Рішення № 14215667, 01.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2011 р. Справа № 5023/559/11

вх. № 559/11

Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.

при секретарі судового засідання Гетьман І.А.

за участю представників сторін:

прокурора - не з'явився позивача - Лисенко М.М., дов. № 220/360/д від 10.02.11 р. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом Військовий прокурор Київського гарнізону, м. Київ в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України м. Київ-168

до Харківське державне авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора, м. Харків

про виконання договірних зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 137672,00 грн., пеню в розмірі 14072,71 грн., 3% річних в сумі 4639,35 грн., інфляційні в сумі 1170,21 грн..

В судовому засіданні 17.02.11 р. було оголошено перерву до 01.03.11 р. Після перерви судове засідання продовжено.

У призначене судове засідання прокурор та відповідач не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримує, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні 17.02.11 р. позовні вимоги визнає частково, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 16.06.10 р. по справі № Б-50/124-10 порушено провадження про визнання відповідача банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим пеня, інфляційні та 3% річних підлягають стягненню з відповідача по день введення судом мораторію, тобто до 16.06.10 р..

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 26.09.06 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з контролю якості та приймання продукції № 18-112/1122/ВП-2006, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення підпорядкованим йому військовим представництвом № 118 (надалі - Представництво) надання послуг відповідачу з контролю якості продукції та приймання відповідно до вимог нормативно-технічної документації та умов, що вказані в договорах на постачання продукції відповідача, по мірі її пред'явлення останнім або за узгодженими графіками згідно затвердженого Переліку продукції, що підлягає контролю якості і прийманню позивачем, а відповідач зобов'язався оплатити позивачеві надані послуги у розмірі 1% від вартості прийнятої продукції, яка підлягає контролю, шляхом проведення попередньої оплати або у 30-ти денний термін після затвердження сторонами Акту про надання послуг (п.п.1.2, 3.1 та 3.3 договору).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, та надав послуги на загальну суму 137672,00 грн., що підтверджується актом № 18-112/1122/ВП-2006 від 16.10.09 р., а також актом звірки взаєморозрахунків від 26.05.10 р., підписаними повноважними представниками сторін.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 137672,00 грн., яка до теперішнього часу не відшкодована. Дана заборгованість визнана відповідачем в повному обсязі.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 137672,00 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні просить суд частково відмовити у задоволенні позовних вимог та зобов'язати позивача уточнити позовні вимоги в частині нарахування пені, інфляційних та 3% річних по день введення мораторію, тобто до 16.06.10 р.

Позивач через канцелярію суду надав довідку по розміру заборгованості штрафних санкцій, з якої судом вбачається, що за своєю правовою природою ця довідка є заявою про зменшення позовних вимог в частині нарахування 3% річних, індексу інфляції та пені.

З огляду на довіреність представника позивача № 220/360/д від 10.02.11 р., судом встановлено, що ця довіреність не дає права Лисенко М.М. зменшувати розмір позовних вимог, заявлених Міністерством оборони України.

За таких обставин, довідка по розміру заборгованості штрафних санкцій залишається судом без розгляду.

Розглянувши доводи відповідача щодо нарахування інфляційних та 3% річних по день введення судом мораторію, тобто до 16.06.10 р., вони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки 3% річних та індекс інфляції не є неустойкою (штраф, пеня) на нарахування яких вводиться дія мораторію.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає необхідним зазначити, що передбачені вищевказаною статтею 3% річних є самостійним засобом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, оскільки за своєю правовою природою передбачені законом забезпечення не відносяться до неустойки (штрафу, пені), не є штрафними санкціями за невиконання або неналежне виконання грошового зобов’язання, а є певною компенсацією знецінення грошових коштів внаслідок прострочення оплати боргу.

На підставі зазначеної статті прокурор нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 4639,35 грн. та індекс інфляції в сумі 1170,21 грн.. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Прокурор, відповідно до п.4.2. спірного Договору за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 14072,71 грн.. Дана позовна вимога підлягає частковому задоволенню в сумі 10813,85 грн. з наступних підстав.

Як вбачається з наданого прокурором розрахунку пені, прокурор нарахував відповідачеві пеню за період з 16.11.09 р. по 16.05.10 р. за порушення строків виконання зобов'язання в розмірі 14072,71 грн.

Відповідно до п.3.3 договору, відповідач зобов'язався оплатити виконавцю надані послуги у розмірі, встановленому п.3.2 договору шляхом передоплати або у 30-денний термін, після затвердження акту про виконані роботи з контролю якості та приймання продукції. Зазначений акт був затверджений позивачем 25.12.09 р. (а.с.31). Таким чином, суд дійшов висновку, що строк оплати послуг відповідачем настав 25.01.10 р., а не 16.11.09 р., як це зазначено у розрахунках прокурора.

Відповідачем надано до суду ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, якою 16.06.10 р., з моменту прийняття даної ухвали, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборонено нарахування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За таких обставин, прокурор повинен був нарахувати пеню за період з 25.01.10 р. до 16.06.10 р., кількість прострочених днів складає 142 дні, у зв'язку з чим розмір пені за вказаний період складає 10813,85 грн.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши правомірність нарахування пені, а також те, що нарахування пені передбачено умовами договору, суд дійшов висновку, що позовна вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 10813,85 грн., а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.526, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м.Харків, вул.Сумська,134, код ЄДРПОУ 14308894, р/р 26001301780096 в філії "Краснобаварське відділення Промінвестбанку", МФО 351287) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр-т Повітрофлотський,6, код 00034022, р/р 31258273210017 в ОПЕРУ ДКУ, МФО 820172) - 137672,00 грн. заборгованості, 4639,35 грн. 3% річних, 1170,21 грн. індексу інфляції, 10813,85 грн. пені.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м.Харків, вул.Сумська,134, код ЄДРПОУ 14308894, р/р 26001301780096 в філії "Краснобаварське відділення Промінвестбанку", МФО 351287) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 1542,95 грн. державного мита.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м.Харків, вул.Сумська,134, код ЄДРПОУ 14308894, р/р 26001301780096 в філії "Краснобаварське відділення Промінвестбанку", МФО 351287) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,12 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Суддя Ковальчук Л.В.

Повне рішення складено 03.03.11 р.