Рішення № 14215840, 09.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2011 р. Справа № 5023/585/11

вх. № 585/11

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судовогозасідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Жорнік О.Є. (дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Тандем Імпекс", м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 77956,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Тандем Імпекс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФОП ОСОБА_2, про стягнення вартості неповернутого майна за договором відповідального зберігання № 24/ХР/09 від 11.06.2009р. у сумі 66132,29 грн. та пені в сумі 11824,45 грн.

Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача вартість неповернутого майна за договором відповідального зберігання № 24/ХР/09 від 11.06.2009р. у сумі 66132,29 грн. та пеню в сумі 5951,91 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України суд приймає уточнення позивачем позовних вимог до розгляду та продовжує розгляд справи з їх урахуванням.

У судовому засіданні представник позивача підтримує уточнені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду. Ухвали суду про призначення даної справи до розгляду направлялись на адресу відповідача, по якій він зареєстрований та яка підтверджується довідкою з Головного управління статистики у Харківській області № 415 від 15.02.2011р., однак поштові відправлення, а саме ухвали суду від 28.01.2011р. та від 10.02.2011р., повернуті поштою на адресу суду за закінченням строку зберігання.

Таким чином, суд вважає, що вжив належних заходів для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, однак відповідач своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні та надання своїх пояснень по суті спору не скористався, у зв'язку з чим справа розглядається з наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

11.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем Імпекс" (позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) був укладений Договір № 24/ХР/09 відповідального зберігання (далі - договір), відповідно до умов якого поклажодавець (позивач) передає, а зберігач (відповідач) приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього договору напівфабрикат дубовий сухий (майно) загальною заставною вартість 66132,29 грн.

На підставі ч.4 ст.946 ЦК України та п.1.2 Договору виконання обов'язків щодо зберігання передбачене як безоплатне.

Фактично майно було передано позивачем відповідачу на зберігання відповідно до Накладної № РН-001/сх від 13.07.2009 р.

Відповідно до п.3.2 Договору поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (всього або його частини), а згідно п.2.1.4 зберігач зобов'язаний повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього.

Відповідно до п. 6.2 Договору строк дії договору закінчується 31.12.2009р.

24.12.2009р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про повернення майна з відповідального зберігання (лист від 22.12.2009р.), що підтверджується по штовою квитанцією № 9188 від 24.12.2009 про відправку цінного листа та описом вкладення.

Відповіді на вказану вимогу отримано не було.

Як зазначає позивач, товар не повернуто йому до теперішнього часу.

Відповідно до ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк, а статтею 953 ЦК України визначено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Відповідно до ч.1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем :

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Враховуючи, що відповідач не повернув позивачеві майно, яке було отримано ним на відповідальне зберігання, при цьому строк повернення майно минув рік назад, суд приходить до висновку про відсутність майна у відповідача, а отже відповідач повинен відшкодувати позивачу збитки у розмірі вартості майна отриманого на зберігання, але не повернутого позивачу, а саме в сумі 66132,29 грн.

Умовами Договору, а саме п.4.3., у випадку неповернення майна за першою вимогою поклажодавця відповідач зобов'язаний сплатити по зивачеві неустойку у розмірі 0,5% від вартості майна за кожний день затрим ки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України. При цьому слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка (штраф, пеня) може бути лише грошовою сумою і не може бути іншим майном.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем зроблений розрахунок неустойки (пені) за шість місяців прострочення виконання, при цьому позивачем враховані вимоги Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, а саме пеня розрахована виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення зобов'язання, отже позивачем дотримані вимоги діючого законодавства при розрахунку пені.

Сума нарахованої позивачем пені складає 5951,91 грн.

Суд зазначає, що арифметично пеня розрахована позивачем невірно. Так, за період прострочення повернення майна з 29.12.2009р. по 28.06.2010р. (шість місяців) на суму 66132,29 грн. сума пені складатиме 6702,92 грн. (сума майна х подвійну облікову ставку НБУ (в відсотках) : 365 днів х кількість днів прострочення повернення майна (182) = пеня).

Позивач просить стягнути суму, що є меншою, а отже це є право позивача.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, а саме витрати по сплаті державного мита в сумі 720,84 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення розміру позовних вимог вх. № 4609 від 09.03.2011р. до розгляду.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифіка ційний код НОМЕР_1, інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Імпекс" (61166 м. Харків, вул. Новгородська, буд.11, офіс 221, код 30238220) вартість неповернутого майна за договором відповідального зберігання № 24/ХР/09 від 11.06.2009р. у сумі 66132,29 грн., пеню в сумі 5951,91 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 720,84 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Яризько В.О.

Повний текст рішення підписаний 14.03.2011р.