Постанова № 14225886, 09.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3453/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14-25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А. С.

при секретаріКобець О.А.

за участю представників:

заявника Малєєвої Т.С. за дов. від 05.01.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області до Малого приватного підприємства «КІР» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 219грн.

ВСТАНОВИВ

Заявник, Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Донецької області , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з поданням до Малого приватного підприємства «КІР» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 219грн.

В обґрунтування вимог заявник посилається на вимоги ч. 1 п. 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України, яка передбачає стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Заявник зазначає, що станом на 02.03.2011 року Мале приватне підприємство «КІР» має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 219грн., яка виникла відповідно до самостійно поданої платником податків податкової декларації з податку на додану вартість від 17.02.2011 року.

На підставі п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом підприємству направлялися перша та друга податкові вимоги про погашення податкового боргу в добровільному порядку. Перша податкова вимога від 09.01.2009 року №1/4. Друга податкова вимога від 09.02.2009 року №2/64.

Заявник стверджує, що указані суми не сплачено у передбачений п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк, у звязку з чим позивач звернувся до суду з поданням про стягнення з рахунків відповідача частини податкового боргу з податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник заявника вимоги подання підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник зацікавленої особи , стосовно якої подано подання у судове засідання не зявився, про час, день та місце судового розгляду подання був повідомлений належним чином, надіслав заяву про визнання позову, де зазначив, що податковий борг у розмірі 219грн. сплачено платіжним дорученням від 09.03.2011 року №7 /а.с.27/.

Відповідно до п.3 ч.7 ст.183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути подання без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали подання, заслухавши представника заявника, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначене право податкового органу щодо звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене п. 20.1.18 статті 20 Податкового кодексу України.

Мале приватне підприємство «КІР» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ № 22-023-208), ідентифікаційний код юридичної особи 22023208, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Харцизьку як платник податків/а.с.18-24/.

Відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

17.02.2011 року МПП «КІР» подано податкову декларацію з податку на додану вартість, якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 219грн. /а.с.4-5/.

Податковим органом підприємству направлялися перша та друга податкові вимоги про погашення податкового боргу в добровільному порядку, які були вручені МПП «КІР» відповідним чином /а.с.11-12/.

Малим приватним підприємством «КІР» у судове засідання надіслані докази сплати суми поточних зобовязань у розмірі 219грн. у рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість який виник 02.03.2011 року.

Однак відповідно до повідомлення про наявність заборгованості з податків і зборів (обовязкових платежів) від 09.03.2011 року №4689/10/24-13 за МПП «КІР» рахується податковий борг з податку на додану вартість попередніх років у сумі 6057,14грн./а.с.28/.

Відповідно до п.87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи вищенаведене станом на момент звернення до суду з поданням та розгляду справи судом зазначене податкове зобовязання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Між сторонами відсутній спір щодо наявності узгодженої суми податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 219грн., які були задекларовані відповідачем та несплачені у визначений Податковим кодексом України строк.

Правовою підставою звернення до суду податковий орган визначив вимоги статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд зазначає, що заявник звернувся до суду з поданням про стягнення коштів з рахунків. В Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 219грн., які є несплаченими станом на дату розгляду справи, у вязку з чим вимоги заявника підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 183-3,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області до Малого приватного підприємства «КІР» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 219грн. задовольнити.

Стягнути кошти Малого приватного підприємства «КІР» в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у розмірі 219(двісті девятнадцять)грн.00коп. на користь Державного бюджету з рахунків божника у банках:

-ПАТ «ІНДЕКС-БАНК», МФО 300614, р/р 26007000003042;

-Донецька ОФ ПАТ «УСБ» м. Донецьк, МФО 334011, р/р 26009260739010;

-«РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, МФО 380805, р/р 26006116413;

-ПАТ «ДОНГОРБАНК», МФО 334970, р/р 26009230080000;

-РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, МФО 380805, р/р 2600329009;

-РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, МФО 380805, р/р 2600313769.

Вступну та резолютивну частини постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 09 березня 2011 року. Повний текст постанови виготовлено 14 березня 2011 року.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.