Рішення № 14215851, 09.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2011 р. Справа № 07/343-10

вх. № 11180/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Апостол Ю.І. - директор;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Торговий дім "Еко-Сістемс", м. Полтава

до ТОВ "Співдружність", м. Харків

про стягнення 259290,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еко-Сістемс" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" 230697,28 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції (220435,00 грн. основного боргу та 10262,28 грн. інфляційних нарахувань), 24363,15 грн. пені, 3% річних в сумі 4229,96 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором від 26.03.10 р.

09.03.11 р. позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з оплатою відповідачем 30000,00 грн. заборгованості.

До вказаної заяви позивачем надано банківську виписку, яка підтверджує оплату відповідачем 04.02.11 р., тобто після звернення позивача з позовом до суду, 30000,00 грн. основного боргу.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі, в частині вимог щодо стягнення з відповідача 30000,00 грн. основного боргу припинити, відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України. Судові витрати в цій частині вимог покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки нафтопродуктів від 26.03.10 р. (а.с. 10), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався передати (поставляти) у власність покупця (відповідача) нафтопродукти (товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та у період з 29.03.10 р. по 30.04.10 р. поставив відповідачу нафтопродукти (товар) на суму 220435,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № ТД - 0000019 від 29.03.10 р., № ТД - 0000031 від 30.04.10 р. та відповідними довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей (а.с. 11-15).

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору, оплата за товар здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника по факту поставки товару за місцем призначення.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином, сплативши позивачу лише 30000,00 грн. після звернення позивача з позовом до суду.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 190435,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором від 26.03.10 р., за накладною № ТД - 0000019 від 29.03.10 р. - з 30.03.10 р. та за накладною № ТД - 0000031 від 30.04.10 р. - з 01.05.10 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 190435,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 6.3 вищевказаного договору, у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача грн. такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 19865,35 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 10262,28 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 4229,96 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193, ч.6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" (вул. Червоноармійська, 11, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 22633154, п/р 2600449012942 в ХФ ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 350880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еко-Сістемс" (вул. Жовтнева, 54, кв. 3, м. Полтава, 36023; поштова адреса: вул. Ветеринарна, 22, к. 404, м. Полтава, 36010, код ЄДРПОУ 36066113, відомості про банківські рахунки відсутні) 190435,00 грн. основного боргу,10262,28 грн. інфляційних нарахувань, 19865,35 грн. пені, 3% річних в сумі 4229,96 грн., 2547,92 грн. державного мита та 231,91 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 4497,80 грн. пені, в позові відмовити.

Провадження у справі, в частині вимог щодо стягнення з відповідача 30000,00 грн. основного боргу припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Інте Т.В.

Повне рішення складено 14 березня 2011 року.