Рішення № 1422678, 19.02.2008, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2008 р.

Справа № 3/9

Позивач : ЗАТ "Лукор".

м.Калуш, вул. Промислова, 4, Івано-Франківська область,76006.

Відповідач: Комунальне підприємство "Водотеплосервіс".

вул. Окружна,8, м.Калуш, Івано-Франківська область, 76000.

Cуддя Фрич Марія Миколаївна

При секретарі Толочко Інна Валеріївна

Представники:

Від позивача: Кобець Сергій Феодосійович - начальник юридичного відділу,

(довіреність № 26/1-юр-238 від 20.12.2006 року)

Бойко Роман Богданович - юрист, (довіреність № 26-ЮР-50 від 14.03.2006 року) .

Від відповідача: Загребельний Юрій Анатолійович - юрисконсульт,

(довіреність № 72 від 22.01.2008 року)

Сторонам роз"яснено права і обов"язки передбачені ст. 22 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 427 059,68 грн. за надані послуги по прийняттю та очищенню стічних вод.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вказуючи на:

– укладений з відповідачем Договір про прийняття та очищення стічних вод № 5 від 01.01.2007р.), згідно умов яких сторони взяли на себе відповідні права та обов”язки;

– неналежне виконання відповідачем умов договору щодо оплати вартості робіт (несвоєчасно і не в повному обсязі), внаслідок чого виник борг в розмірі 416 783,74 грн.;

– пункт 4.1 Договору № 5 від 01.01.2007р. та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" (який передбачає відповідальність Відповідача за несвоєчасну оплату рахунків у вигляді пені), ст.ст. 546, 625, ЦК України на підставі яких відповідачу нараховано пеню, інфляційні та річні.

Відповідачем подано суду відзив на позов, в якому він заперечив наявну суму основного боргу , в тому числі і пеню, річні та інфляційні, нарахування яких випливало з суми основного боргу.

Відповідач стверджує, що встановлення Позивачем з 01.03.2007р. ціни за очистку стічних вод у розмірі 460 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ є безпідставним тому, що Позивач не дотримався норм ст. 188 Господарського Кодексу України, в тому числі не має права в односторонньому порядку змінювати умови Договору № 5 від 01.01.2007р. Крім того, викладені в листі Позивача № 26/1-23 від 13.02.2007р. обгрунтування збільшення ціни за Договором № 5 від 01.01.2007р. повністю не відповідають підставам внаслідок яких допускається зміна ціни. Тому Відповідач вказує, що фактична сума основної заборгованості становить 139 682,96 грн., тому і відповідно всі решта нарахування будуть меншими , випливаючи з суми основної заборгованості , яку вказав Відповідач.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд встановив:

Відповідно до умов укладених між сторонами Договору про прийняття та очищення стічних вод № 5 від 01.01.2007р., Позивач взяв на себе обов”язок виконувати роботи по прийняттю та очищенню стічних вод, а Відповідач зобов”язувався своєчасно проводити оплату вартості виконаних робіт.

Умовами укладеного договору передбачено обов”язок Відповідача проводити оплату за виконані роботи у встановлені терміни. Так, згідно п. 1.1 Договору № № 5 від 01.01.2007 року, оплату за послуги по очищенню господарсько - побутових стоків, Відповідач зобов”язується проводити до 1 числа кожного місяця проводити 100% попередню оплату вартості очікуваного об"єму стоків, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача. Кінцевий розрахунок здійснюється до 15 числа місяця наступного за звітним на підставі двосторонього акту (п. 3.4 Договору).

Згідно п.3.3 Договору Відповідач зобов"язаний проводити розрахунки з надання послуг по ціні 185,00 грн. за 1000 м.куб. без врахування ПДВ. Зміна ціни допускається в зв"язку з інфляцією, зміною ціни на сировину, енергоресурси та ін. У випадку зміни ціни нова ціна є обов"язковою для Сторін. Про зміну ціни Позивач, як вконавець, надіслав Відповідачу, як замовнику, лист № 26/1-23 від 13.02.2007р. з обгрунтуванням в якому вказав, що з 01.03.2007р. у розрахунках по договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 01.01.2007р. встановлюється ціна на очистку стічних вод в розмірі 460,00 грн. за 1000 м.куб. без врахування ПДВ.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, як вказав представник позивача, відповідач в порушення договірних зобов”язань (п.3.4 Договору), за грудень 2007р. заборгував по згаданому договору, станом на 22.01.2008р. -

416 783,74 грн, що і є предметом позову, доказів погашення якої відповідачем не подано.

Крім цього, суд не може погодитись з твердженями Відповідача стосовно зміни ціни Позивачем на очистку стічних вод в розмірі 460,00 грн. за 1000 м.куб. без врахування ПДВ, так як п.1 ст. 188 Господарського кодексу України вказує, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Тому, відповідно до п.3.3. Договору № 5 від 01.01.2007р., Виконавець вправі змінювати ціну за надані послуги, так як ця обставина прямо передбачена даним договором, погоджена та підписана сторонами.

За таких обставин, враховуючи наведене, беручи до уваги доводи позивача, неподання відповідачем доказів у спростування доводів позивача, доказів належного виконання договірних зобов”язань в частині оплати за надані послуги, відсутність доказів погашення заборгованості, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимоги позивача в частині стягнення 416 783,74 грн. основного боргу та наявність підстав для її задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 1 283,69 грн. пені, 8 752,46 грн. інфляційних,

239,79 грн. річних, суд вказує на наступне:

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 546, ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею у відповідності до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Пунктом 4.1 Договору № 5 від 01.01.2007р. передбачено відповідальність відповідача в разі несплати за надані послуги у встановлені терміни у вигляді пені в розмірі 0,25%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожний день прострочення.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 1 283,69 грн. -пені, 8 752,46грн.- інфляційних, 239,79грн.- річних.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не подано доказів своєчасного здійснення розрахунків за надані послуги згідно укладених договорів, суд приходить до висновку про те, що порушення строків виконання зобов'язання в спірному випадку мало місце, що не спростовано відповідачем і підтверджується матеріалами справи, а отже, вимоги позивача про стягнення

1 283,69 грн. -пені, 8 752,46 грн.- інфляційних, 239,79 грн.- річних є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 526, 546, 625 ЦК України, ст. 188 Господарського кодексу України, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Відповідача, Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" (вул. Окружна,8, м.Калуш, Івано-Франківська область, код 32364207) на користь Позивача, ЗАТ "Лукор" (м.Калуш, вул. Промислова, 4, Івано-Франківська область, код 31256759) - 427 059,68 грн. заборгованості за надані послуги , а також 4270,60грн. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.

Суддя Фрич Марія Миколаївна рішення підписане 25.02.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Мисак Руслан Зіновійович