Рішення № 14226725, 15.03.2011, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 2/0614/161/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2011 року Малинський районний суд Житомирської області

під головуванням судді Збицької К.Д.,

з участю секретаряДаниленко Л.Г.,

відповідачаОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про розірвання договорів та стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»про визнання договору поруки недійсними , -

встановив :

відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»звернулося з позовом до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору №02/11/2007/980-ПКП/02/111 від 2 листопада 2007 року та стягнення із неї як позичальника та поручителя за договором поруки №02/11/2007/980-ПКП/02/61 від 2 листопада 2007 року ОСОБА_1 у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором станом на 25 жовтня 2010 року у розмірі 33798грн.18коп., а також судових витрат.

У обгрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно укладеного кредитного договору ОСОБА_2 отримала на споживчі цілі кошти у розмірі 13200грн. строком до 01.11.2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом. У забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених договором, банк уклав зі ОСОБА_1 договір поруки. Однак відповідачі взяті на себе зобовязання не виконують, в результаті чого утворилася зазначена в позові заборгованість.

ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву про визнання недійсними кредитного договору, укладеного ВАТ КБ «Надра» з відповідачем ОСОБА_2 02 листопада 2007 року та договору поруки, укладеного цього ж дня з нею, ОСОБА_1 Зазначила, що ОСОБА_2 для отримання зазначеного кредиту використала підроблений документ довідку про доходи №1-22/10 від 22.10.2007 року на її імя про те, що вона працює менеджером в товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Промбудальянс»із зазначенням розміру заробітної плати, за що була притягнена до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.358 КК України й засуджена Малинським районним судом 25 лютого 2010 року. Вважає, що ОСОБА_2 ввела в оману Банк щодо обставин, які мають істотне значення, оскільки у разі відсутності такої довідки вона не отримала б кредит, а з нею не був би укладений договір поруки, тому відповідно до ч.1 п.1 ст.230 ЦК України такий договір повинен бути визнаний недійсним.

В наступному ОСОБА_1 змінила позовні вимоги по зустрічному позову, вимагаючи визнати недійсним лише укладений з нею договір поруки, оскільки ОСОБА_2 ввела її в оману, бо за відсутності у неї довідки про доходи вона не стала б укладати договір поруки.

Представник позивача ВАТ КБ «Надра»у судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи без його участі та підтримання позову у повному обсязі.

У письмовому запереченні проти зустрічного позову ОСОБА_1 представник банку «Надра»посилається на те, що ОСОБА_1 уклала договір поруки добровільно, за власним волевиявленням, з наданням всіх необхідних для цього документів. За використання підробленої довідки ОСОБА_2 понесла кримінальну відповідальність. Під час розгляду справи вона свою вину визнала, не заперечувала факту укладення з нею кредитного договору, отримання кредиту та із ОСОБА_1 договору поруки. Просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Належним чином повідомлена про розгляд справи відповідач ОСОБА_2 також у засідання не зявилася, про причини неявки суд не повідомила, заперечення проти позовів не подала.

ОСОБА_1 позов про стягнення з неї боргу по кредитному договору у солідарному порядку із ОСОБА_2 не визнала, свій зустрічний позов про визнання недійсним договору поруки підтримала повністю.

Зясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими доказами в межах позовних вимог, суд визнає, що зустрічний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, позов ВАТ КБ «Надра»- частковому.

Факт укладення між первісним позивачем та відповідачами 02 листопада 2007 року кредитного договору з ОСОБА_2, за яким вона отримала 13200грн. на споживчі потреби, та договору поруки із ОСОБА_1 сторонами не оспорюється, тому відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобовязання за ст.610 цього Кодексу є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

В забезпечення виконання позичальником зобовязання по кредитному договору позивачем укладений договір поруки з ОСОБА_1 (а.с.9 ).

Згідно п.1.1 Договору поруки поручитель поручається перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобовязань, що витікають із кредитного договору №02/11/2007/980-ПКП/02/111 від 02 листопада 2007 року, в тому числі:

- повернути до 01.11.2010 року кредит у сумі 13200грн.,

- сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 2,4% на місяць;

- сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором;

- сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня).

