Постанова № 14225077, 03.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2011 р. справа № 2а-22427/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17.10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Наумової К.Г.

при секретаріЧухляк О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Донецьк)

до Відкритого акціонерного товариства Проектно-конструкторський технологічний інститут «Газоапарат» (м. Донецьк)

про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році у сумі 14909грн. 09коп. та пені у сумі 679грн. 44коп. на загальну суму 15588грн. 53коп., -

за участю сторін

представника позивача: Чабаненко Є.О. за дов.

представник відповідача: Єрмак В.О. за дов.

Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, далі за текстом Фонд, звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства Проектно-конструкторський технологічний інститут «Газоапарат», далі за текстом ВАТ «ПКТІ «Газоапарат», про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році у сумі 14909грн. 09коп. та пені у сумі 679грн. 44коп. на загальну суму 15588грн. 53коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволені позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Проектно-Конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» (ЄДРПОУ 00153407), зареєстрований у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Донецької міської ради 06.05.1994р. номер запису до ЄДР 1266120 0000 013960.

25.08.2010р. працівниками Фонду проведено перевірку щодо дотримання вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за 2009 рік ВАТ «ПКТІ «Газоапарат». За наслідками якої складено Акт від 25.08.2010р. № 196.

Згідно акту перевірки відповідачем припущені порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме невиконання нормативу по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.

Згідно розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2009 році, кількість нестворених робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів складає 1, сума адміністративно-господарських санкцій складає 14909грн. Згідно розрахунку суми пені, пеня на заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій складає 679,44грн. У загальній сумі 15588грн. 53коп.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі ст. 18 зазначеного Закону, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

П. 1. ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Ст. 217 Господарського кодексу України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Перелік видів адміністративно-господарських санкцій, встановлений ст. 239 Господарського кодексу України не є вичерпним.

Ст. 218 Господарського кодексу України також передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» також містить наступні норми.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Згідно ст. 17 зазначеного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Ст. 19 також встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Ст. 18 зазначеного Закону передбачено, що прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно зі ст. 17 зазначеного Закону, спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, створюються у разі необхідності за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, при цьому для цього здійснюється адаптація основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Згідно ч. З ст. 5 Закону України «Про охорону праці» працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

З наведеного вбачається, що на підприємства лише покладено обовязок створення робочих місць з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертиз та і спеціальних робочих місць для інвалідів з урахуванням обмежених можливостей інваліда та за рахунок коштів Фонду, та інформування про це органів зайнятості.

Обовязок підбору робочих місць та працевлаштування інвалідів покладено на Державну службу зайнятості.

Доказів направлення відповідачу інвалідів для працевлаштування та доказів звернення до відповідача інвалідів для працевлаштування суду не надано.

Доказів виділення відповідачу коштів для створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів з урахуванням обмежених можливостей інваліда також суду не надано.

ВАТ ПКТІ «Газоапарат» до Донецького міського центру зайнятості протягом 2009 року надав звіт про наявність вакансій за формою № 3-ПН, згідно якого на ВАТ ПКТІ «Газоапарат» було 1 вакантне місце для працевлаштування особи з обмеженими фізичними можливостями (інваліда) на посаду прибиральника території.

Таким чином, обов'язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Сам факт відсутності на підприємстві працевлаштованих інвалідів не є безспірною ознакою наявності відповідальності підприємства, яка могла настати лише у випадку, не вчинення останнім прямо передбачених законодавством заходів щодо працевлаштування інвалідів.

За наведених обставин, відсутні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів».

Посилання представника позивача на не подання відповідачем протягом 2009 року звітів про вакансії до органів зайнятості не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Форма звітності N 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» та Інструкція щодо заповнення форми звітності N 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» затверджені на виконання статті 19-1 Закону України «Про інформацію» та статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року N 420, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за N 1534/11814.

Відповідно до ст. 19-1 Закону України «Про інформацію», та наведених нормативних актів, звіт про наявність вакансій є лише формою адміністративної інформації, а не формою обовязкової статистичної звітності.

Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та наведеними нормативними актами не встановлено обовязку підприємства надавати зазначений звіт щомісячно. Цими актами взагалі не встановлені строки подання цих звітів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом 2009 року надавав звітність за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» станом на 24.09.2009р., на 20.10.2009р., на 20.11.2009р. та 21.12.2009р., тобто надав необхідну інформації про наявність вакансій для інвалідів.

Враховуючи наведене, позов Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства Проектно-конструкторський технологічний інститут «Газоапарат» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році у сумі 14909грн. 09коп. та пені у сумі 679грн. 44коп. на загальну суму 15588грн. 53коп. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст. ст. 216-218, 239 Господарського кодексу України ст. ст. 7, 17, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.2002р. (із наступними змінами та доповненнями), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року N 420, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за N 1534/11814,

ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 112, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства Проектно-конструкторський технологічний інститут «Газоапарат» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році у сумі 14909грн. 09коп. та пені у сумі 679грн. 44коп. на загальну суму 15588грн. 53коп. відмовити.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 лютого 2011 року.

Суддя Наумова К.Г.