Рішення № 14215479, 09.03.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

09 березня 2011 року

справа № 5020-225/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-225/2011

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”

до 48 Комендатури охорони та обслуговування Військово-Морських Сил Збройних Сил України

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг електрозв’язку в сумі 887,86 грн,

за участю представників:

позивача –Лютий Сергій Олександрович, довіреність №63 від 13.01.2011, юрисконсульт 2 категорії відділу правового забезпечення;

відповідача – не з’явився;

Суть спору:

15.02.2011 Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до 48 Комендатури охорони та обслуговування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про стягнення заборгованості за договором №2805/88 від 01.12.2006 про надання послуг електрозв’язку в сумі 887,86 грн, у тому числі суми основного боргу –861,17 грн, інфляційного відшкодування - 20,95 грн, 3% річних –05,74 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16.02.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с.21), про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача,

в с т а н о в и в:

01.12.2006 між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (Підприємство зв’язку, далі - позивач) та 48 Комендатурою охорони та обслуговування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (Споживач, далі - відповідач) був укладений договір №2805/88 про надання послуг електрозв’язку (надалі - Договір), за умовами якого позивач зобов’язався надати відповідачу вказані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2 (арк.с. 9-11).

У пункті 7.1. цього Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня підписання і діє протягом п’яти років.

Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить письмово про його припинення договір вважається дійсним на той же термін (п. 7.2. Договору).

Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою системою оплати, а саме, з поданням рахунків (п. 4.2).

Пунктом 4.5 Договору зазначено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводиться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 3.2.8 Договору відповідач зобов’язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Проте, як зазначив позивач, зобов’язання щодо внесення плати за надані послуги відповідач виконував неналежним чином, у зв’язку з чим у період з травня по листопад 2010 року за останнім виникла заборгованість в розмірі 861,17 грн.

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провивши оцінку наданим доказам, заслухав представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати за поставлені йому позивачем послуги.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що одержання відповідачем послуг зв’язку за період з травня по листопад 2010 року та наявність заборгованості перед позивачем за ці послуги, підтверджено ним в рахунках-актах за телекомунікаційні послуги: травень 2010 року –143,66 грн, червень 2010 року –143,27 грн; липень 2010 року –158,52 грн; серпень 2010 року –93,22 грн; вересень 2010 року –90,31грн; жовтень 2010 року – 107,99 грн; листопад 2010 року – 124,20 грн.

Ці дії згідно зі статтями 11, 901, 903 Цивільного кодексу України є підставою виникнення у Відповідача обов’язку сплатити заборгованість за надані позивачем послуги у повному обсязі.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів оплати наданих йому послуг з електрозв’язку за період з травня по листопад 2010 року.

Враховуючи те, що своєчасне внесення плати за надані послуги є одним з основних обов’язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги електрозв’язку у розмірі 861,17 грн.

Поряд з основною сумою заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача інфляційне відшкодування –20,95 грн, 3% річних –05,74 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційного відшкодування та 3% річних (арк.с.8), суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 525, 526, 530, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з 48 Комендатури охорони та обслуговування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (вул. Мокроусова, 3, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24292929) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код 21560766, на р/р 2600613647 в Кримській Республіканської дирекції “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324021, або на інші рахунки) заборгованість за надані послуги електрозв’язку в сумі 887,86 грн, у тому числі суму основного боргу –861,17 грн, інфляційне відшкодування - 20,95 грн, 3% річних –05,74 грн, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 14.03.2011.