Пункт 1.2 Договору визначає, що поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідач ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами зазначеного договору поруки, подала позичальнику заяву, копію свого паспорта та ідентифікаційного коду, підписала договір.

Свою обізнаність з умовами кредитного договору вона засвідчила підписом.

Однак поручитель була введена в оману позичальником відносно наданої останньою підробленої довідки про місце її роботи та розмір зазначеного в ній заробітку, що є істотним для вирішення питання щодо платоспроможності позичальника.

Згідно ч.1 ст.230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Обставинами, які мають істотне значення, у відповідності до ч.1 ст.229 Цивільного кодексу, є помилка щодо природи правочину, прав та обовязків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

У даному випадку обман з боку позичальника ОСОБА_2 полягав у тому, що вона, завідомо знаючи про недостовірність наданої нею у кредитну установу довідки про місце роботи та розмір заробітної плати, без якої не змогла б отримати кредит, умисно замовчала існування даної обставини, що є умислом на введення в оману сторін правочину як поручителя, так і кредитора, та підставою для укладення як кредитного договору, так і договору поруки.

Вироком Малинського районного суду Житомирської області від 25 лютого 2010 року ОСОБА_2 визнана винною у використанні завідомо підробленого документа довідки про доходи та засуджена за ч.3 ст.358 КК України зі сплатою штрафу у розмірі 550 гривень.

У вироку зазначено, що підсудна з грудня 2007 року по 2009 рік не працювала, доходів не мала. У звязку з весіллям дочки мала потребу в грошах. В жовтні 2007 року на станції метро «Святошинська»її знайома з метою допомоги в отриманні банківського кредиту надала їй заповнену на її імя фіктивну довідку про доходи на ТОВ «Будівельна фірма «Промбудальянс», яку вона надала Банку і отримала кредит в сумі 13200грн. (а.с.17-18).

З пояснення ОСОБА_1 їй було відомо, що ОСОБА_2 працює в м. Києві на будівництві, але де саме і чи офіційно оформлена вона не знала. Про те, що надана ОСОБА_2 довідка є підробленою, вона дізналась лише під час розслідування кримінальної справи.

За наведених обставин суд визнає, що договір поруки ОСОБА_1 був вчинений під впливом обману її позичальником ОСОБА_2, яка ввела в оману й іншу сторону договору Банк.

Сума боргу за кредитним договором, підтверджена доданим до позовної заяви розрахунком, відповідачами не оспорюється. Її загальна сума станом на 25 жовтня 2010 року становить 33798,18грн., в тому числі:

по кредитному договору 11 959,10грн.,

по відсотках 8 970,30грн.,

штраф за прострочення мінімального платежу по погашенню кредиту відповідно до п.2.3.2 більш як на 2 дні 850грн.,

штраф відповідно п.4.3 Договору - 2640грн.,

пені за порушення строку сплати ануітетного платежу 4140,78грн.,

згідно ч.2 ст.625 ЦК України 5238 грн. індексу інфляції.

Зазначену суму суд стягує з позичальника ОСОБА_2

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 347грн.40коп. та витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,179,212,213,215 Цивільно-процесуального кодексу України, на підставі ст.ст.202,204,230, 526, 530, 625,1048,1049,1050,1054 Цивільного кодексу України, -

вирішив :

1. Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки №02/11/2007/980-ПКП/02/61, укладений 2 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»та ОСОБА_1 під впливом обману.

2. Позов відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про розірвання договорів та стягнення заборгованості задовольнити частково.

Розірвати кредитний договір №02/11/2007/980-ПКП/02/111 від 2 листопада 2007 року, укладений між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (10014, м. Житомир, пров. Львівський,2 р/р 29241802003007 у філії ВАТ КБ «Надра»Житомирське РУ, МФО 311818, код 26479796) 33798 (тридцять три тисячі сімсот девяносто вісім) гривень 18 копійок заборгованості по кредитному договору №02/11/2007/980-ПКП/02/111 від 2 листопада 2007 року, та на відшкодування судових витрат 347 грн. 40коп. по сплаті судового збору й 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. .

В позові до ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуюча

Суддя:К. Д. Збицька