Рішення № 14215684, 02.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2011 р. Справа № 5023/254/11

вх. № 254/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Соболєва А.Л. (дов. № 386 від 31.01.11)

відповідача - Плісака С.В. (дов. № 06/11 від 01.01.11)

розглянувши справу за позовом Державне територіально - галузеве об"єднання "Південно - Західна залізниця"

до ВАТ "Євроцемент -Україна", м.Балаклія

про стягнення 156785,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне територіально - галузеве об"єднання "Південно - Західна залізниця", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Євроцемент -Україна", на свою користь штраф у розмірі 156 785,00 грн. за неправильне зазначення в накладній коду та адреси одержувача, з покладенням судових витрат на відповідача.

14 січня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14 лютого 2011 року на 10:50 год.

14 лютого 2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 02 березня 2011 року до 11:45 год.

02.03.11р. у судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує та у наданому клопотанні просить суд зменшити розмір штрафу, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, визнавши його у однократному розмірі провізної плати.

Представник позивача проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу заперечує, посилаючись на те, що Правила оформлення перевізних документів передбачають стягнення штрафу з вантажовідправника за самий факт допущення порушень.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" надавало послуги з перевезення вантажів Відкритому акціонерному товариству «Євроцемент-Україна».

Позивач виконав свої зобов'язання згідно договору перевезення належним чином та в установлений строк. Однак, з боку відповідача встановлені порушення вимог чинного законодавства при оформленні перевізних документів.

Так, 20.09.2010 р. по прибуттю вагонів №№ 97152482. 97205918, 97245187, 97274500, 97269716, 97253918 з вантажем - цемент на станцію Гнівань Південно-Західної залізниці зі станції Шебелинка Південної залізниці за відправками № № 43072494, 43072497, 43072505, 43072520, 43072521, 43072522 було виявлено, що вищезазначені вагони прибули на адресу одержувача - ВАТ «Коростенський завод ЗБШ», код - 6548, поштова адреса - 11502. Житомирська область, м. Коростень, вул. Маяковського, 78. Даний одержувач на станції Гнівань відсутній.

20.09.2010 р. № 156 працівниками станції Гнівань був складений акт загальної форми та на станцію Шебелинка відправлене оперативне повідомлення від 20.09.2010 р. № 36.

Того ж дня -20.09.2010 р. відповідачем на ім'я начальника станції Шебелинка Південної залізниці направлено лист № 16/ЕЦУ-1243/10 з проханням дати на станцію Гнівань Південно-західної залізниці телеграму про зміну реквізитів вантажоодержувача без зміни станції призначення ВАТ «Гніваньський завод ЗБК, код 5478, адреса: 23310, Вінницька область, м. Гнівань, вулиця Промислова, 15.

На підставі листа відповідача № 16/ЕЦУ-1243/10 від 20 вересня 2010 року станцією Шебелинка Південної залізниці на станцію Гнівань надіслано відповідну телеграму про зміну реквізитів вантажоодержувача.

20 вересня 2010 року вагони з вантажем - Цемент ПЦІ-500-Н навал за залізничними накладними № 43072494, № 43072497, № 43072505, № 43072520, № 43072521, № 43072522 були видані іншому вантажоодержувачу на станції призначення без затримки, простою та будь яких додаткових витрат.

Законом України "Про залізничний транспорт", а саме статтею 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені "Правила перевезень вантажів", які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

"Правилами перевезень вантажів", а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів" своїм підписом підтверджує представник відправника.

Статтею 24 Статуту залізниць України відзначається, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Отже, позивач за неправильне зазначення в накладній коду та адреси одержувача нарахував відповідачеві штраф у розмірі п 'ятикратної провізної плати у сумі 156 785,00 грн., який просить стягнути з останнього.

Заперечуючи проти позову, у відзиві на позов відповідач зазначає, що згідно ст. 43 Статуту залізниць України вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення.

За приписами ч. 1 ст. 309 ГК України вантажовідправник має право в порядку, встановленому транспортними кодексами чи статутами, одержати назад зданий до перевезення вантаж до його відправлення, замінити вказаного в перевізному документі одержувача вантажу (до його видачі адресату), розпорядитися вантажем у разі неприйняття його одержувачем чи неможливості видачі вантажу одержувачу.

Відповідач надав клопотання про зменшення суми нарахованого позивачем штрафу, визнавши його у однократному розмірі провізної плати, посилаючись на те, що сума штрафу є надмірно великою, оскільки ним своєчасно було вжито всіх необхідних заходів щодо недопущення господарського правопорушення, не було завдано збитків іншим учасникам господарських відносин, оскільки вагони не простоювали на під*їздних коліях, а були видані та отримані вантажоодержувачем протягом однієї доби на тій самій станції призначення, яка зазначена у провізних документах, що не суперечить вимогам Статуту залізниць України, в результаті чого позивачем не понесено додаткових витрат. Крім того, відповідач звернув увагу суду на важке фінансове становище, яке сталося внаслідок фінансової кризи в будівельній галузі економіки України.

Заперечуючи проти наданого клопотання позивач зазначає, що чинне законодавство не передбачило право суду зменшувати такі штрафи.

Згідно п. З ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобов'язання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. З ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Дослідивши клопотання відповідача, суд вважає можливим його задовольнити, у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити штраф до однократного розміру провізної плати та стягнути з відповідача штраф у розмірі 31 357,00 грн.

Згідно статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 313,57 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 47,20 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ч. 5 ст. 307, ч. 1 ст. 309 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.ст. 2, 6, 23, 24, 43 Статуту залізниць України, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (64200, Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, Проммайданчик ВАТ "Євроцемент-Україна", р/р 260080231212 у ВАТ "Ощадбанк РОСІЇ", м. Київ, МФО 320627, ЄДРПОУ 25959784) на користь Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно - Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул.. Лисенка, 6; р/р 26002001504в АБ «Експрес-Банк" м. Київ, МФО 322959; код ЄДРПОУ: 04713033) - 31 357,00 грн. штрафу; 313,57 грн. витрат з оплати державного мита та 47,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в позові відмовити.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписаний 03 березня 2011 року.