Постанова № 14228507, 17.01.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року м. Запоріжжя Справа № 2а-8677/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЯнюк О.С.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.

за участю представників:

позивача Кріжановської М.П. (довіреність від 10.01.2011 №142);

Бічук А.А. (довіреність від 10.01.2011 №142/1);

відповідача Іорданової І.Д. (довіреність від 14.04.2010 №11004);

Козика А.І. (довіреність від 27.10.2010 №32882);

Шавла Р.О. (довіреність від 02.08.2010 №23678);

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Гідросила МЗТГ», м. Мелітополь Запорізької області

до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Гідросила МЗТГ» (далі ВАТ «Гідросила МЗТГ», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) із адміністративним позовом до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі Мелітопольська ОДПІ, відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 19.07.2010 №0000392305/0, від 28.09.2010№0000392305/1.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, і просять задовольнити їх у повному обсязі, та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях від 24.11.2010 №2306, від 14.12.2010 №2383. Зокрема вказують, що під час перевірки відповідачем встановлені порушення п.1.8, ст.1, пп.7.4.1 п.7.4., пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168/97-ВР), у результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року та червень 2009 року. Проте, вважають, що відповідачем перевірка проведена поза межами строку, визначеного пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР та під час складення акту перевищенні повноваження, надані законом. Звертають увагу суду, що в акті відповідач вказав не тільки припущення, посилання на неіснуючі документи, неіснуючі порушення позивачем діючого законодавства, а не зміг розрахувати суму ПДВ, у розмірі, який встановлений Законом України «Про податок на додану вартість». Крім того, не згодні із твердженнями відповідача, викладеними ним у акті від 05.07.2010 №818/23/00235814 «Про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «Гідросила МЗТГ», про неможливість встановлення обставин щодо виробника реалізованого товару, умов його виробництва, зберігання, транспортування та надмірної сплати ПДВ до бюджету по ланцюгу постачання, про те, що зазначені операції не здійснювались або здійснювались поза межами чинного законодавства. Ураховуючи що всі постачальники останньої ланки ліквідовані, не мають основних засобів та чисельності для здійснення господарської діяльності. Зазначають, що постачальник позивача ТОВ «Елікс» суми ПДВ за податковими накладними, що було ним складено, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, суми ПДВ включено до податкових зобовязань відповідних періодів. В свою чергу, позивачем сплачено вартість устаткування, державок, пластин, свердл, запасних частин, оснастки, отриманих від постачальника ТОВ «Елікс» у повному обсязі у відповідності до умов контрактів та договору, у тому числі сплачено ПДВ у їх вартості. Враховуючи викладене, спірні рішення вважають незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили та надали пояснення, аналогічні викладеним у письмовому запереченні від 16.11.2010 та доповненнях до заперечень від 25.11.2010 №35971/10/10-020. Вказує, що під час дослідження податкового кредиту позивача за вересень 2008 року та травень 2009 року було встановлено, що всі постачальники останньої ланки (контрагент першої ланки ТОВ «Елікс») ліквідовані, не мають основних засобів та чисельності для здійснення господарської діяльності, податкові зобовязання з ПДВ та податковий кредит декларують майже на одновному рівні, у складі валових доходів взагалі не відображають суми зазначених поставок. Вважає, що вказані операції не здійснювались або здійснювались поза межами чинного законодавства. Таким чином, за результатами отриманої інформації немає можливості встановити обставини щодо виробника отриманого обладнання та інструментів, умов їх виробництва, транспортування та надмірної сплати ПДВ по ланцюгу постачання. Крім того, зазначає, що під час відповідної перевірки позивача органи податкової служби діяли на підставі і в межах, наданим їм Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 27.05.2008 №355. На підставі викладеного, просить відмовити позивачу у задоволені позову.

На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.

20.11.2008 позивачем до Мелітопольської ОДПІ подана податкова декларація за жовтень 2008 року.

19.12.2008 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за податковий період жовтень 2008 року, про що складено довідку від 19.12.2008 №1578/23-5/00235814.

20.07.2009 позивачем до Мелітопольської ОДПІ подана податкова декларація за червень 2009 року.

02.09.2009 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за податковий період червень 2009 року, про що складено довідку від 02.09.2009 №1080/23/00235814.

Із змісту вищевказаних довідок про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Гідросила МЗТГ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за відповідні періоди вбачається, зокрема у п.4: «За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування…, що повязано з недоотриманням матеріалів зустрічних перевірок від ДПІ інших регіонів України. Сума бюджетного відшкодування за… буде підтверджена після отримання відповідей на запити зустрічних перевірок. При отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями».

Крім того, 08.02.2010 відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено акт від 08.02.2010 №103/23/00235814. У п.4 вказаного акту зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями».

