Постанова № 1422350, 21.02.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.08

Справа №АС 7/20-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді: Рижкова М.Б.

Розглянувши матеріали справи:

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Середино-Будському районі

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Середино-Будський завод металургійного обладнання»

про стягнення 4899 грн. 29 коп.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 4899 грн. 29 коп. боргу, в тому числі : 4899 грн. 29 коп. - недоїмки по сплаті страхових внесків, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-1У, за листопад 2007 року.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, в судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, тому справа слухається за наявними матеріалами, відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідач – Відкрите акціонерне товариство «Середино-Будський завод металургійного обладнання» – відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зареєстрований як платник внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування. Частиною 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 1 ст. 19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для платників страхових внесків об’єктом оподаткування є суми фактичних витрат на оплату праці працівникам, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Порядок обчислення внесків на фактичні витрати на оплату праці встановлений ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 р. за № 64/8663.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відповідач у встановлені строки зобов’язаний подавати позивачу розрахунки зобов’язання зі сплати внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно визначає розмір зобов’язань перед Пенсійним Фондом.

Відповідно до поданого розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2007 року відповідачем самостійно були нараховані страхові внески в сумі 10433 грн. 33 коп., при цьому частина нарахованих внесків в розмірі 5534 грн. 04 коп. була сплачена відповідачем, інша частина страхових внесків в розмірі 4899 грн. 29 коп. у встановлені строки сплачена не була, таким чином утворилась заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків за листопад 2007 р. в сумі 4899 грн. 29 коп.

Частина 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Оскільки відповідач не подав ні доказів погашення заборгованості, ні аргументованих заперечень вимогам позивача, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 112, 158, 160-163, 164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду в Середино-Будському районі задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Середино-Будський завод металургійного обладнання» (41000, Сумська область, м. С.-Буда, вул. Індустріальна, 4; ід. код 05399122) на користь Управління Пенсійного фонду України в Середино-Будському районі (41000, Сумська область, м. С.-Буда, вул. Комуністична, 14; і.к. 21129293) 4899 грн. 29 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків.

3. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили за заявою особи на користь якої ухвалена дана постанова.

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

5. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя М.Б. Рижков