленого зустрічного позову.

Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 вказує на те, що її чоловіком ОСОБА_6 були залишені грошові вклади в філії Святошинського відділення Ощадбанку № 8069\0453 в м. Києві на рахунку № НОМЕР_1 - в сумі 1129 грн. 20 коп. та на рахунку № НОМЕР_2 - в сумі 6512 грн. 55 коп. та в філії Святошинського відділення Ощадбанку № 8069\0487 м. Києва на рахунку НОМЕР_3 - в сумі 970 грн. 80 коп., які він заповів своєму онуку ОСОБА_5, вказувала що вона має право на обов»язкову частку з даних грошових внесків яка дорівнює 4356 грн. 70 коп. так як з урахуванням 9 % річних по даним вкладам загальна сума вкладів дорівнює 13070 грн. 08 коп.

Однак, дані заявлені вимоги зустрічного позову задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 564 ЦК України 1963 року, порядок розпорядження на випадок смерті вкладами в державних ощадних касах і Державному банку СРСР за спеціальними вказівками вкладників визначається статутами названих кредитних установ і виданими в установленому порядку правилами.

Якщо вкладник не зробив розпорядження ощадній касі або банку, то в разі смерті вкладника його вклад переходить до спадкоємців на загальних підставах за правилами цього розділу.

Як вбачається з матеріалів справи після померлого ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилися грошові внески які зберігаються в філії Святошинського відділення Ощадбанку № 8069\0453 в м. Києві на рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 1129 грн. 20 коп. від 26 серпня 2000 р. та на рахунку НОМЕР_2 в розмірі 6512 грн. 55 коп. від 23 серпня 2000 р. вказані вклади відповідно до повідомлень № 0648056 та № 0648057 ОСОБА_6 заповів онуку ОСОБА_5

Тобто враховуючи те, що на дані вклади ОСОБА_6 зроблене відповідне розпорядження про заповіт даних вкладів онукові ОСОБА_5 дані вклади не можуть бути включені до спадкової маси і з них не може бути виділена відповідно і обов»язкова частка.

Щодо вимог ОСОБА_3 про продовження строку на прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6 то дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_3 строк на прийняття спадщини пропущено не було і питання щодо спадкування грошових внесків з відповідними відсотками вирішувалось за заявою останньої до 12-ої Київської державної нотаріальної контори від 20.02.2004 р. та станом на 2004 р. визначено що за вкладами які зберігаються в філії Святошинського відділення Ощадбанку № 8069\0453 в м. Києві на рахунку № НОМЕР_1 та на рахунку НОМЕР_2 та на рахунку НОМЕР_3 ОСОБА_3 було вже відомо про те, що за даними вкладами залишено заповіт на ім. »я онука ОСОБА_5, а тому відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 20.02.2004 р. виданого на ім. »я відповідачки остання успадкувала грошові вклади померлого ОСОБА_6 за виключенням вказаних вище грошових вкладів.

Виходячи зі встановленої судом ціни позову відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 20.12.2006 р. яку набула законної сили, суд вважає за необхідне відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 122, 58 грн., а на користь держави судовий збір 1186, 20 грн.

Крім того суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь держави визначені Постановою Кабінету міністрів України від 14.04.2009 р. № 361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов»язаних з розглядом цивільних та господарських справ», яка набула чинності 27.04.2009 р. - 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Святошинському районному суді м. Києва.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 528, 529, 550, 564 ЦК України 1963 року, ст. ст. 60 СК України, ст. ст. 57 - 60, 81, 88, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Основний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-ті особи: 12-та Київська Державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, Головне управління юстиції в, м. Києві про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

ОСОБА_2 продовжити строк для прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 08 липня 2003 року, видане Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою в частині права власності ОСОБА_3 на 1\2 частини квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частини квартири АДРЕСА_1; на 1\10 частину квартири АДРЕСА_3 та 1\4 частину будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6.

В іншій частині вимог основного позову відмовити.

В задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, 3-я особа: 12-та Київська Державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції в м. Києві про продовження строку на прийняття спадщини за законом та визнання права на обов»язкову частку в спадщині, -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Ромни, Сумської області, прож. АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_5, на користь ОСОБА_2, прож. АДРЕСА_4, судові витрати в розмірі 122, 58 грн.(сто двадцять дві гривні пятдесят дві копійки), а на користь держави судовий збір 1186, 20 грн.(одна тисяча сто вісімдесят шість гривень двадцять копійок) та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Святошинському районному суді м. Києва на р/р № 35222012000064, код ЄДРПОУ 26268059, банк УДК м. Києва, МФО 820019, призначення платежу: 08; Святошинський районний суд м. Києва.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.