Постанова № 14225149, 03.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2011 р. справа № 2а/0570/219/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріКаморнікові Д.Ю.

за участю представника позивача Косенок О.М., представника відповідача Долгих Н.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Служба єдиного Замовника м. Селидове» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Служба єдиного Замовника м. Селидове» (далі «позивач» або «Підприємство»») звернулося до суду із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області (далі «відповідач» або «Держінспекція») про визнання недійсним рішення. Позов обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно застосував економічні санкції за порушення державної дисципліни цін, оскільки висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності Підприємства. Просили визнати недійсним рішення заступника начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 7 квітня 2010 року, яким вилучено у позивача в доход бюджету безпідставно отриману суму виручки в результаті порушення державної дисципліни цін в розмірі 87435,58 гривень, а також штрафу у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 174871,16 гривень. В подальшому Підприємство зменшило розмір позовних вимог і просило визнати частково недійсним рішення заступника начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 7 квітня 2010 року, в частині вилучення у позивача в доход бюджету безпідставно отриману суму виручки в результаті порушення державної дисципліни цін в розмірі 87308,13 гривень, а також штрафу у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 174616,26 гривень.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги просили їх задовольнити в повному обсязі. Вказували на те, що висновки «Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №110» від 07.04.2010 в частині включення у вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), тарифи на які регулюються, фактично виконаних не в повному обсязі послуг, та в частині застосування вільних тарифів на послуги розміщення ТПВ за умови запровадження для них режиму державного регулювання, не ґрунтуються на фактичних обставинах. Відповідач допустив помилку при визначені фактично виконаного обсягу послуг з вивезення ТПВ, оскільки не врахував коефіцієнт ущільнення ТПВ під час їх збору сміттєвозами з механічним навантаженням. У звязку з чим під час вивозу ТПВ сміттєвозами їх фактичний обсяг є меншим ніж норма накопичення. На думку позивача, Підприємство не застосовувало вільних тариф на послуги розміщення ТПВ, оскільки вартість цієї послуги є складовою тарифу на вивезення побутових відходів, а цей тариф був затверджений виконавчим комітетом Селидівської міської ради. Підприємство не може відповідати за рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради щодо затвердження тарифу в цілому при наявності двох висновків щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на послуги вивезення побутових відходів.

Представник відповідача проти позову заперечувала, вважав його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки факти, отримані під час перевірки діяльності Підприємства, свідчать про порушення державної дисципліни цін. Вказувала на те, що при наявності двох висновків щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на послуги вивезення побутових відходів орган місцевого самоврядування мав затвердити два тарифи, що стосується фактичних обсягів вивезених ТПВ, то вони були визначені на підставі довідки, яку надало Підприємство. Просило відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

10.11.2005 виконавчим комітетом Селидівської міської ради було зареєстровано Комунальне підприємство «Служба єдиного Замовника м. Селидове» (а.с. 122).

Відповідно до статуту Комунального підприємства «Служба єдиного Замовника м. Селидове» одним із видів діяльності Підприємства є вивіз твердих побутових відходів (ТПВ) (а.с. 128).

03.07.2008 Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області було надано висновок №391 щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на послуги вивезення побутових відходів, згідно якого розрахунок планових витрат на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням розміщення на полігоні визначений в розмірі 21,15 гривень за 1 м3 (а.с.73)

03.07.2008 Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області було надано висновок №392 щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на послуги вивезення побутових відходів. Згідно цього розрахунку планові витрати на послуги з розміщення на полігоні твердих побутових відходів визначені в розмірі 5,84 гривень за 1 м3 (а.с.78).

10.09.2008 рішенням виконавчого комітету Селидівської міської ради №244 був затверджений тариф з вивезення побутових відходів в м. Селидовому в розмірі 27,92 гривень для населення, 30,45 гривень для бюджетних установ, 30,45 гривень для інших споживачів (а.с. 17,18).

30.03.2010 Держінспекцією була проведена планова перевірка Комунального підприємства «Служба єдиного Замовника м. Селидове» з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги, про що був складений Акт №192. Акт з боку позивача був підписаний із запереченнями (а.с. 22-36).

07.04.2010 заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області було прийнято «Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №110» (далі «Рішення»). Згідно Рішення у період з 01.03.2009 по 01.03.2010 Підприємство, зокрема, включило у вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), тарифи на які регулюються, фактично не в повному обсязі послуги, а саме планові обсяги вивезення ТПВ розраховані виходячи із норм накопичення в розмірі 1,41 м3/чол., фактично обсяги вивезення ТПВ становлять 1,18 м3, та застосувало вільні тарифи на послуги розміщення ТПВ за умови запровадження для них режиму державного регулювання, а саме тариф на розміщення ТПВ при наявності висновку щодо економічного обґрунтування планових витрат не затверджено органом місцевого самоврядування. За вказані порушення державної дисципліни у Підприємства була вилучена безпідставно отримана сума виручки у розмірі 87308,13 гривень, а також застосована економічна санкція в двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 174616,26 гривень.

