Ухвала суду № 1422726, 26.02.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

19 лютого 2008 року

Справа № 20-5/597

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

секретар судового засідання

за участю представників сторін:

позивача: Водяхін Сергій Анатолійович, довіреність № б/н від 17.12.07;

Васильєва Тетяна Іванівна, довіреність № б/н від 17.12.07;

відповідача: Істягіна Надія Михайлівна, довіреність №293/10-004 від 10.01.08;

Ягунов Віктор Петрович, довіреність №10-004/270 від 05.07.07;

Самозвон Світлана Петрівна, довіреність №272/10-004 від 03.09.07;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 24.12.2007 року у справі № 20-5/597

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виджио" (вул. М. Музики, 42/86,Севастополь,99007)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Виджио" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000028235/0 від 19.10.2007 та зобов'язання Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя надати органу державного казначейства висновок про бюджетне відшкодовування товариству з обмеженою відповідальністю „Виджио" податку на додану вартість на листопад 2006 року в розмірі 254542,00 грн.

Постановою господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 24.12.2007 року у справі №20-5/597 позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що позивачем правомірно був сформований податковий кредит з податку на додану вартість та обґрунтовано була визначена сума податку, яка підлягала відшкодуванню з бюджету.

Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 19.02.2008 року у зв’язку з зайнятістю в іншому процесі у складі колегії було замінено суддю Горошко Н.П. на суддю Борисову Ю.В.

У судовому засіданні 19.02.2008 року представники податкової інспекції підтримали вимоги апеляційної скарги, представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечували та просили залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

У період з 10.01.2007 по 15.01.2007 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя проведено позапланову виїзну документальну перевірку господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Виджио" з питання достовірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року. По результатах перевірки був складений Акт № 136/23-5/25148979/19216/10 від 17.10.2007.

В ході перевірки встановлені порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, за листопад 2006 року в розмірі 254542,00 грн.

На підставі Акту та підпункту 4.2.2 "б" пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №000028235/0 від 19.10.2007 про зменшення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 254542,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або поверненню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з якою-небудь поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду".

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена відповідно до даного Закону.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вважається або дата списання засобів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів; або дата отримання податкової накладної, яка підтверджує факт придбання платником податку товарів.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх одержувача, і є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними.

Аналіз зазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" приводить до висновку про те, що в підпункті 7.7.1 йдеться про суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, - тобто як про сплачене, так і про нарахований податок на додану вартість.

Перевіркою були підтверджені заявлені товариством з обмеженою відповідальністю "Виджио" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року в сумі 283878,00 грн.

В ході перевірки встановлено, що основними постачальниками товариства з обмеженою відповідальністю "Виджио" є приватне підприємство „Ефармон" (договір №20 від 27.01.2006) та товариство з обмеженою відповідальністю „Медиком ЛТД" (договір №49 від 29.09.2006). Вказані договори, на підставі яких товариству з обмеженою відповідальністю "Виджио" контрагентами були виписані податкові накладні, не були визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

Судовою колегією встановлено, що кошти за договорами разом з податком на додану вартість позивачем було перераховано.

Закон України "Про податок на додану вартість" не містить вимогу обов'язкової наявності податкової накладної у продавця продукції для підтвердження податкового кредиту покупця.

Згідно підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Які або інші підстави для отримання відшкодування зазначеним Законом не передбачені.

З аналізу норм підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, 7.7.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку і не залежна від сплати даного податку до бюджету постачальником.

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю "Виджио" правомірно, відповідно до чинного податкового законодавства, включило до складу податкового кредиту за листопад 2006 року суму на підставі податкових накладних, виданих постачальниками товару, а тому, податкове повідомлення-рішення № 000028235/0 від 19.10.2007 підлягає визнанню недійсним.

Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином висновок відповідача про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Виджио" підпунктів 7.7.1, 7.7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" і не підтвердження податкового кредиту товариством з обмеженою відповідальністю "Виджио" по мотивах того, що в ході зустрічних документальних перевірок інформація про постачальників - виробників не отримана і встановлення факту надходження податку на додану вартість до бюджету України неможливе, не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам податкового законодавства.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 24.12.2007 року у справі № 20-5/597 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді