Постанова № 14225464, 10.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 р. справа № 2а/0570/578/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю представників сторін:

позивача:Ізотова В.М., Полянської С.В.

відповідача:Аніщенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-плюс» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-плюс» звернувся з позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.10.2010р. №0000471540/0 та №0000481540/0

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в листопаді 2008 р. ним самостійно визначено податкове зобов'язання, щодо сплати податку на прибуток за 9 місяців 2008р. в сумі 47231 грн. та направив податкову декларацію до Красноармійської ОДПІ.

13.11.2008 р. платіжним дорученням № 54 позивач сплатив суму податку в розмірі 47231 грн. через відділення Промінвестбанку в м. Красноармійську Донецької області. Банком зазначене платіжне доручення було прийняте, але платіж не був виконаний. 12.12.2008р. зазначене платіжне доручення було відкликане позивачем.

26.12.2008 р. платіжним дорученням № 85 позивач сплатив суму податку на прибуток за 9 місяців 2008р.в розмірі 47231 грн. через ДРУ Приватбанку в м. Красноармійську.

В грудні 2008 р. позивачем самостійно визначено податкове зобов'язання, щодо сплати податку на прибуток за 11 місяців 2008р. в сумі 82157 грн. та направив податкову декларацію до Красноармійської ОДПІ.

26.12.2008р. позивач платіжним дорученням №84 на суму 82157 грн. сплатив податок на прибуток за 11 місяців 2008р.

У листопаді 2010р. позивач отримав податкові повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000471540/0 про нарахування штрафних санкцій в сумі 1569,50грн. за податковим зобовязанням з податку на прибуток за 9 місяців 2008р. та №0000481540/0 про нарахування штрафних санкцій в сумі 6466,90грн. за податковим зобовязанням з податку на прибуток за 11 місяців 2008р.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно, в супереч приписам діючого законодавства України, прийняв податкові повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000471540/0 та №0000481540/0 та просить їх скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, оскільки відповідно до пункту 22.4 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів” від 05.04.2001 року № 2346-111 ініціювання переводу вважається завершеним з моменту прийняття банком розрахункового документу на виконання. “Відділення Промінвестбанку в м. Красноармійську Донецької області” прийняло до виконання платіжне доручення №54 від 13.11.2008 року на суму 47231,00грн. податку на прибуток за 9 місяців 2008р.

Щодо сплати податку на прибуток за 11 місяців 2008р., то представник позивача вважає, Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу, яким є податковий орган, змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачене таке право у податкового органу і іншими законами та підзаконними нормативними актами. Тому дії податкового органу по розподілу сплаченої суми податку є розширенням наданих Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон №2181) прав та суперечать вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на лист ДПА у Донецький області № 17799/7/24-113 від 18.11.2008 р., яким розяснено, що у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ грошей, закон № 2181 не звільняє платника податків від обовязку сплатити основну суму податкового зобовязання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, - від стягнення такого податкового боргу.

Крім того представник відповідача пояснив, що податкова декларації це розрахунковий документ, що подається платником податків за базовий податковий період. Платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобовязання зазначену у поданій ним податкові декларації. Черговість погашення податкових зобовязань платника податків визначена в Законі України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є єдиний для всіх платників податків та органів державної податкової служби. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму погашеного податкового боргу відповідно до ст. 16, ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховуються пеня та штрафні санкції. Тому, при сплаті податкового зобовязання з податку на прибуток за 11 місяців 2008р. платіжне доручення позивача зараховано по особистому рахунку ТОВ «Паритет-Плюс» в погашення наявного податкового боргу, а саме зарахована по особистому рахунку платника податків в погашення податкового боргу минулих періодів. Порядок погашення сум податкового боргу чітко визначений в Законі України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Також відповідач зазначає, що позивач повинен сплачувати узгоджену суму податкового зобовязання в установлені законом строки. Іншого механізму сплати платником податків податкових зобовязань поточного періоду до погашення податкових зобовязань минулого періоду Законом не передбачено. Просить суд у задоволені позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Відповідно до п.1.2. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державним цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими Законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання встановлені у п. 5.3 ст. 5 цього Закону, відповідно до пп. 5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 то Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п."б" вищенаведеного пункту 4.1.4 податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-Плюс» є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в Красноармійській ОДПІ, ідентифікаційний код платника податків - 33136439.

В листопаді 2008 р. Товариством «Паритет-Плюс» самостійно визначило податкове зобов'язання, щодо сплати податку на прибуток за 9 місяців 2008р. в сумі 47231 грн. та направило податкову декларацію до Красноармійської ОДПІ. Строк сплати податку до 19.11.2008р..

Згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетом та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

13.11.2008 р. платіжним дорученням № 54 позивач сплатив суму податку в розмірі 47231 грн. через відділення Промінвестбанку в м. Красноармійську Донецької області. Банком зазначене платіжне доручення було прийняте, але платіж не був виконаний.