Відповідно до пункту 17 «Положення «Про Державну інспекцію з контролю за цінами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Держцінінспекція та її територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Державна інспекція з контролю за цінами у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки України та цим Положенням. У межах своєї компетенції Інспекція організує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Міністру економіки.

Правовою підставою прийняття відповідачем рішення про застосування економічних санкцій є стаття 14 Закону України від 3 грудня 1990 року№507-XII «Про ціни та ціноутворення», відповідно до якої вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України від 24 червня 2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №1875-IV) визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до ст. 14 Закону №1875-IV залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:

1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;

2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Статтею 31 Закону №1875-IVвстановлено, що порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 31 Закону №1875-IV Кабінет Міністрів України постановою від 26 липня 2006 року №1010 затвердив «Порядок формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів» (далі «Порядок»).

Відповідно до п. 1 Порядку до послуг належать операції поводження з побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

Згідно з п. 3 Порядку Підприємство сформувало тариф на послуги відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі прогнозних індексів цін підприємства (а.с. 74-77, 79, 80).

Відповідно до п.41 Порядку Держінспекцією були надані висновки щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з наданням послуг з вивезенням побутових відходів (а.с. 73,78).

Підпунктом 2 пункту «а» статті 28 Закону України від 21 травня 1997 року№280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в України» передбачені власні повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до яких належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

06.04.2010 голова Селидівської міської ради повідомив Держінспекцією про те, що рішенням виконавчого комітету Селидівської міської ради №244 від 10.09.2008 був затверджений тариф з вивезення побутових відходів, де затверджені усі складові тарифу (а.с. 37).

Відповідно до планової калькуляції на вивезення та розміщення ТПВ по Підприємству на 2008 рік тариф з вивезення побутових відходів містить у собі, як складову частину, витрати на розміщення ТПВ на полігоні (а.с. 76).

Таким чином, суд приходить до висновку, що Підприємство не застосовувало вільний тариф на послуги розміщення ТПВ.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що при наявності двох висновків щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на послуги вивезення побутових відходів орган місцевого самоврядування мав затвердити два тарифи, оскільки питання затвердження тарифів є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування і цей орган самостійно визначаю форму і зміст рішень, які ним приймаються.

Що стосується висновків відповідача про включення у вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), тарифи на які регулюються, фактично виконаних не в повному обсязі послуг, а саме планові обсяги вивезення ТПВ розраховані виходячи із норм накопичення в розмірі 1,41 м3/чол., фактично обсяги вивезення ТПВ становлять 1,18 м3, суд зазначає наступне.

Згідно актів виконаних робіт, складених позивачем та ТОВ «Втормбаза», в період з березня 2009 року по лютий (включно) 2010 року та довідки Підприємства на звалище м. Українська було вивезено твердих побутових відходів у загальній кількості 20885,5 м3 (а.с. 96-107; 135).

Згідно Акту №192 вивезення ТПВ відбувається автотранспортом Підприємства (а.с. 29).

За технічними показниками сміттєвози кузовні з механізованим навантаженням, які використовує Підприємство, мають коефіцієнт ущільнення ТПВ 1,73 (а.с.21).

Таким чином, обсяг вивезених на звалище ТПВ зменшується на коефіцієнт ущільнення відносно норми накопичення ТПВ, яка використовувалася при розрахунку тарифу. Тобто обсяг вивезених Підприємством ТПВ є більшим від норми накопичення на коефіцієнт ущільнення (20885,5х1,73= 36131,915 м3).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що Підприємство не включало у вартість послуг з вивезення ТПВ фактично не виконаного обсягу послуг. Крім того, суд зазначає, що до компетенції відповідача не входить перевірка кількісних та якісних показників послуг, які були надані позивачем у справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1,2 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не довів перед судом правомірність прийнятого ним рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат вирішити у відповідності до ч.4 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2; 8-11; 17-20; 69-72; 86; 94; 158-164; 167; 186; 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов Комунального підприємства «Служба єдиного Замовника м. Селидове» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання частково недійсним рішення заступника начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 7 квітня 2010 року, в частині вилучення у Комунального підприємства «Служба єдиного Замовника м. Селидове» в доход бюджету безпідставно отриману суму виручки в результаті порушення державної дисципліни цін в розмірі 87308,13 гривень, а також штрафу у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 174616,26 гривень - задовольнити повністю.

Присудити з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Служба єдиного Замовника м. Селидове» (85400 м. Селидове, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 33678766) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 3 ( три) гривні 40 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 3 березня 2011 року.

Копію постанови в повному обсязі складена 9 березня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.