Рішення № 1422089, 28.02.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2008 Справа № 13/227

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Херсонського центрального відділення ,

до Херсонського державного заводу суднового обладнання та суднової арматури

про стягнення основної заборгованості в сумі 2 027 916,28 грн. та 429 164,26 грн. процентів за рахунок майна,

за участю:

прокуратури Херсонської області,

3-ї особи без самостійних вимог на боці відповідача –Херсонського суднобудівного заводу,

представників сторін:

від прокуратури –Пуляєва І.В. (прокурора відділу прокуратури Херсонської області),

від позивача –Бовкун З.А. (виконуючої обов’язки заступника керуючого філією банку), Якуби Н.Г. (головного юрисконсульта),

від відповідача –Капусняка В.А. (директора), Загорулько Є.А., Стомаченко І.А. (представників за дорученнями),

від 3-ї особи –Жука Ю.В. (представника за дорученням),

в с т а н о в и в:

11 серпня 2003 року за даною справою винесено рішення, яким позовні вимоги задоволені та стягнуто з Херсонського державного заводу суднового обладнання та суднової арматури на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Херсонського центрального відділення –2 027 916 грн. 28 коп. основного боргу, 429 164 грн. 26 коп. процентів за рахунок майна та компенсації по сплаті державного мита в розмірі 1700 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. Після апеляційного перегляду рішення набрало законної сили.

16 січня 2008 року відповідачем у справі подано заяву про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами, якими, на його думку, є факт визнання в судовому порядку недійсним договору про перевід боргу № 02-01/58-98 від 23 березня 1998 року.

За змістом статей 112 та 113 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Перегляд рішення можливий за заявою сторони не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для такого перегляду.

В даному випадку факт визнання недійсним вказаного договору встановлено постановою Вищого господарського суду України від 21 листопада 2007 року у справі № 11/47-ПД-06, а заяву відповідачем подано 16 січня 2008 року, тобто в період названого двохмісячного строку.

Під час розгляду заяви позивачем, відповідачем та безпосередньо Міністерством промислової політики України подані заяви про залучення Міністерства до участі у справі в якості 3-ї особи. Ці клопотання судом відхилені, оскільки права та інтереси Міністерства даним спором не зачіпаються, а крім того законодавчо можливість залучення 3-х осіб на стадії перегляду рішення за нововиявленими обставинами не встановлена.

Поряд з викладеним, з матеріалів справи слідує, що рішення у справі від 11.08.2003 р. про стягнення з відповідача названих сум ґрунтується на наступних обставинах.

Зокрема, між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі Херсонського центрального відділення та Херсонським суднобудівним заводом 13 вересня 1995 року укладений кредитний договір № 61, відповідно до пункту 1.1. якого позивач зобов’язався надати кредитну позичку для виплати заробітної плати та виробничих потреб 206 681 823 000 крб. (двісті шість мільярдів шістсот вісімдесят один мільйон вісімдесят двадцять три тисячі карбованців, що складає 2 066 818 грн. 23 коп.). В свою чергу, за пунктом 2.1 договору Суднобудівний завод зобов’язався повернути кредит з урахуванням доповнень до договору до 25 січня 1996 року сплативши відповідні відсотки.

В подальшому, 23 березня 1998 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі Херсонського центрального відділення, Херсонським суднобудівним заводом та Херсонським державним заводом судового обладнання і судової арматури укладений договір № 02-01/58-98 про перевід боргу, відповідно до пункту 1 якого був переведений борг Херсонського суднобудівного заводу за вказаним вище кредитним договором на Херсонський державний завод судового обладнання і судової арматури. Договір укладено за підписами всіх зазначених осіб.

Крім того, рішенням від 11.08.2003 р., встановлено, що ухвалою господарського суду Херсонської області у справі № 7/158 від 11 грудня 2001 року припинено провадження у справі за участю тих же сторін на підставі пункту 1 статті 80 ГПК України у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Зокрема, в тексті ухвали зазначено, що позивач (в даній справі) звернувся до відповідача з претензією № 02-5/128 від 13 червня 2000 року, в якій вимагав погасити заборгованість по процентам і кредиту в сумі 2 934 281 грн. 86 коп. згідно з кредитним договором № 61 від 13.09.95. Зі своєї сторони відповідач листом за вихідним № 370/30-848 від 29 червня 2000 року повідомив про розгляд претензії, а також про низьку платоспроможність і заходи, що ним приймаються для виконання договірних зобов’язань по поверненню кредиту.

Судом розцінено зазначені документи як врегулювання спору в досудовому порядку на підставі норм статті 8 чинного на той час Арбітражного процесуального кодексу України.

Крім того, в ухвалі зазначено, що позивачем виставлялись до банку відповідача для сплати платіжні вимоги № 2, 3, 4 від 25 жовтня 2000 року відповідно на суми 828 72 грн. 64 коп., 1 214 225 грн. 84 коп. та 879009 грн. 86 коп., а всього на 2 922 108 грн. 34 коп., які отримані банком 27 жовтня 2000 року і переміщені до картотеки № 2 з призначенням платежу: визнана претензія по кредиту згідно до статті 8 АПК України.

