Постанова № 14220630, 11.03.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/903/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна

за участю представників сторін:

позивача : Гиренка Т.А.

відповідача : Шадюка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: споживчого товариства "Каріна"

до: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції

про: визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000922308(6807) від 17.12.2010 року

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Споживче товариство «Каріна» (надалі- СТ «Каріна», позивач) позовом до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі Крижопільська МДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 грудня 2010 року № 0000922308 (6807) на суму 340,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що КрижопільськоюМДПІ було проведено планову виїзну перевірку за дотриманням СТ «Каріна» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових ліцензій та патентів, без дотримання вимог Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

За результатами даної перевірки складено акт № 4/02/09/23/32213213 від 10.12.2010 року. На підставі вищезазначеного акту прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 17.12.2010 року №0000922308 (6807) на суму 340,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на обставини, встановлені у акті перевірки і в задоволенні позову просив відмовити повністю.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

10 грудня 2010 року Крижопільською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку магазину у с.Илівка , вул..Леніна, 40, який належить СТ «Каріна», за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за наслідками якої було складено акт перевірки від 10.12.2010 року.

У своїй позовній заяві позивач, в обґрунтування свої позовних вимог , посилається на порушення посадовими особами ДПС ст. 11 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" із змінами та доповненнями, ст.. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, та п.1 Указу Президента України «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності», фактично оскаржуючи підстави проведення перевірки.

Даючи правову оцінку діям відповідача по проведенню згаданої перевірки, суд в першу чергу звертає увагу на те, що статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 р. N 509-XII ( 509-12 ).

Згідно п. 2 ст. 11 даного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, що вбачається з його преамбули.

У відповідності до статті 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до п. 3.1. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків затверджених Наказом ДПА України від 27.05.2008 № 355, передбачено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством, на підставі рішення керівника органу державної податкової служби.

Питання проведення органами державної податкової служби України планових, позапланових перевірок врегульовано виключно нормами Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, зокрема, статтею 11-1, в тому числі щодо питань, визначених статтею 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Зазначене узгоджується з вимогами статті 19 Конституції України, у відповідності до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі, щодо порядку проведення перевірок органами податкової служби.

У відповідності до положень статті 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем фактично проведена планова виїзна перевірка господарської одиниці , що належить СТ «Каріна», у присутності продавця ОСОБА_3 в порядку здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), про що свідчать направлення на перевірку, які були надані позивачем у якості доказів. Таким чином представники позивача діяли на підставі закону, у межах та у спосіб передбачений ним.

Дані висновки суду також узгоджуються із позицією Вищого адміністративного суду, який у своїй постанові у справі К-16536/07 зазначає , що ненадання представниками ДПС платнику податків документів, передбачених ст.. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» , є підставою для недопущення працівників податкової до перевірки. Однак, власне недотримання податковим органом вимог під час здійснення такої перевірки не звільняє субєкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, перевіркою було встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без відповідної ліцензії , а також здійснення торгівлі за відсутності торгового патенту. Проте під час розгляду даної справи посадовими особами ДПІ дані порушення не знайшли свого підтвердження та за їх вчинення відповідачем не було застосовано штрафних санкцій до позивача.

Щодо порушення, яке на думку представника позивача, мало місце під час перевірки, а саме: проведення розрахункових операцій з порушенням встановленого порядку ведення книги ОРО, то дані обставини також не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Так, у судове засідання 11.03.2011 року представником позивача було надано для огляду книгу ОРО № 020900423/1 , зареєстровану ДПІ у Крижопільському районі 14.09.2004 року. Із титульної сторінки книги вбачається, що вона розпочата 15.09.2004 року. Даний факт також підтверджується першою сторінкою цієї книги, де перший запис також здійснений 15.09.2004 року. За даних обставин, посилання відповідача на те, що під час перевірки на титульній сторінці даний запис був відсутній, не відповідає дійсності. Крім того, з 15.09.2004 року магазин, який СТ «Каріна» неодноразово перевірявся представниками ДПІ з цих же питань, проте жодного разу таке порушення виявлено не було. Дані обставини також підтвердив і представник відповідача.

Інших порушень, щодо ведення книги ОРО під час цієї перевірки встановлено не було.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 17.12.2010 року №0000922308 (6807) на суму 340,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і судова експертиза не призначалася та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про про застосування штрафних (фінасових) санкцій № 0000922308 від 17.12.2010 року, винесеного Кижопільською міжрайонною державною податковою інспекцією.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя/підпис/Жданкіна Наталія Володимирівна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: