Постанова № 14222162, 24.12.2010, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року м. Київ

Верховний Суд України у складі:

головуючого Панталієнка П.В. суддів: Балюка М.І., В.П. Барбара, І.С. Берднік, С.М. Вус, Л.Ф. Глос, Т.В. Гошовська, Л.І. Григор'єва, М.І. Гриців, В.І. Гуменюк, Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Косарєва В.І., О.В. Кривенда, В.В. Кривенко, О.Т. Кузьменко, Д.Д. Луспеник, Л.І. Охрімчук, М.В. Патрюк, В.Ф. Пивовар, П.П. Пилипчук, Б.М. Пошва, А.І. Редька, Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Таран Т.С., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., Шаповалової О.А., Шицького І.Б., Яреми А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі ДК “Газ України”) до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ), треті особи: Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, Дочірнє підприємство “Київський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень за заявою СДПІ про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 червня 2010 року,

в с т а н о в и в:

У лютому 2007 року ДК “Газ України” звернулася до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. Під час судового розгляду вона уточнила свої вимоги і просила визнати недійсними: податкові повідомлення-рішення від 7 серпня 2006 року №0000521650/0, від 24 жовтня 2006 року №0000521650/1, від 17 січня 2007 року №№0000521650/2, від 23 березня 2007 року №0000521650/3, якими позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість (далі ПДВ) основного платежу в розмірі 15502192 грн та 7751 096 грн штрафних (фінансових) санкцій; податкові повідомлення- рішення від 7 серпня 2006 року №0000531650/0, від 24 жовтня 2006 року №0000531650/1, від 17 січня 2007 року №0000531650/2, від 23 березня 2007 року №0000531650/3, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 23174 грн 75 коп. та податкові повідомлення-рішення від 17 січня 2007 року №00001141120/2, №0000134120/2, якими позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1829943 грн 50 коп та зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 6333017 грн 44 коп. відповідно.

Судами встановлено, що СДПІ було проведено планову документальну перевірку ДК “Газ України” за результатами якої складено акт перевірки від 25 липня 2006 року №483/16-50/31301827, висновки якого стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В акті зазначено, що ДК “Газ України” до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ вартості послуг, придбаних у Підприємства “Юридична фірма ОВ” ВОІ СОІУ, що має право на застосування нульової ставки з ПДВ щодо наданих послуг. Крім того, нею занижено податкові зобовязання з ПДВ по господарській операції з погашення вартості постановленого природного газу за рахунок застосування нульової ставки ПДВ.

Відповідно до договору від 20 квітня 2005 року укладеного між Підприємством “Юридична фірма ОВ” ВОІ СОІУ та позивачем, останній придбав у першого юридичні послуги. Пунктами 10.6, 10.7 цього договору сторони засвідчили і повідомили одна одну про те, що вони мають статус платника податку на прибуток на загальних умовах та є платниками ПДВ. У разі будь-яких змін у статусі платника податків, сторони зобовязуються письмово повідомити одна одну в термін трьох робочих днів з моменту їх виникнення. Контрагент позивача, на підтвердження вказаного, надав ДК “Газ України” свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №39042892. Інформацію щодо зміни статусу платника податків контрагент позивачу не надав. У звязку з отриманням послуг позивачем, на підставі виданих контрагентом податкових накладних, актів приймання-передачі та платіжних документів, суму ПДВ, сплачену за послуги у відповідному місяці, було віднесено до податкового кредиту.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що позивач у порушення підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі Закон №168/97-ВР) у грудні 2005 року занизив суму ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет на 17158350 грн та завищив відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 3322062 грн. Встановлене порушення обґрунтоване необхідністю справляння ПДВ за повною ставкою з операцій поставки природного газу за договором №10-238 від 6 квітня 1999 року між ДК “Газ України” та відкритим акціонерним товариством “Донбасенерго” (далі - ВАТ “Донбасенерго”), які набули ознак бартерних відповідно до частини 2 статті 12 Указу Президента України від 7 серпня 1998 року №857/98 “Про деякі зміни в оподаткуванні”; правомірністю збільшення ДК “Газ України” податкових зобовязань з ПДВ в жовтні 2005 року на 20020855 грн за операціями з поставки природного газу на користь ВАТ “Донбасенерго” та відсутністю підстав для проведення подальшого коригування податкових зобовязань у сторону зменшення на 20020855 грн у грудні 2005 року, оскільки фактично зміна суми компенсації не відбулася.

Постановою Господарського суду м. Києва від 20 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 червня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення СДПІ від 23 березня 2007 року №0000521650/3, №0000531650/3 та від 17 січня 2007 року №0000134120/2, №0000114120/2, №0000531650/2. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, СДПІ звернулося із заявою про її перегляд Верховним Судом України. На обґрунтування заяви СДПІ посилається на те, що Вищий адміністративний суд України по-іншому застосував пункт 6.1. статті 6, підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР, ніж Верховний Суд України у справі №21-1612во09 (постанова колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 1 грудня 2009 року).

Перевіривши наведені заявником доводи, Верховний Суд України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) однією з підстав перегляду судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно зі статтею 210 КАС України судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

Заявник не додав до заяви копії судового рішення саме касаційного суду, яке підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно з частиною 1 статті 244 КАС України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

За таких обставин та керуючись статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків відмовити. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий П.В. Панталієнко О.В. Кривенда Судді: М.І. Балюк В.В. Кривенко В.П. Барбара О.Т. Кузьменко І.С. Берднік Д.Д. Луспеник С.М. Вус Л.І. Охрімчук Л.Ф. Глос М.В. Патрюк Т.В. Гошовська В.Ф. Пивовар Л.І. Григор'єва П.П. Пилипчук М.І. Гриців Б.М. Пошва В.І. Гуменюк А.І. Редька Гусака М.Б.

Ємця А.А. Сеніна Ю.Л.

Скотаря А.М. Жайворонок Т.Є. Таран Т.С. Заголдного В.В. Терлецького О.О. Кліменко М.Р. Тітова Ю.Г. Ковтюк Є.І. Шаповалової О.А. Колесника П.І. Шицького І.Б. Короткевича М.Є. Яреми А.Г. Косарєва В.І.