У судовому засіданні представник позивача директор ТОВ «Паритет-Плюс» Ізотов В.М. пояснив, що усно звертався до посадових осіб відділення Промінвестбанку в м. Красноармійську за розясненнями відносно неперерахування грошей згідно платіжного доручення № 54 від 13.11.2008 р. у сумі 47231 грн. до державного бюджету із поточного рахунку підприємства, так як підприємство мало достатньо грошей для виконання свого податкового зобов'язання. Банк підтвердив, що прийняв розрахунковий документ до перерахування грошей та вказав на свою провину щодо несплати суми податку до бюджету, у звязку з припиненням тимчасовою адміністрацією Промінвестбанку операцій банку.

12.12.2008р. платіжне доручення № 54 від 13.11.2008 р було відкликане позивачем з відділення Промінвестбанку в м. Красноармійську.

26.12.2008 р. платіжним дорученням № 85 позивач сплатив суму податку на прибуток за 9 місяців 2008р.в розмірі 47231 грн. через ДРУ Приватбанку в м. Красноармійську.

13.10.2010р. відповідачем прийняте повідомлення-рішення від №0000471540/0 про нарахування на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 штрафних санкцій ТОВ «Паритет-Плюс» в сумі 1569,50грн. за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податку на прибуток за 9 місяців 2008р.

У розумінні Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ грошей це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу. Відповідно до п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 зазначеного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

З положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" узгоджуються положення підпункту 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181, відповідно до якого днем подачі до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації. Слід зазначити, що саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку Закон N 2181 пов'язує настання певних правових наслідків.

Так, відповідно до підпункту 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 цього Закону нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Оскільки момент закінчення нарахування пені визначено датою подачі платіжного документа до банку, є підстави для висновку, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма пов'язує погашення (сплату) податкового боргу платником податків.

Не спростовується цей висновок і положеннями ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в дохід державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. По-перше, цим Кодексом регулюються бюджетні відносини, тоді як платник податків не є безпосередньо суб'єктом бюджетних відносин і несе відповідні зобов'язання щодо платежів до бюджету та до державних цільових фондів на підставі норм законодавства про оподаткування. По-друге, ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України визначається момент саме зарахування відповідних сум до бюджету, і зміст цієї норми не дає підстав для ототожнення термінів "зарахування" і "сплата" податків, зборів (обов'язкових платежів).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивачем було своєчасно подано та прийнято установою банку платіжне доручення №54 від 13.11.2008р. про перерахування суми з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року. Але в супереч зазначеному відповідачем прийняте повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000471540/0 про нарахування штрафних санкцій ТОВ «Паритет-Плюс» за затримку строку сплати узгодженої суми податку.

В грудні 2008 р. ТОВ «Паритет-Плюс» самостійно визначено податкове зобов'язання, щодо сплати податку на прибуток за 11 місяців 2008р. в сумі 82157 грн. та направив податкову декларацію до Красноармійської ОДПІ. Строк сплати податку до 30.12.2008р.

26.12.2008р. позивач платіжним дорученням №84 на суму 82157 грн. сплатив податок на прибуток за 11 місяців 2008р.

Підпунктом 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає і порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платник} податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Тобто, за приписами наведеної норми податковий орган має право самостійне здійснити розподіл сплаченої платником податку суми, тільки у разі коли платником податку погашається податковий борг.

Згідно пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сумою податкового боргу платника податків визнається узгоджена сума податкового зобов'язання, але не сплачена у встановлений строк.

За вимогами п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платником податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно до п. 20.1 ст. 20, п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашенні зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами" визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже. грошовий платіж є єдиною формою сплати податкового зобов'язання і погашення податкового боргу.

Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України 21.04.2004р. N22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976 встановлено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких і здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до того законодавства України належить виключно платнику.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів зв'язкових платежів) нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено розподіл сплаченої згідно з платіжним дорученням від N84 від 26.12.2008р. суми на погашення податкового боргу.

13.10.2010р. відповідачем прийняте повідомлення-рішення від №0000481540/0 про нарахування штрафних санкцій ТОВ «Паритет-Плюс» в сумі 32334,72 грн. за затримку на 37 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податку на прибуток за 11 місяців 2008р.

Платіжним дорученням N84 від 26.12.2008р. позивач сплатив до бюджету 82157,00 грн., та у графі "призначення платежу" зазначив - податок на прибуток за 11 місяців 2008 р. код платежу 11021000. Однак, у супереч норми підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами», відповідачем не враховано призначення платежу, що вказано в зазначеному платіжному дорученні.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок пені та податкового боргу, або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані докази, якими він обґрунтовує свої вимоги і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000471540/0 та №0000481540/0, діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням зазначених обставин, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-плюс» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000471540/0 та податкового повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000481540/0 задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від13.10.2010р. №0000471540/0 прийняте Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією про нарахування штрафних санкцій ТОВ «Паритет-Плюс» в сумі 1569,50грн. за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податку на прибуток за 9 місяців 2008р.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.2010р. №0000481540/0 прийняте Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією про нарахування штрафних санкцій ТОВ «Паритет-Плюс» в сумі 32334,72 грн. за затримку на 37 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податку на прибуток за 11 місяців 2008р.

Стягнути з Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 22090200 Державне мито, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Плюс» судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 10 березня 2011 року у присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі виготовлена 15 березня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.