Рішення № 1422499, 25.02.2008, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2008 р.

Справа № 10/18.

За позовом військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці

до Будинкоуправління № 1 КЕВ м.Чернівці

про стягнення заборгованості у сумі 553214,34 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача –Червінський А.В., начальник

Від відповідача –Д.І.Гарасимко, начальник

В засіданні приймали участь - помічник військового прокурора Чернівецького гарнізону Солдатов О.С.

СУТЬ СПОРУ:

Військовий прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення 553214,34 грн. заборгованості, у тому числі 192725,45 грн. боргу по оплаті послуг з постачання теплової енергії та 360488,00 грн. боргу за вугілля.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протягом 2005-2007 років отримав від позивача згідно усної домовленості вугілля на загальну суму 360488,00 грн. та теплову енергію для опалення житлових приміщень на загальну суму 192725,45 грн., однак за отримані послуги і матеріали не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 553214,34 грн., яка підлягає стягненню у відповідності до чинного законодавства.

Відповідач надав відзиву відзив, у якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Ухвалою від 25.01.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 19.02.2008 року.

У судовому засіданні 19.02.2008 року оголошено перерву до 11-00 год 25.02.2008 року.

У судовому засіданні 25.02.2008 р. прокурор і представник позивача позов підтримали, представник відповідача позов визнав у повній сумі, заборгованість пояснив відсутністю фінансування.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, розглянувши подані документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Протягом жовтня 2004 року - лютого 2006 року позивач по накладних відпустив відповідачу вугілля на загальну суму 360488,00 грн. (а.с. 10-34).

Згідно акту передачі дебіторської заборгованості від 08.08.2006 року відповідач прийняв від військової частини А2308 заборгованість перед позивачем по отриманій тепловій енергії на суму 14977,30 грн. (а.с. 61).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи (зокрема, виставлених рахунків за опалення приміщення), протягом серпня 2006 року - травня 2007 року відповідач отримав від позивача теплову енергію для опалення житлових приміщень (житлових будинків і гуртожитків) на загальну суму 179023,62 грн.

Загальна сума заборгованості в розмірі 553214,34 грн. підтверджується актами звірки взаємних розрахунків, зокрема й актами, виконаними сторонами в процесі судового вирішення спору (а.с. 9, 35, 36, 72-73).

Таким чином, суд встановив, що відносини між сторонами мають характер договірних відносин поставки та надання послуг, тому до них належить застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України, оскільки відносини між сторонами продовжують існувати після набрання чинності цим Кодексом.

Доказів про сплату заборгованості або на спростування вимог позивача від відповідача до суду не надійшло. У ході судового розгляду справи не встановлено інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Проте, відповідач за поставлене вугілля та отриману теплову енергію не розрахувався, а тому з нього слід стягнути 553214,34 грн. боргу, в тому числі 192725,45 грн. за неоплачену теплову енергію та 360488,00 грн. за вугілля.

Враховуючи, що в жовтні 2007 р. відповідач підписав акт звірки взаємних розрахунків з позивачем, у якому визнав заборгованість по оплаті за вугілля на суму 360488,92 грн., строк давності по вимогах про стягнення вартості вугілля, поставленого в жовтні-грудні 2004 р. відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України не є пропущеним.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У зв’язку з задоволенням позову судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Будинкоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці (м. Чернівці, вул. Українська, 43, код ЄДРПОУ 24964458, розрахунковий рахунок 26001925217110 в ДАКБ “Укрсоцбанк”):

- на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці (м. Чернівці, вул. Українська, 43, код ЄДРПОУ 08179180, розрахунковий рахунок 35227008000121 в УДК Чернівецької області) 553214,34 грн. заборгованості;

- у доход Державного бюджету України 5532,14 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (стягувач –державна податкова інспекція у м. Чернівці).

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.

За згодою учасників судового спору в судовому засіданні 25.02.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України рішення підписане 25.02.2008 р.

Суддя Т.І. Ковальчук