Постанова № 14226166, 28.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/1004/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Череповського Є.В.

при секретаріПригода О.В.

за участю:

представника позивача Бакурова Г.І.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5 109,73 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Донецький міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5 109,73 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що 30.11.2009р. до позивача за сприянням у працевлаштуванні звернувся відповідач, у звязку з чим 07.12.2009р. відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

В заяві про надання статусу безробітного від 07.12.2009 року ОСОБА_3 зазначила, що вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності.

При розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним в Порядку, затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, серія НОМЕР_1, НОМЕР_2, ОСОБА_3 була зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності в Управління державної реєстрації Донецької міської ради з 29.03.2007 року. 23.09.2008 року проведено реєстраційну дію, а саме внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не повязано з її банкрутством, а тільки 28.10.2010 року внесено реєстраційну дію про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця за судовим рішенням, що не повязано з її банкрутством.

За період з 07.12.2009 року по 25.08.2010 року відповідач отримав допомогу по безробіттю в сумі 5 109,73 гривень.

Кіровсько-Петровською міжрайонною філією Донецького МЦЗ відповідачу було направлено листа від 12.11.2010 року № 03-06/2682, в якому був встановлений 15-денний термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але до теперішнього часу суму боргу не сплачено.

На підставі викладеного просив стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 5 109,73 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Надав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропущення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування вищевказаного клопотання зазначив, що згідно п. 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. На підставі цього вражає, що позивач, при умові належного виконання своїх владних повноважень в межах наданої йому компетенції щодо перевірки достовірності даних, які стали підставою для надання відповідачу статусу безробітної особи та виплати їй матеріального забезпечення, повинен був дізнатися про порушення свого права та своєчасно звернутися за його захистом у строки, передбачені ч. 2 ст. 99 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідач з особистою заявою від 07.12.2009р. звернувся до Донецького міського центру зайнятості з метою працевлаштування. Наказом Донецького міського центру зайнятості від 07.12.2009р. № НТ 091207 відповідачу надано статус безробітного та призначена допомога починаючи з 07.12.2009 року по 01.12.2010 року.

В результаті розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним в Порядку, затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, серія НОМЕР_1, НОМЕР_2, ОСОБА_3 була зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності в Управління державної реєстрації Донецької міської ради з 29.03.2007 року. 23.09.2008 року проведено реєстраційну дію, а саме внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не повязано з її банкрутством, а тільки 28.10.2010 року внесено реєстраційну дію про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця за судовим рішенням, що не повязано з її банкрутством.

Наказом Донецького міського центру зайнятості від 26.08.2010р. № НТ 100826 припинено виплату відповідачу допомоги по безробіттю. Наказом Донецького міського центру зайнятості від 26.08.2010р. № НТ 100826 відповідач був знятий з обліку.

За період знаходження на обліку в центрі зайнятості в якості безробітного за період з 07.12.2009 року по 25.08.2010 року відповідачу була нарахована та сплачена допомога по безробіттю в сумі 5 109,73 гривень.

Кіровсько-Петровською міжрайонною філією Донецького МЦЗ відповідачу було направлено листа від 12.11.2010 року № 03-06/2682, в якому був встановлений 15-денний термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але до теперішнього часу суму боргу відповідачем добровільно не повернута. Відповідач отримав даний лист 18.11.2010 року.

У відповідності до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять роботу по збору акумуляції страхових внесків, контролюють використання коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції, згідно з затвердженими статутами.

Управління страховими Фондами здійснюються Правлінням фонду. Виконавча дирекція страхового Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Робочими органами виконавчої дирекції є її відділення.

Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фонду соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Донецький міський центр зайнятості у відповідності до ст. 12 3акону України N1533 від 02.03.2000р. "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на якого п. 2 ст. 12 вищезгаданого Закону та Положенням покладені всі повноважні функції і центр зайнятості у даному випадку виступає як суб'єкт владних повноважень у відповідності до норм діючого законодавства.

Згідно ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» №803-ХІІ від 01.03.1991р., зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить доход у грошовій або іншій формі. До зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідно до ст.2 зазначеного Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Абзацем 2 п. 2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14.02.2007р. №219 із змінами, затвердженими постановою КМ України від 16.07.2008р. №640 передбачено, що зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до державної служби зайнятості, підлягають обліку. Під час прийому таких громадян працівник центру зайнятості проводить консультацію, про що робить відповідний запис у картці.

Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-111 від 02.03.2000р., застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи викладене, відповідач не мав права на отримання статусу безробітного та на виплату йому допомоги по безробіттю у вищевказаний період, а тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 5109,73 гривень.

Судом досліджено клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Але суд не приймає до уваги вищевказане клопотання, оскільки представником позивача не порушено строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони субєкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є субєктом владних повноважень, не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 17-20, 69-72, 88, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5 109,73 гривень - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 (83120, АДРЕСА_1) на користь Донецького міського центру зайнятості (83086, м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, 46-Д, ЄДРПОУ 25671511) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 5 109 (п'ять тисяч сто дев'ять) гривень 73 копійки на р/р 37176002002327 в ГУДК України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 28 лютого 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Череповський Є.В.