Відповідачем не надано до суду доказів про визнання такими, що не підлягають виконанню вказані вище платіжні вимоги, а тому факт виставлення їх до сплати судом сприйнято як доведений.

В подальшому, у зв’язку з введенням в дію статті 19 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” названі платіжні вимоги були повернуті позивачеві без виконання у зв’язку з відсутністю коштів на розрахунковому рахунку відповідача.

Під час розгляду справи позивачем в підтвердження факту надання кредиту Херсонському суднобудівному заводу надані заяви посадових осіб за формою № 875 від 13,18,19, 20 та 21 вересня 1995 року на видачу сум кредиту та копії корінців чеків № 422608, 422609 і 422606 на отримання 84900000000 крб. ( 849 000 грн.)

Інших платіжних документів, котрі підтверджували б фактичне надання кредиту ні позивачем, ні 3-ю особою не надані з посиланням на їх знищення через сплинність часу зберігання.

З викладеного слідує, що не дивлячись на взяті на себе зобов’язання відповідач умов договору в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим заборгував перед позивачем станом на день звернення до суду 2 457 080 грн. 34 коп., з яких 2 027 916 грн. 28 коп. суми боргу за кредитом та 429164 грн. 26 коп. нарахованих процентів, які ним визнані в досудовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги задоволені в повному обсязі, виходячи з наведеного, а також з положень статей 4, 151 та 161 ЦК УРСР, відповідно до яких зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений договором строк, а у відповідності з вимогами статті 162 того ж Кодексу одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Як вбачається із зазначеного, основними підставами для стягнення з відповідача на користь позивача є: 1) факт переведення боргу на відповідача за договором про перевід боргу від 23 березня 1998 року, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі Херсонського центрального відділення, Херсонським суднобудівним заводом та Херсонським державним заводом судового обладнання і судової арматури; 2) а також безпосередньо факт наявності невиконаного зобов’язання Херсонським суднобудівним заводом перед Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі Херсонського центрального відділення за кредитним договором № 61 від 13 вересня 1995 року, укладеним між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі Херсонського центрального відділення та Херсонським суднобудівним заводом.

Разом з цим, за судовими рішення у справі № 11/47-ПД-06 договір про перевід боргу № 02-01/58-98 від 23.08.1998 р. визнаний недійсним.

Зокрема, 19 лютого 2007 року господарським судом Херсонської області у справі № 11/47-ПД-06 за позовом прокурора Комсомольського району м. Херсона в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України до Українського акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Херсонського центрального відділення, відкритого акціонерного товариства „Херсонський суднобудівний завод”, Херсонського державного заводу суднового обладнання та суднової арматури про визнання договору недійсним, винесено рішення, яким договір про перевід боргу № 02-01/58-98 від 23.08.1998 р. визнаний недійсним.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 2 серпня 2007 року назване рішення скасоване, в а позові відмовлено.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 21 листопада 2007 року постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 2 серпня 2007 року скасована, а рішення господарського суду Херсонської області від 19 лютого 2007 року залишено в силі.

Факт визнання недійсним договору про перевід боргу є істотною обставиною у даній справі, оскільки за змістом статті 201 Цивільного кодексу УРСР, що діяв станом на час винесення рішення, при переводі боргу зобов’язання старого боржника переходять до нового, який зобов’язаний в повній мірі перед кредитором старого боржника.

Визнанням недійсним договору про перевід боргу виключається можливість стягнення суми заборгованості на користь позивача саме з відповідача, оскільки він на даний час не є новим боржником за кредитним договором –таким боржником є 3-я особа у даній справі, як сторона кредитного договору.

З урахуванням зазначених обставин, суд приходить до висновку, що недійсність договору про перевід боргу є нововиявленою обставиною для даної справи, а тому прийняте рішення від 11 серпня 2003 року підлягає скасуванню, оскільки відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, так як, відповідач не відповідає за зобов’язаннями іншої особи – Херсонського суднобудівного заводу за кредитним договором.

Оскільки подана відповідачем заява підлягає задоволенню, сплачене останнім державне мито покладається на позивача.

На підставі викладених правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85, 112-114 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Заяву Херсонського державного заводу суднового обладнання та суднової арматури про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами задовольнити.

2.Рішення від 11 серпня 2003 року скасувати.

3.В задоволенні позовних вимог акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Херсонського центрального відділення про стягнення з Херсонського державного заводу суднового обладнання та суднової арматури заборгованості в сумі 2027916,28 грн. та 429164,26 грн. процентів за рахунок майна відмовити.

4.Стягнути з акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Херсонського центрального відділення (розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Горького, 8, розрахунковий рахунок 39000901352286 в Центральному відділенні “Промінвестбанку” м. Херсон, МФО 352286, код 09352284) на користь Херсонського державного заводу суднового обладнання та суднової арматури (розташованого за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, 1, розрахунковий рахунок 26001303750067 в Херсонському центральному відділенні “Промінвестбанку”, МФО 352286, код 14308500) –12285,40 грн компенсації по сплаті державного мита. Видати наказ.

Дата підпису рішення –3 березня 2008 року

Суддя М.К. Закурін