Рішення № 1421740, 25.02.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.08

Справа № 3/18-08.

Суддя: Левченко П.І.

При секретарі судового засідання: Литвиненко Ю.В.

Розглянув справу:

За позовом Приватного підприємства «Прайд», м. Суми

До відповідача Приватного підприємства «Тристан», Сумська область, м. Охтирка

Про стягнення 155567 грн. 46 коп.

За участю:

позивача – Бондаренко П.В.

відповідача – не прибув

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві, поданій до суду 10.01.08р., просить стягнути з відповідача – 144180 грн. 60 коп. заборгованості за поставлений товар, 9588 грн. 99 коп. пені, 1797 грн. 87 коп. – 3% річних за весь період простроченої заборгованості, стягнути судові витрати, пов‘язані з розглядом справи, а саме 1555 грн. 67 коп. витрат по держмиту та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач в засідання суду не з’явився, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву № 889/1 від 22 лютого 2008 року, в якому погоджується з позовними вимогами та зазначає, що підприємсво відповідача частково сплатило з заборгованість позивачеві, перерахувавши на його рахунок у період з 14.01.08р. по 20.02.08р. 84000 грн. основного боргу за товар.

Позивач в судове засідання надав заяву № б/н від 25.02.08 року, де зазначає, що відповідач частково сплатив забооргованість у розмірі 84000 грн. та просить суд стягнути з нього 60180 грн. 60 коп. основного боргу, а також пеню та річні, згідно розрахунку позовних вимог, доданого до позовної заяви. Представник позивача подав суду для огляду оригінали договору та всіх накладних для огляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 03 січня 2007 року був укладений договір поставки № 03/01/06. Згідно умов пункту 1.1 даного договору позивач зобов’язався поставляти відповідачеві товар, найменування, кількість та інші дані, про який зазначаються у накладних.

Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача для огляду оригінали накладних, позивач здійснював поставки товару відповідачеві.

Відповідно п. 4.1 Договору покупець (відповідач) здійснює оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) на протязі 21 календарного дня з моменту постачання товару на склад покупця (відповідача). Відповідач несвоєчасно і не у повному обсязі здійснював оплату коштів за отриманий товар на рахунок позивача.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків загальна заборгованість відповідача на 12.12.2007 року склала 144180 грн. 60 коп., але позивач надав заяву № б/н від 25.02.08 року, де зазначає, що відповідач частково сплатив забооргованість у розмірі 84000 грн. та просить суд стягнути з нього 60180 грн. 60 коп. основного боргу, а також пеню та річні, згідно розрахунку позовних вимог, а саме: пеню в сумі 9588 грн. 99 коп. та три проценти річних в сумі 1797 грн. 87 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту, що звичайно ставляться.

Тобто внаслідок неналежного виконання зобов’язання, відповідно до умов договору, у відповідача перед позивачем утворився борг у розмірі 144180 грн. 60 коп. на момент звернення позивача з позовом до суду і за час розгляду справи в суді зменшився до 60180 грн. 60 коп.

Відповідно до п. 5.2 Договору претензії після прийняття товару на склад відповідача приймаються протягом 1 місяця, а зовні тарної недостачі на протязі 5 днів з моменту поставки товару покупцю (відповідачу).

Претензії щодо якості поставленого товару з боку відповідача пред‘явлено не було.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не передбачено інший розмір відсотків. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1797 грн. 87 коп. правомірні і підлягають задоволенню, як і позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 60180 грн. 60 коп.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що при несплаті в строк, визначений пунктом 4.1 Договору покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню в розмірі 0,3 % від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, тому нарахування позивачем пені у розмірі 9588 грн. 99 коп. є також правомірним та обгрунтованим і вимоги щодо стягнення згаданої суми пені підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідач доказів повної сплати боргу не надав, позовні вимоги обґрунтовані, правомірні та підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 60180 грн. 60 коп. основного боргу, 1797 грн. 87 коп. – 3% річних та 9588 грн. 99 коп. пені. Саме ці суми позовних вимог визнав і відповідач у своєму останньому відзиві на позов

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі повністю покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а часткова сплата боргу відбувалася після звернення позивача з позовом до суду.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 8400 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Тристан» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 4; ід. код 31877110) на користь приватного підприємства «Прайд» (40030, м. Суми, вул. Пролетарська, 31/1, п/р 26006750014450 в Сумській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 337018, ід. код 21121206) основного боргу у сумі 60180 грн. 60 коп., три проценти річних у сумі 1797 грн. 87 коп., пеню у сумі 9588 грн. 99 коп., витрати по сплаті держмита у сумі 1555 грн. 67 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

3. В частині стягнення 84000 грн. 00 коп. боргу – провадження у справі припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторанам у справі.

Повний текст рішення підписано 25.02.02.2008 року.