Посадовими особами Мелітопольської ОДПІ у період з 23.06-05.07.2010 проведено перевірку позивача, за результатами якої складений акт від 05.07.2010 №818/23/00235814 «Про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «Гідросила МЗТГ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.09.2008 по 30.09.2008, за червень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.04.2009 по 31.05.2009 (далі-Акт). Перевіркою встановлені порушення, зокрема, приписів п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР, ВАТ «Гідросила МЗТГ» завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту: за вересень 2008 рік у сумі 203555,31грн.; за травень 2009 рік у сумі 208174,00грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість (далі ПДВ): за жовтень 2008 рік у сумі 203555,00грн.; за червень 2009 рік у сумі 208174,00грн. Крім того, зазначено, що неможливо встановити обставини щодо виробника реалізованого товару, умов його виробництва, зберігання, транспортування та надмірної сплати ПДВ до бюджету по ланцюгу постачання; у постачальників по ланцюгу проходження обладнання та інструментів відсутні обєкти, які підпадають під визначення ст.7 Закону №168/97-ВР. Вказуючи, що всі постачальники останньої ланки ліквідовані, не мають основних засобів та чисельності для здійснення господарської діяльності, Мелітопольська ОДПІ у Акті дійшла висновку, що зазначені операції не здійснювались або здійснювались поза межами чинного законодавства. Зазначені висновки відповідачем зроблені на підставі результатів перевірки, що була здійснена шляхом направлення запитів до податкових органів за місцем реєстрації та проведення співставлення задекларованих податкових зобовязань та податкового кредиту по ланцюгу постачання по наступним підприємствам: ТОВ «Елікс», ТОВ «Дніпрохолдинг», ТОВ «Укрдонмет», ТОВ «Укрєвроімпекс», ПП «Бєркан».

На підставі висновків Акта та виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 19.07.2010 №0000392305/0 відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 411729,00грн. Крім того, у звязку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки ВАТ «Гідросила МЗТГ» відшкодовано у розмірі 162003,00грн. відповідно до пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону №168/97 та пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №2181-ІІІ) позивачу визначено податкове зобовязання та зобовязано сплатити суму податку у розмірі 162003,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 81001,50грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішеннями відповідача позивач оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами якого спірне рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, та прийняте похідне від нього рішення від 28.09.2010№0000392305/1.

Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду із вимогою про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність органів державної податкової служби та її повноваження регламентуються Законом України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 №509-ХІІ (далі Закон №509-ХІІ).

Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом того ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування ПДВ.

Згідно п.4 довідок від 19.12.2008 №1578/23-5/00235814 та від 02.09.2009 №1080/23/00235814 про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Гідросила МЗТГ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за відповідні періоди за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування…, що повязано з недоотриманням матеріалів зустрічних перевірок від ДПІ інших регіонів України. Сума бюджетного відшкодування за… буде підтверджена після отримання відповідей на запити зустрічних перевірок. При отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями».

Із змісту п.4 акту від 08.02.2010 №103/23/00235814 вбачається, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями».

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження позивача, що перевірка відповідачем проведена поза межами строку, визначеного пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР є необґрунтованим.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168/97, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом (пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону №168/97).

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними та іншими документами, передбаченими вищезазначеним підпунктом, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97, у випадку якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.4. Закону №168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як плат ники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону. Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених п.9.8 Закону №168/97. Крім того, ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Аналізуючи наведене суд вважає, що позивач (покупець), не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями-постачальниками позивача, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності щодо такої.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем ПДВ у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат. Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів - таких як обов'язкова сплата постачальниками, у т.ч. по ланцюгу постачання або виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету, неналежне ведення господарської діяльності тощо, в Законі №168/97 не передбачено.

Отже, порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету, регламентований п.7.4, 7.5, 7.7 с.7 Закону №168/97, якого платник податків зобов'язаний дотримуватись і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з ПДВ до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Твердження позивача, що матеріальні цінності, які придбавалися у постачальників, призначалися для використання ВАТ «Гідросила МЗТГ» в опода тковуваних операціях власної господарської діяльності відповідачем спростовано не було.

Таким чином, на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній постачальник позивача у встановленому порядку був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в тому числі ПДВ, а ВАТ «Гідросила МЗТГ» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержаними від такого постачальника, та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємством. Доказів протилежного відповідачем суду не надано. Також, перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх на лежність як первинного документу. Товарність операцій податковим органом не оспорюється. Сплата позивачем податку на додану вартість під сумнів податковим органом не ставиться.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168/97 бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків у зв'язку з надмірною сплатою податку до бю джету у випадках, зазначених цим Законом.

Із змісту ст.1 зазначеного Закону вбачається, що нею визначено лише загальну термінологію, її норми не встановлюють прав та обов'язків платників податку, порядку формування податкових зобов'язань, не визначає жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит та на бюджетне відшкодування, безпосередньо не встановлює порядок визначення сум бюджетного відшкодування, що виключає її порушення.

Відповідно до вимог п.7.1 ст.7 Закону №168/97 покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може у подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

У п.1.3 ст.1 Закону №168/97 платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.10.2 ст.10 Закону №168/97 платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д» п.10.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначен ня сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З урахуванням наведених положень Закону №168/97 сума податку на додану вар тість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. При придбанні то вару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З урахуванням викладеного суд вважає, що сама по собі несплата податку, неналежне ведення господарської діяльності продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати) або його постачальниками по ланцюгу, в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд вважає, що платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує. Крім того, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність (відсутність) актів (довідок) про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників чи на підставі співставлення податкового кредиту (податкових зобов'язань) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що зменшення позивачеві суми заявленого ним бюджетного відшкодування згідно із спірним податковим повідомленням-рішенням та похідних від нього рішення не можна визнати обґрунтованим, а тому вони є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області 19.07.2010 №0000392305/0, від 28.09.2010№0000392305/1.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства ««Гідросила МЗТГ»» (код ЄДРПОУ 00235814) судовий збір у розмірі 3,40грн. (три грн.40коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 21.01.2011.

Суддя(підпис)О.С. Янюк

Постанова не набрала законної сили

СуддяО.С. Янюк