Постанова № 14226246, 28.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/1505/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріКішенковій Г.О.

за участю: представника позивача Дмитренко І.О. (за довіреністю від 04.01.2011 року);

відповідач не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Горлівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 4470,70 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2011 року Горлівський міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 4470,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_2 на підставі Наказу центру зайнятості від 11.11.2005 року призначено допомогу по безробіттю протягом 360 календарних днів, починаючи з 11.11.2005 року по 05.11.2006 року.

29.11.2005 року ОСОБА_2 звернувся до центру зайнятості з заявою про направлення його на професійне навчання за напрямом «Основи підприємницької діяльності» і надання матеріальної допомоги в період професійного навчання. Відповідно чого між Горлівським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 було укладено договір на предмет направлення відповідача на підвищення кваліфікації в Донецький національний технічний університет строком з 30.11.2005 року по 14.12.2005 року з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

Відповідачу в період знаходження на обліку, а саме з 27.10.2005 року по 22.10.2006 року була нарахована та сплачена допомога по безробіттю в сумі 7182,80 грн.

Згідно листа Державного реєстратора за №292 встановлено, що відповідач 27.04.2001 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець за реєстраційним НОМЕР_2.

Таким чином, ОСОБА_2 незаконно отримав кошти за період з листопада 2005 року по березень 2006 року у розмірі 4470,70 грн., з них: допомога по безробіттю 3674 грн., матеріальна допомога в період професійного навчання 531,83 грн., компенсаційні виплати на проїзд до місця навчання 109 грн. Тому просить стягнути їх з відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що Наказом директора Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття від 11.11.2005 року №НТ051111 відповідачу надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 11.11.2005 року.

29 листопада 2005 року ОСОБА_2 звернувся до центру зайнятості з заявою про направлення його на професійне навчання за напрямом «Основи підприємницької діяльності» і надання матеріальної допомоги в період професійного навчання, у звязку з чим між позивачем та відповідачем було укладено договір №528801 від 29.11.2005 року на предмет направлення відповідача на підвищення кваліфікації в Донецький національний технічний університет строком з 30.11.2005 року по 14.12.2005 року з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

Наказом від 30.11.2005 року №НТ051130 припинено виплату допомоги по безробіттю, у звязку з проходженням безробітним професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням ДСЗ відповідно до п.п.4 п.1. ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 30.11.2005 року.

Наказом від 30.11.2005 року №НТ051130 призначено матеріальну допомогу у період професійного навчання, у звязку із зарахуванням на навчання відповідно до п.1 ст.27 «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.5 «Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного» з 30.11.2005 року по 14.12.2005 року та розпочато виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання.

Наказом від 15.12.2005 року №НТ051215 припинено виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання, у звязку з закінченням навчання з 15.12.2005 року.

Наказом від 16.12.2005 року №051216 розпочато виплату допомоги по безробіттю з 15.12.2005 року.

10 березня 2006 року на адресу позивача надійшов лист відділу Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №292 від 09.03.2006 року, яким встановлено, що ОСОБА_2 з 27.04.2001 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець за реєстраційним НОМЕР_2.

Наказом від 10.03.2006 року №НТ060310 припинено виплату допомоги по безробіттю, у звязку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до п.п.6 п.1. ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 10.03.2006 року.

На адресу відповідача направлено лист №2061 від 11.05.2006 року, в якому запропоновано добровільно повернути сплачену допомогу по безробіттю у сумі 4314,83 грн. та 155,87 грн. В добровільному порядку не сплачено.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Горлівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 4470,70 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Горлівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37178300901021, одержувач: Горлівський міський центр зайнятості, Банк ГУДКУ Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 22032986) суму незаконно отриманих коштів у розмірі 4470 (чотири тисячі чотириста сімдесят) грн. 70 (сімдесят) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 28 лютого 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 01 березня 2011 року.

Суддя Фещук А.В.